Справа № 2-291/2007рік  РІШЕННЯ ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

15 березня 2007 року, Першотравневий районний суд м. Чернівці в складі: головуючого судді Савчук М.В., при секретарі Попенюк О.М., представників - адвокати ОСОБА_5, ОСОБА_6, перекладача ОСОБА_7, позивача та відповідача, третьої особи, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернівці справу за позовом ОСОБА_1 який виступає в власних інтересах та інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача служба у справах дітей Чернівецької міської ради про визначення способів участі у вихованні дитини та за позовом ОСОБА_1 який виступає в власних інтересах та інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача служба у справах дітей Чернівецької міської ради про надання дозволу на виїзд неповнолітньої дитини за кордон, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 громадянин США з правом постійного проживання в Україні, який виступає в власних інтересах та інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про визначення способів участі у вихованні дитини, посилаючись на те, що, з відповідачкою він перебував в зареєстрованому шлюбі з 07.04.1999 року по 21.03.2005 року.

Вказує, що 21.03.2005 року рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці їхній шлюб було розірвано, а ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 08.06.2005 року рішення суду першої інстанції було залишено в силі.

В шлюбі з відповідачкою народилась одна дитина - син ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1. В свідоцтві про народження сина він записаний батьком дитини. Крім цього посольством США в Україні оформлено свідоцтво про народження сина та паспорт на його ім'я як громадянина США.

Позивач вказує, що після розірвання шлюбу син ОСОБА_8 залишився проживати з відповідачкою - ОСОБА_4, а йому відповідно до рішення Чернівецької міської ради від 29.03.2005 р. за НОМЕР_1 визначено способи участі у вихованні сина, а саме: встановлені терміни для спілкування з ним щовівторка з 15.00 до 18.00 та щонеділі з 15-00 до 20.00.

Однак відповідачка вказане рішення Чернівецької міської ради систематично порушує, створює йому перешкоди у вільному спілкуванні з сином, забороняє залишатись з сином у часи спілкування наодинці, на його прохання залишити їх з сином удвох не реагує і забороняє з ним без її присутності проводити визначений для спілкування час, а коли він намагався це зробити, то взагалі припинила надавати йому можливість бачити сина 17 вересня 2006 року під час зустрічі з сином вказує, що відповідачка взагалі повела себе брутально, умисно нанесла йому легкі тілесні ушкодження, своєю поведінкою перелякала сина.

Вказує, що крім того відповідачка чинить дії, які повністю позбавляють дідуся з бабусею ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спілкуватись з онуком ОСОБА_8. Відповідачка позбавила можливості його батьків взагалі спілкуватись з онуком по телефону.

Вказана поведінка відповідачки змусила його звернутись з відповідною заявою до служби у справах дітей Чернівецької міської ради, однак ніякого рішення по суті вказаних порушень з боку відповідачки прийнято не було, у зв'язку з наведеними обставинами та з урахуванням інтересів дитини з метою її подальшого гармонійного та всебічного виховання просить суд визначити спосіб участі у вихованні дитини у слідуючі способи:

 

·        Надати право йому ОСОБА_1 вільно, без участі відповідачки ОСОБА_4 бачитись з сином ОСОБА_8 в період перебування в Україні тричі на тиждень: у середу з 14 годин до 20 годин вечора, у суботу з 10-00 годин ранку до 18-00 годин вечора, у неділю з 10 годин ранку до 18-00 вечора.

·       Надати право йому ОСОБА_1 та його батькам ОСОБА_1, ОСОБА_3 щорічно проводити відпустку з сином та онуком у літній період терміном до 60 діб з виїздом батька-позивача ОСОБА_1 разом з сином, або діда позивача ОСОБА_2 разом з онуком за кордон. Зобов'язати ОСОБА_4 своєчасно, не пізніше набрання рішення суду законної сили, передати ОСОБА_1 особисті документи оформлені на ім'я дитини ОСОБА_8: паспорт громадянина США, свідоцтво про його народження виданого державними установами США, карту соціального забезпечення виданою державною установою США.

