УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Матюшенка І.В.

суддів: Заполовського В.Й., Жизневської А.В.

при секретарі судового

засідання Жовновській О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду від 20 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,

встановила:

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить змінити рішення суду першої інстанції, яким змінено спосіб стягнення аліментів - стягнуто з апелянта на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі по 400 грн. щомісячно, починаючи з 2 жовтня 2008 року і до повнолітня дитини. Апелянт зазначає, що суд дійшов помилкового висновку про наявність у нього можливості сплачувати аліменти у визначеній судом сумі, оскільки він не працює, перебуває на обліку у центрі зайнятості, потребує коштів для лікування. Справу просить розглядати у його відсутність.

ОСОБА_3 заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення суду законним та обґрунтованим. Вказує на надуманість доводів апеляційної скарги, оскільки апелянт перебував на обліку у центрі зайнятості лише з 17 по 20 березня 2009 року, з 22 березня по даний час перебуває у Польщі на заробітках, де його місячний дохід становить до 700 доларів США. Про такий дохід апелянта їй відомо, оскільки вона 12 років працювала у Польщі разом із ОСОБА_2

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Встановлено, що сторони у справі з 6 жовтня 2000 року перебувають у зареєстрованому шлюбі (а.с.3) від якого мають неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.2). За рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду від 3 липня 2008 року апелянт сплачує аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 у розмірі 1/2 частини усіх видів його доходу. Після ухвалення судом вказаного рішення ОСОБА_2 18.07.2008 року звільнився з роботи (а.с.5), в Україні не працевлаштовувався (а.с. 18), проте неодноразово на тривалий термін виїздив до Польщі на заробітки (а.с.25-27).

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідач, який має мінливий заробіток, повинен сплачувати аліменти у твердій грошовій сумі і спроможний сплачувати їх у розмірі 400 грн. щомісячно.

Доводи апелянта про перебування його, як безробітного, на обліку у центрі зайнятості та про неможливість найти роботу за станом здоров'я спростовуються довідкою Нрвоград-Волинського центру зайнятості від 06.05.2009 року № 1479 та не підтверджені відповідним медичним висновком. Не представлено апелянтом і доказів щодо фінансування його поїздок до Польщі третьою особою. А відтак, доводи апеляційної скарги визнаються безпідставними.

Рішення суду постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду від 20 березня 2009 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Справа № 22ц/1259 Головуючий в суді 1-ї інстанції Сусловець М.Г.

Категорія 48 Доповідач Матюшенко І.В.