УХВАЛА
АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2007 р. м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі: головуючого - Дорчинець С.Г., суддів - Кондора Р.Ю., Лізанця П.М., з участю прокурора - Кураха Ю.М., засудженої - ОСОБА_1
розглянув у відкритому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Виноградівського районного суду Закарпатської області від 20 грудня 2006 року, яким засуджена
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та мешканка АДРЕСА_1, гр-ка України, українка з середньою освітою, неодружена, на утриманні малолітня дитина, судима 3.08.2006 року Виноградівським районним судом за ст. 296 ч.1 КК України до штрафу в розмірі 8500 грн., за ст. 296 ч.3 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим (за вироком від 3.08.2006 року у вигляді 8500 грн. штрафу та за вироком від 20.12.2006р. - 2 роки 6 місяців позбавлення волі) остаточно до відбуття ОСОБА_1 призначено 2 роки 6 місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженій ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу постановлено залишити попередній-підписку про невиїзд.
По справі судом постановлена окрема постанова до органу опіки та піклування Виноградівської районної державної адміністрації про необхідність влаштування дитини засудженої ОСОБА_1-ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 або про встановлення над цією дитиною опіки чи піклування.
За вироком суду ОСОБА_1 визнана винною в тому, що 23.07.2006 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3, будучи в стані алкогольного сп'яніння, приблизно в 22 год. 30 хв. проходячи по вул. Миру в м. Виноградів біля квіткового магазину «Лора», безпричинно, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів неповаги до суспільства пристали до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7. При цьому ОСОБА_3 штовхнула ОСОБА_6, від чого та впала на землю, чим заподіяла їй фізичний біль. Після цього ОСОБА_3 нанесла 3-4 удари руками затиснутими в кулаки по тілу ОСОБА_5,
Справа: №11-99/2007р.
витягла її з автомашини та разом з ОСОБА_1 повалили її на землю і ногами нанесли по 2 удари по тілу ОСОБА_5
Після цього ОСОБА_3 разом з ОСОБА_1 відтягнули ОСОБА_4 за клумбу, повалили на землю та нанесли їй руками та ногами удари по тілу. ОСОБА_1 підтримуючи хуліганські дії ОСОБА_3 безпричинно особисто нанесла кулаками 2 удари по обличчю ОСОБА_4, повалила на землю її та 2 рази вдарила по тілу нагами.
В результаті дій ОСОБА_3 та ОСОБА_1 потерпілим ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 є причинені легкі тілесні ушкодження.
В апеляції засуджена ОСОБА_1 порушує питання про зміну вироку щодо неї, вказуючи, що у вчиненому вона розкаялась, має на утриманні малолітню дитину, є мати одиночка. Крім того має на утриманні хвору матір, відшкодувала потерпілим матеріальну та моральну шкоду, тому просить застосувати щодо неї вимоги статті 75 КК України та не позбавляти волі.
ОСОБА_3 цим же вироком засуджена за ч.2 ст. 296 КК України на 2 роки позбавлення волі. Та на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням, але вирок не оскаржила.
Заслухавши доповідь судді про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, виклавши основні доводи апеляції, заслухавши міркування прокурора про залишення вироку без зміни, апелянта-засуджену ОСОБА_1 про пом'якшення призначеного їй покарання, перевіривши справу в межах апеляції, апеляційний суд приходить до переконання, що апеляція піддягає до задоволення з таких підстав.
З матеріалів кримінальної справи вбачається, що засуджена ОСОБА_1 є молодою жінкою, на утриманні має малолітню дитину-доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка не досягла ще 7 річного віку та хвора мати, яка має інсульт, у вчиненому чистосердечно та щиро розкаялась, потерпілі до неї матеріальних та інших претензій не мають, матеріальну та моральну шкоду вона потерпілим відшкодувала. З вироку також вбачається, що ОСОБА_1 у вчиненні злочину відігравала другорядну, пасивну роль, активності та агресивності не проявляла, тяжких наслідків від злочину та конкретних дій ОСОБА_1 не наступило.
Крім того родичів, які б могли бути опікунами, піклувальниками її малолітньої доньки, засуджена ОСОБА_1 не має. її мати в силу своєї хвороби не взмозі піклуватися за дитиною, виховувати її.
З матеріалів справи також видно, що засуджена ОСОБА_1 піклується за дитиною, забезпечує її інтереси.
При таких обставинах апеляційний суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливе без відбування призначеного їй покарання і таке буде сприяти більш повному забезпеченню інтересів дитини та її майбутнього, як це передбачено ст. 79 КК України.
Одночасно з матеріалів кримінальної справи видно, що ОСОБА_1 вироком Виноградівського райсуду від 3.08.2006 року засуджена за ст. 296 ч.1 КК України до 8500 грн. штрафу.
Даний злочин вона вчинила 23.07.2006р. тобто до постановления вироку від 3.08.2006р. і станом на 23.07:2006-р. за вчинення хуліганства судимості не мала. Тому її дії
з ч.3 ст. 296 КК України за кваліфікуючою ознакою вчинення хуліганства особою, яка раніше судима за хуліганство, є не правильним. її дії слід кваліфікувати за ч.2 ст. 296 КК України за кваліфікуючою ознакою вчинення хуліганства групою осіб, оскільки злочин вчинений ОСОБА_3 та ОСОБА_1
При таких обставнах вирок суду стосовно ОСОБА_1 підлягає зміні.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд
Ухвалив:
Апеляцію засудженої ОСОБА_1 задольнити.
Вирок Виноградівського районного суду Закарпатської області від 20 грудня 2006 року стосовно ОСОБА_1 змінити.
Перекваліфікувати її дії з ч.3 на ч.2 ст. 296 КК України та призначити їй за ч. 2 ст. 296 КК України один рік позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч.4 КК України за сукупністю вчинених злочину шляхом поглинання менш суворого покарання (за вироком від 3.08.2006р. та цим вироком) остаточно до відбуття ОСОБА_1 призначити один рік позбавлення волі.
На підставі ст. 79 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного їй покарання з випробування, якщо вона на протязі одного року іспитового строку не вчинить нового злочину.
В решті вирок залишити без зміни.