Справа № 22ц-20729/2009

Головуючий в 1-й інстанції Ваврушак Н.М.

Категорія -27(2)

Доповідач - Турік В.П.

УХВАЛА

19 травня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Неклеси В.І.,

суддів - Турік В.П., Савіної Г. О.,

при секретарі - Куреденко О.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 30 січня 2009 року про відмову в прийнятті заяви Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 30 січня 2009 року відмовлено Закритому акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» (надалі - ЗАТ «Приватбанк») у прийнятті заяви про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат з боржника ОСОБА_1.

В апеляційній скарзі ЗАТ КБ «Приватбанк» ставить питання про скасування ухвали суду через порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, заявник вважає, що вимоги в заяві про видачу судового наказу грунтуються на кредитному договорі - правочині, вчиненому у письмовій формі, яка відповідає вимогам ст. 207 ЦК України. Пеня нарахована боржнику згідно умов кредитного договору за своєчасне невиконання взятих ним зобов’язань. Право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачено ч.2 ст. 1054 та ч.2 ст. 1050 ЦК України, тому заявник вважає оскаржувану ухвалу суду незаконною.

Перевіривши законність і обгрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у прийнятті заяви ЗАТ КБ «Приватбанк» про видачу судового наказу, суд першої інстанції виходив з того, що із заяви вбачається спір про право.

Проте такий висновок не відповідає обставинам справи.

Як убачається із матеріалів справи, між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 09 серпня 2006 року був укладений кредитний договір.

Відповідно до умов зазначеного договору ОСОБА_1 отримала в кредит 3900грн. з виплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік.

Згідно ст. 96 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо: 1) заявлено вимогу, яка грунтується на правочині, вчиненій у письмовій формі; 2)заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати; 3) заявлено вимогу про компенсацію виплат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника. Судовий наказ може бути видано і в інших випадках, встановлених законом.

Враховуючи те, що ЗАТ КБ «Приватбанк» заявлені вимоги, які грунтуються на правочині, вчиненому у письмовій формі, суд першої інстанції безпідставно відмовив у прийнятті заяви про видачу судового наказу.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з порушенням вимог процесуального закону, у зв’язку з чим апеляційну скаргу необхідно задовольнити, справу направити до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу для вирішення питання про прийняття заяви ЗАТ «ПриватБанк» про видачу судового наказу.

Керуючись ст. ст. 96, 303, 307, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 30 січня 2009 року скасувати.

Справу направити до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу для розгляду заяви Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.