Справа № 11-4522009 р. Головуючий в 1-й інстанції Сливка В.В.

Категорія ст. 121 ч.1 КК України Доповідач Костенко І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2009 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - Авраменка М.Г.

суддів - Костенко І.В., Панасюка С.П.

з участю прокурора - Нечепоренко С.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом 1 інстанції, засудженого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2 на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2009 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Пустоівання, Червоноармійського району Рівненської області, українця, громадянина України, військовозобов'язаного, з середньою спеціальною освітою, одруженого, працюючого слюсарем в ТОВ « Снікоє » жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого, -

засудженого за ч.1 ст. 121 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки позбавлення волі.

Вироком вирішено також питання про речові докази.

Колегія суддів, -

встановила:

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що він 27 вересня 2008 року близько 21 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за місцем свого проживання у квартирі АДРЕСА_1, під час сварки зі своїм сином ОСОБА_3, яка відбувалась у коридорі, пішов до кухні, де взяв зі столу кухонний ніж і, повернувшись до коридору, умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, наніс останньому два удари цим ножем в область грудної клітки зліва та в область живота. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 392 /д від 13.12.2008 р. ОСОБА_3 спричинено тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя у вигляді проникаючої рани грудної клітини зліва та живота з пошкодженням діафрагми, печінки та шлунка; внутрішньочеревної та внутрішньошлункової кровотечі, рани на грудях зліва.

В апеляціях:

- прокурор, який брав участь у розгляді справи судом 1 інстанції просить вирок суду скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, а саме ст.371 КПК України та постановити новий вирок, яким призначити покарання ОСОБА_1 за ст. 121 ч.1 КК України 5 років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбуття покарання з випробуванням строком на 3 роки, поклавши на нього обов'язки передбачені ст.76 КК України.

Апелянт просить врахувати при цьому дані, які характеризують особу засудженого: відсутність судимості, наявність на утриманні членів сім'ї та думку потерпілого щодо призначення покарання з іспитовим строком.

•   -     Засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду змінити та пом'якшити йому покарання, застосувавши до нього ст.75 КК України, враховуючи, що він позитивно характеризується, щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв слідству, є потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС (4 категорія), що його заробіток є основним джерелом доходу сім'ї та що потерпілий сам спровокував конфлікт.

•   -     Захисник ОСОБА_2 вважає, що призначене засудженому покарання не відповідає його особі та ступеню тяжкості вчиненого злочину і є занадто суворим. Просить вирок суду змінити, пом'якшивши покарання, застосувати ст.75 КК України.

При цьому апелянт просить врахувати, що ОСОБА_1 раніше не судимий, повністю визнав себе винним, розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю злочину, характеризується позитивно.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який просив подану апеляцію задоволити, апеляцію засудженого та його захисника задоволити частково; потерпілого, який погодився з поданими апеляціями і просив ОСОБА_1 не позбавляти волі; засудженого, який у виступі та в останньому слові свою апеляцію та апеляцію захисника підтримав і просив застосувати ст.75 КК України, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції засудженого і захисника ОСОБА_2 слід задоволити, апеляцію прокурора - задоволити частково.

Висновки суду 1 інстанції про доведеність вини засудженого у вчиненні інкримінованого йому злочину та кваліфікації його дій за ч.1 ст. 121 КК україни, які не оспорювалися учасниками процесу і щодо яких судом, із дотриманням вимог ч.3 ст.299 КПК України докази не досліджувались, апеляційним судом у відповідності до ч.1 ст.365 КПК України не перевірялися.

Як вбачається з вироку суд 1 інстанції при призначенні засудженому покарання врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані, що характеризують особу ОСОБА_1, зокрема те, що він раніше не судимий, позитивно характеризується, працює; обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, та послався на врахування думки потерпілого із приводу міри покарання.

За наявності даних обставин суд дійшов до висновку про необхідність призначення засудженому покарання у вигляді позбавлення волі, із застосуванням ст.69 КК України.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що при призначенні ОСОБА_1 покарання судом 1 інстанції не вповній мірі враховані вимоги ст. 50, 65 КК України, зокрема те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення

засудженого, і призначене покарання має бути необхідне і достатнє для виправлення особи та попередження нових злочинів.

А тому, призначаючи покарання засудженому судом, наведені у вироку обставини, що пом'якшують покарання та дані, що характеризують його особу в достатній мірі не враховані. Також судом 1 інстанції не в достатній мірі було враховано, що ініціатором конфлікту був потерпілий, який в судовому засіданні 1 інстанції та в апеляційному суді просив не позбавляти волі батька - засудженого ОСОБА_1

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне вирок змінити, звільнити засудженого від відбування призначеного судом 1 інстанції покарання з випробуванням, оскільки таке покарання для цієї особи буде необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом 1 інстанції задоволити частково, апеляції засудженого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 - задоволити.

Вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12.02.2009 р. щодо ОСОБА_1 змінити, пом'якшити призначене покарання.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання призначеного судом з іспитовим строком на 2 роки.

На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.

Звільнити ОСОБА_1 з-під варти негайно.

В решті вирок залишити без змін.