·       Надати право святкування йому ОСОБА_1 разом з сином Різдвяні свята в період з 15 грудня по 16 січня щорічно, включаючи день його народження - 16 січня. Зобов'язати відповідачку ОСОБА_4 передати йому сина на вказаний період, а саме: 15 грудня в 9-00 годин ранку, він як батько дитини зобов'язується повернути сина матері 16 січня до 18-00 годин вечора.

·       Надати право йому ОСОБА_1 святкування разом з сином його дня народження ІНФОРМАЦІЯ_1 по непарних роках, зобов'язати у зв'язку з цим відповідачку ОСОБА_4 в день народження сина передати дитину йому як батькові в 10-00 годин ранку, він як батько дитини зобов'язується повернути сина матері до 18-00 годині вечора, а по парних роках - 06 травня з 9 годин ранку до 18 годин вечора.

Також ОСОБА_1, який є громадянином США з правом постійного проживання в Україні, який виступає в власних інтересах та інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про надання дозволу на виїзд неповнолітньої дитини за кордон посилаючись на те, що, оскільки він є громадянином США, то у нього, як батька свого сина ОСОБА_8 природно виникає бажання показати йому країну, намагатися частіше спілкуватись з ним, більше того в США проживають його дідусь ОСОБА_1 1931 року народження, проживає за адресою: АДРЕСА_1, штат Техас та бабуся - ОСОБА_3 1932 року народження. Як дідусь з бабусею, так і він забезпечені житлом в США і онуку та його сину будуть забезпечені всі необхідні умови як для проживання, так і нормального спілкування з рідними, що безумовно буде сприяти гармонійному розвиткові дитини. В даний час у можливості спілкування з онуком його батьки: дідуся ОСОБА_1 та бабусі ОСОБА_3 повністю позбавлені, дідусь з бабусею також повністю позбавлені в даний час будь-якої можливості брати участь у вихованні онука, вважає, що є порушенням вимог ст.257 СК України.

Крім того вказує, що його мати - бабуся ОСОБА_8 - ОСОБА_3 хворіє і не має можливості за станом свого здоров'я приїжджати до України.

Вважає, що з урахуванням інтересів його сина найбільш сприятливий час для зустрічей з дідусем та бабусею був би літній період, даний час також і йому дозволяв би більше часу провести з сином. Тому дозвіл на виїзд сина за кордон просить надати саме в літній період, а з урахуванням того, що дідусь з бабусею проживають на значній відстані від України просить вказаний дозвіл надавати терміном до 60 діб.

Позивач вказує, що на його неодноразові пропозиції до відповідачки надати письмовий дозвіл на виїзд сина ОСОБА_8 за кордон, щоб він мав можливість поспілкуватись з дідусем та бабусею вона відповідає категоричною відмовою, вважає, що він нібито має намір викрасти дитину.

Вважає, що відмова відповідачки в дачі дозволу на виїзд сина з батьком або дідусем за кордон є неправомірною, за весь час, що він проживає в Україні характеризується з позитивної сторони. У зв'язку з вищевикладеним просить суд, дозволити щорічно в літній період терміном на 60 діб виїзд за кордон неповнолітньому сину ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_1 1958 року   народження,

 

 громадянином США, або з дідусем ОСОБА_1 1931 року народження, громадянином США за відсутності дозволу з боку матері дитини ОСОБА_4 до досягнення сином повноліття - 18 років.

Дані позовні вимоги позивача ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці об'єднанні в одне провадження.

До суду від відповідачки ОСОБА_4 надійшло заперечення на позов, в якому вказує, що позивач ОСОБА_1 з літа 2004 року по серпень 2006 року не допомагав їй в утриманні сина, не цікавився ним. Вказує, що опікунською радою було визначено місце проживання дитини, а саме з нею та надано можливість батькові ОСОБА_1 зустрічатись два рази на тиждень, при цьому він повинен був надавати матеріальну допомогу, що він не виконував. Три рази на тиждень вона водила дитину за його адресою. При цьому позивач частіше за все виясняв відносини при дитині, одного разу він намагався викрасти дитину, в наслідок чого вона звернулась з заявою в Шевченківський РВ УМВС України в Чернівецькій області. Відповідачка в запереченні на позов вказує, що позивач ОСОБА_1 є неврівноваженою людиною з деспотичною натурою та ще й аморальною. Просила суд в позовних вимогах відмовити.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та надав пояснення аналогічні позовній заяві. А також вказав, що відповідачка відмовляється передати особисті документи оформлені на ім'я дитини ОСОБА_8, а саме паспорт громадянина США, свідоцтво про його народження виданого державними установами США, карту соціального забезпечення виданою державною установою США. Просив суд позови задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні просив суд позови задовольнити, врахувати те, що дідусь та бабуся проживають за межами території України і їх позбавлено можливості приймати участь у вихованні внука, а також вказав, що відповідачка умисно перешкоджає зустрічатись ОСОБА_1 з його сином, що є порушенням норм Сімейного Кодексу України.

