Справа № 2-900/1
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
28 травня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої – судді Астахової О.О.
при секретарі: Сиволап О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду» Дніпровської районної у м. Києві ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про примусове стягнення заборгованості по платі за користування житлом,
в с т а н о в и в :
Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду» Дніпровської районної у м. Києві ради звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, які проживають у квартирі АДРЕСА_1, заборгованість за користування житлом в період з 01.01.2002 року по 01.09.2009 року, у розмірі 2 963,10 грн., і не сплачується відповідачами у добровільному порядку, а також суму понесених витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі – 30,00 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. Просив позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідачі в судове засідання не з’явились, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Документів, що підтверджують поважність причин їх відсутності, клопотань про перенесення судового засідання або заперечень проти позову суду не надано.
Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивачі не заперечують проти такого вирішення справи.
З врахуванням того, що відповідачі повідомлені належним чином про день, час та місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло, а представник позивача не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд вважає за можливе розглядати і вирішувати справу відповідно до вимог ст.ст. 224,225 ЦПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 являються співвласниками квартири АДРЕСА_1, на підставі договору міни від 29.10.1996 року. За даними довідки форми № 3 від 14.12.2009 року № 1268, за цією ж адресою відповідачі і зареєстровані.
Виходячи з цього, суд приходить до висновку, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. ст. 160, 162 ЖК України, п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків», затверджених Постановою КМУ від 08.10.1992 року №572, зі змінами і доповненнями від 14.01.2009 р.
Отже, власник та наймач (орендар) квартири, зобов'язаний: оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
З даних рахунку заборгованості по квартирній платі, вбачається, що в період з 01.01.2002 року по 01.09.2009 року по квартирі АДРЕСА_1 у відповідачів виникла заборгованість по платі за користування вказаним житлом в сумі 2 963,10 грн., яка ними не сплачена.
У відповідності до ч.3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення.
Оскільки відповідачі не надали суду доказів відсутності заборгованості по сплаті за користування житлом та не спростували доводи позивача, про застосування строків позовної давності до суду не звертались, то з них підлягає стягненню на користь позивача сума заборгованості по квартирній платі в повному розмірі, за період з з 01.01.2002 року по 01.09.2009 року, що становить у відповідності до даних наданого позивачем розрахунку заборгованості – 2 963,10 грн., а також понесені судові витрати, що складаються з витрат на інформаційно-технічне забезпечення в сумі - 30,00 грн.
Крім того, на підставі ч.3 ст. 88 ЦПК України з відповідачів підлягає стягненню в рівних частках у дохід держави судовий збір в сумі 120,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 208, 209, 212, 213-216, 223,294 ЦПК України, ст. 267 ЦК України, ст.ст. ст. 160,162 ЖК Української РСР, п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків», затверджених Постановою КМУ від 08.10.1992 року №572,
в и р і ш и в :
Позов задовольнити.
Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду» Дніпровської районної у м. Києві ради заборгованість по платі за користування житлом в сумі 2 963,10 грн., витрати з інформаційно-технічного забезпечення в розмірі - 30,00 грн., а всього 2 993 (дві тисячі дев»ятсот дев»яносто три) гривні 10 копійок.
Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в сумі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва у 20-ти денний термін з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо подається в 10-ти денний строк.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.О. Астахова