УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Матюшенка І.В.

суддів: Малахової Н.М., Жизневської А.В..

при секретарі судового засідання Жовновській О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 21 січня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства фірми „Житомирінвест", дочірнього підприємства „Житловик", ОСОБА_2 та Житомирської міської ради про визнання ордеру недійсним, визнання недійсним свідоцтва про право власності, виселення та вселення,

встановила:

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, яким відмовлено у задоволенні її позову про визнання недійсним ордера на кімнату № 101 у гуртожитку по АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_2, визнання недійсним свідоцтва про право власності на вказане житло на ім'я ОСОБА_2, виселення останнього з квартири та вселення у квартиру ОСОБА_1 Зокрема апелянт зазначає, що суд дійшов помилкового висновку про те, що вона не вселялася до спірної кімнати, не застосував до спірних правовідносин положень ст. 58 ЖК України, не врахував пояснень представника ДП „Житловик" про підробку ордера на ім'я ОСОБА_2 та допустив до участі у справі в якості її представника ОСОБА_3., який не мав довіреності на ведення справи.

ОСОБА_2 та його представник заперечують проти задоволення апеляційної скарги, вважають рішення суду законним та обґрунтованим.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 18 лютого 2003 року в порядку обміну кімнатами у гуртожитку, що по АДРЕСА_1 ДП „Житловик" було видано обмінний ордер на кімнату № 101 (а.с.4). 13 вересня 2006 року ВАТ „Житомирінвест" на вказану кімнату було видано ордер № 68 (а.с.9) на ім'я ОСОБА_2, а 28 листопада 2006 року йому ж відділом приватизації Житомирської міської ради видане свідоцтво про право власності на спірне житло. Постановою господарського суду Житомирської області від 31 серпня 2004 року ДП „Житловик" визнане банкрутом (а.с. 16). На виконання рішення господарського суду Житомирської області від 21 лютого 2006 року (а.с.97-99) та рішення Житомирської міської ради від 28 грудня 2007 року № 503 гуртожиток, що по АДРЕСА_1, 19 листопада 2008 року було передано на баланс КВЖРЕП № 12 м. Житомира (а.с. 116).

Суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини справи, вірно визначився з характером спірних правовідносин та, встановивши, що позивач ОСОБА_1 не вселялася і не проживала у спірній кімнаті, дійшов правильного висновку про безпідставність позовних вимог.

Доводи апелянта про те, що вона проживала в кімнаті № 101 гуртожитку АДРЕСА_1 є безпідставними, оскільки на їх підтвердження ОСОБА_1 не представлено суду жодного доказу, клопотань про витребування таких доказів ні до суду першої інстанції, ні до апеляційного суду подано не було. Посилання апелянта на її заяву від 10 квітня 2004 року про реєстрацію за місцем проживання (у спірній кімнаті) не є беззаперечним доказом вселення та проживання її там, оскільки така заява задоволена не була (а.с.5), відмова у реєстрації апелянтом не оскаржувалася. Не представила ОСОБА_1 і доказів щодо оплати найму цієї кімнати та комунальних послуг.

Безпідставними також визнаються доводи апеляційної скарги щодо незастосування судом першої інстанції положень ст. 58 ЖК України, оскільки судами встановлено, що на час видачі у вересні 2006 року ордера ОСОБА_2 спірна кімната була вільною. Видача ордера не уповноваженою на те особою не є у даному випадку підставою для визнання його недійсним за заявою ОСОБА_1, оскільки вона не набула права на проживання у спірній кімнаті а тому її права цим не порушені. Не були порушені права ОСОБА_1 і участю у справі ОСОБА_3. в якості її представника, який не мав відповідного доручення, оскільки апелянт особисто приймала участь у судовому засіданні, заперечень щодо представництва її інтересів не мала.

Рішення суду постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 21 січня 2009 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Справа № 22ц/830 Головуючий в суді 1-ї інстанції Кочетов Л.Г.

Категорія 42 Доповідач Матюшенко І.В.