ОСОБА_4, що по даній справі являється відповідачем в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнала та пояснила суду, що опікунською радою було визначено місце проживання дитини, а саме з нею та надано можливість батькові зустрічатись два рази на тиждень. Позивач з літа 2004 року по серпень 2006 року не допомагав їй в утриманні сина, не цікавився ним. Позивач вчиняв конфлікти при дитині, вказала, що одного разу він намагався викрасти дитину, в наслідок чого вона звернулась з заявою в Шевченківський РВ УМВС України в Чернівецькій області. А також вважає його неврівноваженим з деспотичною натурою та аморальною людиною. Не заперечує, щоб він зустрічався з дитиною, але тільки в її присутності. Просила суд в позовах відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні просила суд в позовах відмовити врахувати те, що відповідачка надавала можливість позивачу зустрічатись з дитиною, позивач на протязі тривалого часу не турбувався про матеріальний стан дитини. Перешкод у спілкуванні з бабусею та дідусем не існує. А також просила суд врахувати те, що позивач принижував ОСОБА_4.

Представник третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача в судовому засіданні не заперечував щодо позовних вимог позивача, просив суд при прийнятті рішення врахувати інтереси дитини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебували в зареєстрованому шлюбі з 07 квітня 1999 року по 21 березня 2005 року.

21 березня 2005 року рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці шлюб між сторонами було розірвано. /Т-1,а.с.51-54,Т-2, ас..57-60/.

Під час спільного проживання в шлюбі у подружжя ІНФОРМАЦІЯ_1 2001 року народився син - ОСОБА_8. Як вбачається з свідоцтва про народження сина, позивач записаний батьком дитини, матерю записана відповідачка ОСОБА_4 /Т-1,ас.41-50,Т-2, а.с.47-56/.

 

 Після розірвання шлюбу неповнолітній син ОСОБА_8 залишився проживати з відповідачкою -ОСОБА_4. Як вбачається з рішення Чернівецької міської ради від 29.03.2005 р. за НОМЕР_1 визначено способи участі у вихованні неповнолітнього сина, а саме: встановлені терміни для спілкування позивачу з його неповнолітнім сином щовівторка з 15.00год. до 18.00год. та щонеділі з 15-00год. до 20.00год. /Т-1,а.с.22,Т-2, а.с.20/.

Під час спілкування позивача з своїм неповнолітнім сином між позивачем та відповідачкою ОСОБА_4 виникали суперечності, щодо порядку та способу спілкування з дитиною, а саме відповідачка не дозволяла батькові неповнолітнього сина, спілкуватись з ним на одинці.

Відповідно до ст.15 Закону України „Про охорону дитинства", - , Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів".

В судовому засіданні не підтвердились факти викладенні відповідачкою ОСОБА_4 та покази свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10. про те, що позивач мав намір викрасти неповнолітнього сина ОСОБА_8. Як вбачається з постанови Першотравневого РВ УМВС України в Чернівецькій області про відмову в порушенні кримінальної справи від 21 вересня 2006 року по заяві ОСОБА_4 про намагання викрасти її сина позивачем, відмовлено в порушенні кримінальної справи за відсутністю події злочину /Т-1,а.с.9,Т-2, ах. 12/.

