УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі: головуючого - судді Матюшенка І.В. суддів: Малахової Н.М., Жизневської А.В. при секретарі судового засідання Жовновській О.О.

з участю: прокурора Барілова Д.В. та представника Новоград-Волинської КЕЧ району Хоптюк І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду від 3 квітня 2009 року у справі за позовом прокурора Новоград-Волинського гарнізону в інтересах Міністерства оборони України в особі військової частини А 0409 до Новоград-Волинської квартирно-експлуатаційної частини району, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, про визнання приватизації недійсною, визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Новоград-Волинської КЕЧ району про визнання частково недійсним ордера на житло,

встановила:

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким його зустрічний позов про визнання ордера № 55 від 14.09.1995 р. житло частково недійсним задовольнити, а позовні вимоги військового прокурора в інтересах Міністерства оборони України в особі військової частини А0409 до КЕЧ Новоград-Волинського району відхилити. Апелянт зазначає, що суд дійшов помилкового висновку про відповідність чинному законодавству укладеного між ним та КЕЧ району договору найму службового житла, не застосував до спірних правовідносин положень п.п.1 та 2 ст. 12 Закону України „Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", не врахував ту обставину, що ордер його сім’ї було видано на зайняте житло та, на думку апелянта, у суду не було підстав визнавати приватизацію недійсною.

Прокурор та представник Новоград-Волинської КЕЧ району заперечують проти задоволення апеляційної скарги, вважають рішення суду законним та обгрунтованим.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_2 під час проходження служби 14 серпня 1995 року на сім’ї у складі двох осіб було видано ордер (а.с. 4) на квартиру АДРЕСА_1. Вказана квартира згідно рішення виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради від 28 червня 1995 року № 276 (а.с. 21) має статус службового житла. 30 квітня 2001 року апелянт був звільнений в запас за п. „е" ст. 118 (службова невідповідність) Тимчасового положення про проходження служби сержантами, солдатами і старшинами за контрактом (а.с. 11).

Рішенням виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради від 9 жовтня 2002 року № 205 (а.с. 20), яке було скасоване самим виконавчим комітетом 26 лютого 2003 року (а.с. 14), спірна квартира була виключена із числа службових і наказом начальника Новоград-Волинської КЕЧ району від 15 листопада 2002 року (а.с-10) передана у приватну власність ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які 15 листопада 2002 року отримали свідоцтво про право власності на житло (а.с. 9).

Рішення виконавчого комітету про виведення квартири АДРЕСА_1 в числа службових та наказ начальника Новоград-Волинської КЕЧ району про приватизацію вказаної квартири були прийняті на підставі довідки від 19 вересня 2002 року № 968 щодо стажу служби апелянта та підстав його звільнення зі збройних сил (а.с. 24), яка є фальсифікованою, що підтверджується вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду від 10 січня 2007 року, який набрав законної сили.

Враховуючи викладене та положення ст. 2 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду" щодо заборони приватизації службових квартир, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обгрунтованість позовних вимог прокурора.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 щодо незастосування судом п.п. 1 та 2 ст. 12 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" є безпідставними, оскільки вказані норми закону не містять положення про те, що службова квартира, в якій військовослужбовець проживає більше п’яти років, втрачає статус службової.

Безпідставними є і посилання апелянта на недотримання КЕЧ району вимог п. 9 „Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР", затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 4 лютого 1988 року № 37 „Про службові жилі приміщення", та п. 27 наказу Міністра оборони України від 3 лютого 1995 року № 20 „Про затвердження Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України", оскільки видача 14 серпня 1995 року Новоград-Волинською КЕЧ району, а не виконавчим комітетом, як то передбачено вказаними нормативними актами, ордеру на заселення спірної квартири не впливає на статус останньої як службової. Дії самого апелянта та його дружини ОСОБА_3, спрямовані на вселення та постійне, з серпня 1995 року по даний час, проживання у спірній квартирі об’єктивно підтверджують їх згоду на користування службовим жилим приміщенням.

За таких обставин, суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Новоград-Волинської КЕЧ району про визнання частково (в частині наявних на ордері відміток про статус квартири як службової) недійсним ордера № 55 від 14 серпня 1995 року на право зайняття квартири АДРЕСА_1, визнання квартири неслужбовою та права на приватизацію цієї квартири незалежно від причин звільнення.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права. Підстави для скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду від 3 квітня 2009 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Справа № 22 ц/1440 Головуючий в суді 1 -ї інстанції Савицька Л.И.

Категорія 2

Доповідач Матюшенко І.В.