Справа № 22-ц-516 / 2010 Головуючий у 1-й інстанції - Таран Т.А.
Категорія - 51 Суддя-доповідач - Білецький О.М.
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
30 березня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Маслова В.О.
суддів - Білецького О.М., Шевченка В.А.,
з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 21 січня 2010 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до Сумської загальноосвітньої школи-інтернату для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування ім.С.П.Супруна про спонукання до надання відпустки, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 21 січня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неповноту з’ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам та порушення судом норм матеріального права, просить вказане рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким визнати незаконною вимогу роботодавця щодо надання ним документального підтвердження профспілкової діяльності в робочий час та зобов’язати відповідача надати йому, як профорганізатору, додаткові дні відпустки.
Вважає, що таке право гарантовано йому законодавством та колективним договором, а протиправність дій відповідача підтверджується наданими ним доказами.
Заслухавши пояснення позивача і заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом, ОСОБА_2 працює вчителем історії в Сумській загальноосвітній школі-інтернат для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування імені С.П.Супруна.
У січні 2003 року Ковпаківським районним управлінням юстиції у м.Суми зареєстровано створення в трудовому колективі даного навчального закладу первинної профспілкової організації «Солідарність», яка, як організаційна ланка, належить до Сумської обласної профспілкової організації «Солідарність» Всеукраїнської професійної спілки Україна» (а.с.3 а, 4, 5).
В Колективному договорі, укладеному між адміністрацією та трудовим колективом школи-інтернату на 2006-2008 роки, і який відповідно до ч.2 ст.12 КзпП України продовжував діяти у 2009 році, керівництво школи зобов’язалось надавати членам виборних профспілкових органів, не звільненим від виконання своїх виробничих чи службових обов’язків, для здійснення ними повноважень та громадських обов’язків в інтересах трудового колективу 3 години вільного від роботи часу щотижня із збереженням середньої заробітної плати (а.с.52 - 54).
Рішенням зборів первинної організації даної профспілки (протокол від 05 листопада 2008 року №17), ОСОБА_2 переобрано її профорганізатором (а.с.17).
Наказом директора від 18 червня 2009 року №190 позивачу з 01 липня по 26 серпня 2009 року надано щорічну оплачувану відпустку тривалістю 56 календарних днів (а.с.50).
Перебуваючи у такій відпустці ОСОБА_2, з посиланням на гарантії діяльності профспілок, звертався до керівника школи-інтернату із заявами про надання йому під час відпустки вільного від роботи часу із збереженням заробітної плати для виконання профспілкових обов’язків у такі дні 7, 15, 20, 30 липня 2009 року і 5, 10, 17 серпня 2009 року (по 3 години у кожний з цих днів), а в зв’язку з тим, що вказані дні припали на період його основної відпустки, просив продовжити її за рахунок невикористаних ним годин у наступні робочі дні: 27, 28, 31 серпня, 01, 02 , 03, 04 вересня 2009 року (а.с.7-13).
Директор школи-інтернату відмовив у задоволенні таких заяв, вказавши, що надання ОСОБА_2 додаткових днів відпустки, може бути можливим лише за умови підтвердження ним виконання у робочий час повноважень члена виборного профспілкового органу або громадських обов’язків в інтересах трудового колективу (а.с.15).
Вказані факти правильно і з достатньою повнотою встановлені судом першої інстанції на підставі належним чином зібраних та оцінених доказів.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач, як член виборного профспілкового органу, який не звільнений від виробничих обов’язків, має на підставі ч.6 ст.252 КЗпП України, ч.6 ст.41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (далі Закон 1045-ХІУ) і пункту 12 Розділу VII Колективного договору, право щотижня отримувати 3 години вільного від роботи часу із збереженням середньої заробітної плати для участі в роботі виборних профспілкових органів, участі в консультаціях і переговорах та виконання інших громадських обов’язків в інтересах трудового колективу. Зберігається за ним таке право і під час щорічної відпустки, яка згідно з п.2, ч.2 ст.11 Закону України «Про відпустки» повинна бути перенесена або подовжена на відповідну кількість годин.
Вимоги директора школи про необхідність підтверджувати належними доказами виконання в робочий час повноважень члена виборного профспілкового органу та захисту інтересів трудового колективу випливають зі змісту вищезазначених норм, а тому у суду не було підстав вважати їх незаконними.
Однак, у вказані ним дні ОСОБА_2 перебував у черговій відпустці. У своїх заявах цей працівник не вказав, які саме функції профорганізатора чи на захист трудового колективу він здійснюватиме і не надав роботодавцю жодних доказів про виконання ним таких повноважних дій, а тому у керівника навчального закладу не було достатніх підстав надавати йому за цей період інший додатковий оплачуваний час відпочинку.
Не підтверджують таких обставин і надані позивачем в останньому судовому засіданні довідка обласної організації профспілки та письмове пояснення члена первинної профспілкової організації (а.с.46, 47). Так, збори активу не є роботою виборних профспілкових органів у розумінні Закону 1045-ХІУ, а перевірку надходжень профспілкових внесків та консультації з питань внутрішньої діяльності профспілки, як і зустрічі з працівником-членом профспілки також не можна розцінити як дії на захист інтересів трудового колективу.
Наведене свідчить, що рішення суду першої інстанції постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим, а тому підстав для його зміни чи скасування не вбачається.
Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 21 січня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двох місяців може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.
Головуючий -
Судді -