При розгляді справи також не підтвердились факти викладенні відповідачкою, щодо ОСОБА_1, а саме, що він є неврівноваженим з деспотичною натурою та аморальною людиною. Як вбачається з довідки диспансерного відділення Чернівецької обласної психіатричної лікарні від 20.10.2006р. за НОМЕР_1 про проходження профілактичного психіатричного огляду, у ОСОБА_1 психічних та поведінкових розладів особистості не виявлено /Т-2,а.с.123/. А також твердження відповідачки спростовують покази свідків в судовому засіданні ОСОБА_13, ОСОБА_14 таОСОБА_15 дані свідки характеризують позивача з позитивної сторони. Суд не приймає до уваги покази свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_17 так як їх покази ґрунтуються на розповіді відповідачки. Суд приймає до уваги характеризуючі дані, щодо позивача з Буковинського державного медичного університету та Головного лікаря обласної лікарні швидкої медичної допомоги, про його високий професійний рівень, зайняття благодійницькою діяльністю /Т-1,а.с.12-13,Т-2,а.с.16-17/.

В судовому засіданні встановлено, що неповнолітній ОСОБА_8 з своїми батьками перебував в літі 2005 року в Сполучених Штатах Америки, даний факт підтверджується особистими поясненнями позивача та відповідача в судовому засіданні, а також фотографіями зробленими під час їхньої поїздки /Т-2,а.с. 157-160/. Після даної подорожі позивач повернув неповнолітнього сина на територію України, що свідчить про відсутність умислу ОСОБА_1 викрасти сина. Перед даною поїздкою позивач надав ОСОБА_4 документи, що посвідчують особу неповнолітньої дитини, а саме паспорт громадянина США, свідоцтво про його народження виданого державними установами США, карту соціального забезпечення виданою державною установою США. Після вищевказаної подорожі відповідачка відмовилась повернути дані документи, у зв'язку з чим він звернувся з відповідною заявою до органів МВС України, що підтверджується копією постанови від 12.10.2006р. Першотравневого РВ УМВС України в Чернівецькій області про відмову в порушенні кримінальної справи /Т-2,а.с.106/.

Твердження відповідачки, що позивач не надавав матеріальну допомогу на утримання неповнолітньої дитини, в судовому засіданні не підтвердились, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 добровільно надавав грошову допомогу перераховуючи кошти поштовим переказом /Т-1,а.с.80,93-94,Т-2а.с.14-15,118,120-121/.

Згідно ст.159 ч,2 СК України, - „Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення".

Як вбачається з ст.257 цього Кодексу, - „Баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні.

Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків".

 

 Дослідивши матеріали справи, доводи позивача відповідача та їх представників, пояснення свідків, враховуючи обставини, що мають істотне значення для вирішення справи, а саме доброзичливі відносини діда і бабусі та позивача до неповнолітнього сина, внука, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а також враховуючи стан здоров'я неповнолітнього ОСОБА_8, суд прийшов до висновку, що позивач обгрунтовано звернувся до суду з позовом і вір підлягає задоволенню, тобто необхідно визначити спосіб участі у вихованні дитини, а саме надати право безперешкодно спілкуватись з дитиною, внуком, без участі відповідачки ОСОБА_4, так як під час зустрічі сторін виникають конфліктні ситуації, що негативно може вплинути на гармонійне та всебічне виховання дитини. Суд вважає, що також необхідно зобов'язати ОСОБА_4 передати особисті документи оформлені на ім'я дитини ОСОБА_8, а саме паспорт громадянина США, свідоцтво про його народження виданого державними установами США, карту соціального забезпечення виданою державною установою США.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 який виступає в власних інтересах та інтересах ОСОБА_2 про надання дозволу на виїзд неповнолітньої дитини за кордон, судом встановлено, що батько ОСОБА_1 неповнолітнього сина - ОСОБА_8, його дідусь - ОСОБА_1 1931 року народження, та бабуся - ОСОБА_3 1932 року народження, є громадянами Сполучених Штатів Америки /Т-1,а.с.16-19,23-25,27-28,39-40, Т-2,а.с.24-35,38-46/, проживають за адресою: АДРЕСА_1, штат Техас.

