Судове рішення #10313508

                                      Справа №2-2061/2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

  29 липня 2010 року         Сихівський районний суд м.Львова

в складі:         головуючої – судді   Чорної С.З.,

при секретарі            Назарко  О.Б.

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом  ОСОБА_1    до Управління Пенсійного фонду України у  Франківському районі м.Львова про стягнення недоотриманої щомісячної державної соціальної допомоги „дітям війни”,  –

 

в с т а н о в и в:

 Позивач звернулась до суду з позовною заявою  про поновлення строку на звернення до суду та зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити щомісячне підвищення до пенсії як „дитині війни” за період з   01.07.2007 р. по 01.05.2010р.  в розмірі   5 478,90 грн.

Позивач зазначила, що вона відноситься до категорії „діти війни” та відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що розмір виплаченого  їй підвищення до пенсії не відповідає розміру, встановленому цим законом, просить зобов'язати відповідача здійснити відповідні перерахунки за період з 01.07.2007 р. по 01.05.2010р.   Також, просить відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів  за  2007р.,  осільки про факт порушення  її прав стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у пресі.  

В судове засідання позивач не з`явилась, у вимогах позову просить проводити розгляд справи у її  відсутності.

Представник відповідача, Управління Пенсійного фонду України у  Франківському районі м. Львова, в судове засідання не з”явилась, проте подала   письмове  заперечення на позов,   у якому  зазначила, що позовні вимоги управління не визнає, оскільки ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачає підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком, дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, проте законодавством не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком» як розрахункової величини для такого підвищення. Таке твердження у ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності достатнього страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, але застосовується  виключно для визначення розмірів пенсій, призначених даним законом. Іншого нормативного акту на виконання норм Закону України „Про соціальний захист дітей війни” не було  прийнято, не визначено за який рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку і яким чином обчислювати його розмір. Жодних змін не було внесено до видаткової частини Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” і після прийняття Конституційним Судом України Рішення від 09 липня 2007 року, тому кошти на виплату оскаржуваного підвищення в 2007 році були відсутні. Крім цього, позивачу у 2008 році виплачувалась щомісячна державна соціальна допомога „дітям війни” (як іншим учасникам війни згідно ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Проте, і після Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року жодних змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» на відновлення ст.6 Закону України «Про захист дітей війни» прийнято не було, за вийнятком Постанови КМУ від 28.05.2008р. №530 „Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, в якій передбачається підвищення до пенсії у розмірі: з 22 травня 2008р – 48,10 грн.; з 1 липня 2008р. – 48,20 грн.; 1 жовтня 2008р. – 49,80 грн., яке і виплачувалось позивачу. Просить в позові відмовити.

 

Дослідивши матеріали справи та з”ясувавши її дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що    ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та згідно ст.1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”  є дитиною війни,  про що має відмітку в пенсійному посвідченні /а.с.4/.

Статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Законом України від 19 грудня 2006 року N 489-V  "Про  Державний  бюджет  України на 2007 рік",  зокрема пунктом 12 статті 71, було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону  України "Про  соціальний  захист  дітей  війни" та статтею 111 установлено,  що у 2007 році підвищення до пенсії або  щомісячного довічного  грошового  утримання  чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії,  відповідно до  статті  6  Закону України  "Про   соціальний   захист  дітей  війни" виплачується  особам,  які  є  інвалідами  (крім  тих,   на   яких поширюється  дія  Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків  від  розміру  надбавки,  встановленої  для учасників війни.  

Однак Рішенням Конституційного Суду України  від  9  липня 2007  року  N6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення  пункту  12 статті 71   Закону   України  "Про  Державний  бюджет  України  на 2007 рік" щодо зупинення  дії  на  2007  рік  статті  6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином,  із  1  січня  по  9  липня 2007 року до спірних правовідносин застосуванню підлягали  приписи  статті  111  Закону України  від 19 грудня 2006 року N 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" як такі, що прийняті пізніше в часі, у зв'язку з чим мали пріоритет порівняно зі спеціальною нормою - статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Після прийняття Конституційним Судом України  вказаного Рішення знову  почали  діяти  положення  статті  6 Закону  України  "Про соціальний захист дітей війни", тобто з часу прийняття цього Рішення відновлено право на  підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України від 28 грудня 2007 року N 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до Закону України "Про  соціальний захист дітей війни" та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції:  "Дітям війни (крім тих,  на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного  довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у  розмірі надбавки,  встановленої для учасників війни, які передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” у розмірі 10% прожиткового мінімумудля осіб які втратили працездатність як іншим учасникам війни. Зазначені зміни набрали чинності з 1 січня 2008 року.

