АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №-22ц-5133/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія- 57 Коваленко В.І.
Доповідач в апеляційній інстанції
Міщенко С.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2010 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бородійчука В.Г.,
суддів Бондаренка С.І., Міщенка С.В.,
при секретарі Голобородько С.О. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ВАТ «Черкасигаз» на рішення Кам’янського районного суду Черкаської області від 13 травня 2010 року по справі за позовом ВАТ «Черкасигаз» до ОСОБА_6 про визнання правочину недійсним ,-
в с т а н о в и л а :
ВАТ «Черкасигаз» звернувся з позовом до ОСОБА_6 про визнання правочину недійсним .
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив , що 19 липня 2006 року між ВАТ «Черкасигаз» , в особі заступника голови правління з економіки та фінансів ВАТ «Черкасигаз» Чернікова С.І. , та начальником Кам’янського управляння по експлуатації газового господарства ВАТ «Черкасигаз» ОСОБА_6 було укладено договір безвідсоткової цільової позики. Згідно цього Договору ВАТ «Черкасигаз» зобов’язалося надати ОСОБА_6 у власність грошову позику в розмірі 100 000грн. на придбання житла, а останній зобов’язався повернути таку ж суму грошей до 19 липня 2013 року.
Але враховуючи, що Черніков С.І. діяв від імені ВАТ «Черкасигаз» на підставі довіреності від 05.10.2005 року , що була видана головою правління товариства Яхимцем Миколою Михайловичем, який, станом на це число не мав таких повноважень, оскільки керівником ВАТ «Черкасигаз» в період з 25 серпня по 23 листопада 2005 року був Чіріч Дмитро Володимирович, то в Чернікова С.І. на час вчинення оспорюваного правочину були відсутні повноваження на вчинення правочинів від імені ВАТ «Черкасигаз». А отже цей договір безвідсоткової цільової позики не відповідає вимогам ч.ч.1,2 ст.203 ЦК України, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Оскільки відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою.Ст.246 ЦК України передбачено, що довіреність видається органом юридичної особи, що уповноважені на це її установчими документами та скріплюється печаткою цієї юридичної особи А така довіреність від імені ВАТ «Черкасигаз» Чернікову С.І. не видавалася.
Кам’янський районний суд Черкаської області рішенням від 13 травня 2010 року у задоволенні позову ВАТ «Черкасигаз» до ОСОБА_6 про визнання правочину недійсним – відмовив.
ВАТ «Черкасигаз» на це рішення подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення його позовних вимог . При цьому апелянт , обґрунтовуючи свою скаргу, зазначив, що при розгляді справи суд допустився порушення норм матеріального права, оскільки згідно п.7.4.5 Статуту ВАТ «Черкасигаз» лише голова правління має право підписувати довіреності від імені товариства та приймати рішення про укладення правочинів на суму, що перевищує 1% балансової вартості активів товариства за даними останньої річної фінансової звітності. А легітимним головою правління ВАТ «Черкасигаз» рішення про укладення з ОСОБА_6 спірного договору не приймалося, ним такий договір не підписувався та доручення для підписання такого договору нікому не надавалося . У зв’язку з чим судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення було неправильно застосовано до спірних відносин положення ч.ч.1,2 ст.203, ч.2 ст.207 , ч.3 ст.244, ст.246 ЦК України.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції , судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення .
Відповідно до роз’яснень п.2 Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 р. «Про судове рішення» : «…Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК ,
вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають
застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК , а також правильно витлумачив ці норми. ».
А рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам, оскільки повністю побудоване на повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі обставин справи в їх сукупності.
Так, розглядаючи справу , суд правильно встановив правовідносини, що склалися між сторонами та вірно застосував норми матеріального права, що регулюють питання розірвання кредитних договорів. При цьому суд дійшов до правильного висновку, що з наведених позивачем підстав не можна визнати недійсним спірний договір. Оскільки позивач , вимагаючи визнати договір недійсним у зв’язку з допущеними порушеннями ч.ч.1,2 ст.203 ЦК України ( у зв’язку з тим, що довіреність на його підписання від імені ВАТ «Черкасигаз» була видана Чернікову С.І.неповноваженим головою правління ) не врахував, що відповідно до ч.3 ст.92 ЦК України у відносинах з третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. А як вбачається з матеріалів справи довіреність від 05.10.2005 року, що була видана Яхимцем Миколою Михайловичем, - юридичною особою ВАТ «Черкасигаз» скасована чи визнана недійсною не була і на ній присутні всі необхідні реквізити, що передбачені ст.246 ЦК України. Що ж стосується питання легітимності повноважень Яхимця Миколи Михайловича, як голови правління ВАТ «Черкасигаз» , то про те, що він не мав повноважень на момент видачі довіреності ОСОБА_6 як третя особа міг і не знати, зважаючи на ту обставину, що питання його легітимності як голови правління вирішувалося численними рішеннями судів, а ВАТ «Черкасигаз» не довело того факту, що ці рішення доводилися до відому ОСОБА_6 негайно після їх вступу в законну силу.
До того ж сума кредиту не перевищує розміру 1% балансової вартості активів товариства за даними останньої річної фінансової звітності , після підписання спірного договору обидві сторони виконали взяті на себе зобов’язання - ВАТ «Черкасигаз» передав кошти ОСОБА_6, а останній отримав їх і відповідно до умов договору повертає згідно умов договору, а ВАТ «Черкасигаз» , відповідно , приймає їх протягом 4-х років, таким чином визнавши цей правочин.
Відповідно до ст.308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а як вбачається з вищевикладеного - будь-яких суттєвих порушень норм матеріального і процесуального права при постановленні даного рішення допущено не було.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів , -
у х ва л и л а :
Апеляційну скаргу ВАТ «Черкасигаз» на рішення Кам’янського районного суду Черкаської області від 13 травня 2010 року по справі за позовом ВАТ «Черкасигаз» до ОСОБА_6 про визнання правочину недійсним- відхилити.
Рішення Кам’янського районного суду Черкаської області від 13 травня 2010 року - залишити без змін .
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом 20-ти днів до суду касаційної інстанції.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя С.В. Міщенко