Як вбачається з довідки про стан здоров'я ОСОБА_18, яка є бабусею неповнолітнього ОСОБА_8, у зв'язку з хворобою, їй рекомендовано утриматись від подорожей на далекі відстані, особливо літаком /Т-1, а.с.30-31,Т-2,а.с.36-37/.

Згідно ст.16 Закону України „Про охорону дитинства", - ,Дитина, батьки якої проживають у різних державах, має право на регулярні особисті стосунки і прямі контакти з обома батьками. Дитина та її батьки для возз'єднання сім'ї мають право на вільний в'їзд в Україну та виїзд з України у порядку, встановленому законом".

Враховуючи, що батько, дідусь та бабуся неповнолітнього ОСОБА_8, є громадянами іншої держави, а також те, що бабуся неповнолітнього ОСОБА_8, ОСОБА_3 є важко хворою, у зв'язку з чим їй рекомендовано утриматись від подорожей на далекі відстані, особливо літаком, враховуючи, що позивачі забезпечені житлом в США, а отже ОСОБА_8 будуть забезпечені всі необхідні умови як для проживання, так і нормального спілкування з рідними, відвідування неповнолітнім місця проживання його батька, що безумовно буде сприяти гармонійному та всебічному розвиткові дитини, з урахуванням інтересів ОСОБА_8 найбільш сприятливий час для зустрічей з дідусем та бабусею, суд вважає, що це є літній період, даний час також і дозволить позивачу більше часу провести з сином, отже позовні вимоги щодо надання дозволу на виїзд неповнолітньої дитини за кордон підлягають задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись Законом України „Про охорону дитинства", Законом України „Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", ст.ст.. 150,151,155,159,257 Сімейного кодексу України, ст.ст.3-4,35,38.55.57-58,60,63,64,130,208-209,212-215,218,223,294-295 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні заяви  задовольнити.

Визначити способи участі батька - ОСОБА_1 та дідуся з бабусею - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вихованні неповнолітньої дитини- сина та онука ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме :

- Вільно, без участі матері неповнолітньої дитини ОСОБА_4 бачитись ОСОБА_1 з сином ОСОБА_8 в період перебуванння   ОСОБА_2 в Україні тричі на тиждень: у середу з 14 години до 20 годин вечора, у суботу та неділю з 10-00 години ранку до 18-00 годин вечора.

- Надати право ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щорічно проводити відпустку з сином та онуком ОСОБА_8 у літній період до 60 діб з правом виїзду разом з сином та онуком за кордон . Зобов»язати ОСОБА_4 своєчасно , не пізніше набрання рішення суду законної сили , передати ОСОБА_2 особисті документи оформлені на ім»я дитини ОСОБА_8 : паспорт громадянина США , свідоцтво про його народження , виданного державними установами США , карту соціального забезпечення виданою державною установою США.

-   Надати право святкування ОСОБА_1 разом з сином ОСОБА_8 Різдвяних свят в період з 15 грудня по 16 січня щорічно , включаючи день

народження ОСОБА_1 -16 січня. Зобов»язати ОСОБА_4

передати сина - ОСОБА_8 на вказаний період 15

грудня в 9-00 годин ранку , зобов»язати ОСОБА_2 повернути

неповнолітнього сина ОСОБА_8 матері ОСОБА_4 16 січня

до 18-00 год. вечора.

-  Надати право ОСОБА_2 святкування разом з сином - ОСОБА_8 його день народження -ІНФОРМАЦІЯ_1 по непарних роках , починаючи з 2007 року.

Зобов»язати ОСОБА_4 передати синаОСОБА_8 батькові -

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 в 10-00 год. ранку , зобов»язати ОСОБА_2

повернути сина ОСОБА_8 в цей же день ОСОБА_4 до 18-00

годині вечора , а по парних роках - 06 травня з 9-00 ранку до 18-00 год вечора.

Дозволити щорічно в літній період терміном на 60 діб виїзд за кордон неповнолітньому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_2,1958 року народження , громадянином США , або з дідусем -ОСОБА_2 1931 року народження , громадянином США за відсутності дозволу з боку матері ОСОБА_4 до досягнення неповнолітнього ОСОБА_8 повноліття -18 років.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Першотравневий районний суд м. Чернівці шляхом подачи в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 СТ.295 ЦПК України.