У 2008 році підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, передбачене  ч.4 ст.14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, проводилось позивачу (дитині війни) як іншим учасникам війни на 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до Постанови КМУ від 28.05.2008р. №530.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22  травня 2008  року  N  10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет  України)  зміни  щодо  розміру пенсії дітям війни визнано такими,  що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Таким чином,  із 1 січня по 21 травня 2008 року  застосуванню до  спірних  правовідносин  підлягали  приписи Закону України "Про Державний бюджет України на 2008  рік  та  про  внесення  змін  до деяких законодавчих актів України".

Враховуючи положення  Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі,  положення статті  6  Закону України  "Про соціальний захист дітей війни", у редакції цього Закону від 18 листопада 2004 року N 2195-IV,  поновили свою дію з 22 травня 2008 року.

Статтею 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, відповідно як і в 2010р.

Враховуючи, що відповідач у період з 01.07.2007 р. по 01.05.2010р.   неправомірно виплачував таку допомогу в розмірі, який визначався нечинною нормою, відтак, дії відповідача слід визнати незаконними та зобов”язати провести перерахунок призначеної позивачу щомісячного підвищення до пенсії як „дитині війни” , виходячи з того, що така має визначатись у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, а в задоволенні стягнення конкретної суми, відмовити.

Позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача щодо перерахунку недоотриманої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, у період з 01.07.2007 р. по 01.05.2010р.   слід задовольнити частково, відмовити в задоволенні позову за період з 01.07.2007р. по 08.07.2007р. та з 01.01.2008р. по 21.05.2008р. у зв`язку з його безпідставністю, задовольнити позов про перерахунок та виплату недоотриманої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни , за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 01.05.2010р   .

На підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», п.12 ст.71 Закону України "Про  Державний  бюджет  України на 2007 рік", Закону Укрїни "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", Закону України "Про  Державний  бюджет  України на 2009 рік”, рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007р. №6-рп/2007 та від 22.05.2008р. №10-рп/2008, керуючись ст.ст. 10,15,60,88,209,212-215 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позовні  вимоги   ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України у   Франківському районі м.Львова про зобов`язання здійснити перерахунок та виплату недоотриманої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни за період з 01.07.2007 р. по 01.05.2010р .   задовольнити частково.

 Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України у   Франківському районі м.Львова здійснити перерахунок та виплатити  ОСОБА_1   недоотриману щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни",  за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по   01.05.2010р .

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у   Франківському районі м.Львова   54,79 грн. судового збору  на користь позивача ОСОБА_1  та 120 грн. на витрати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи на користь держави.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження  протягом десяти днів з дня проголошення рішення  і апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Головуюча:                                          Чорна С.З.

  • Номер: 6/591/313/15
  • Опис:
  • Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
  • Номер справи: 2-2061/10
  • Суд: Зарічний районний суд м. Сум
  • Суддя: Чорна Софія Зіновіївна
  • Результати справи: подання (заяву, клопотання) задоволено
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 12.05.2015
  • Дата етапу: 22.05.2015
  • Номер: 6/591/293/16
  • Опис:
  • Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
  • Номер справи: 2-2061/10
  • Суд: Зарічний районний суд м. Сум
  • Суддя: Чорна Софія Зіновіївна
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 28.10.2016
  • Дата етапу: 10.11.2016
  • Номер: 6/591/327/20
  • Опис:
  • Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
  • Номер справи: 2-2061/10
  • Суд: Зарічний районний суд м. Сум
  • Суддя: Чорна Софія Зіновіївна
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 16.10.2020
  • Дата етапу: 16.10.2020
  • Номер: 6/591/328/20
  • Опис:
  • Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
  • Номер справи: 2-2061/10
  • Суд: Зарічний районний суд м. Сум
  • Суддя: Чорна Софія Зіновіївна
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 16.10.2020
  • Дата етапу: 16.10.2020
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація