АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого-судді - Полтавцевої Г.А.
суддів - Мацелюха П.С., Глиняного В. П.
за участі прокурора - Карпука Ю. А.,
захисника - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 13 липня 2010 року , –
ВСТАНОВИЛА:
Цією постановою суду скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 на постанови слідчого СУ ГУ МВС України в м. Києві Паншина Д. Д. від 02 червня 2010 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_3 за ознаками злочинів, передбачених, відповідно, ч. 2 ст. 307 КК України та ч. 3 ст. 307 КК України, задоволено, а вказані постанови – скасовано.
Прийняте рішення суд обґрунтував тим, що на момент винесення оскаржуваних постанов кримінальний закон не передбачав кримінальної відповідальності за інкриміновані скаржнику діяння, оскільки Постанова Кабінету Міністрів України № 373 від 31 травня 2010 року “Про внесення змін до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів”, якою збуті ОСОБА_3 JWH-018 та bk-PMMA віднесені до особливо небезпечних психотропних речовин, не була опублікована, а отже, не набула чинності. Крім цього, оскаржувані постанови, всупереч вимогам ч. 1 ст. 98 КПК України, не містять посилань на приводи і підстави для
________________________
Справа № 10-1339/2010 Головуючий у суді 1-їінстанції: Ретьман О. А.
Категорія: ст. 236-7 КПК Доповідач: Мацелюх П.С.
порушення кримінальної справи.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, вважає постанову суду незаконною. В обґрунтування наведеного зазначає, що кримінальну справу порушено за наявності приводу і достатніх підстав, та при її порушенні слідчий керувався Листами Комітету з контролю за наркотиками від 03 лютого та 16 березня 2010 року, згідно з якими, за результатами роботи фахівців, встановлено належність JWH-018 до психоактивних сполук, за своєю дією подібних до тетрагідроканабінолу (ТГК), віднесеного до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.
З наведених в апеляції підстав просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляцію, пояснення захисника, який заперечує проти задоволення апеляції та вважає постанову суду законною і обґрунтованою, перевіривши матеріали справи за скаргою та матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції та письмові заперечення на апеляцію, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи, розглядаючи скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 на постанову про порушення кримінальної справи, суддя відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, дослідив матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, ретельно перевірив виконання органом досудового слідства вимог ст. ст. 94-98 КПК України, та дійшовши висновку про незаконність порушення кримінальної справи, обґрунтування прийнятого рішення виклав в мотивувальній частині постанови, з яким колегія суддів погоджується.
Згідно з ч. 1 ст. 4 КК України, закон про кримінальну відповідальність набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
Згідно з ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння
Як вбачається з матеріалів, на підставі яких порушено справу, та як вірно зазначено в постанові суду, приводом для порушення справи стало безпосереднє виявлення органом дізнання та слідчим ознак злочину.
Підставами стали дані, які містяться в протоколах огляду і огляду та вилучення, висновках спеціаліста, поясненнях ОСОБА_3, поясненнях та показаннях як свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, а також інших джерелах, наявних в матеріалах справи та одержаних до її порушення.
Разом з тим, суд вірно дійшов висновку про те, що станом на 31 травня 2010 року – на момент вчинення ОСОБА_3 інкримінованого діяння, закон, який визначив його кримінальну караність не набрав чинності, оскільки Постанова Кабінету Міністрів України № 373 від 31 травня 2010 року “Про внесення змін до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів”, якою збуті скаржником речовини віднесено до особливо небезпечних психотропних речовин, була оприлюднена лише 04 червня 2010 року.
Суд вірно визнав твердження прокурора про те, що слідчий при порушенні справи керувався Листами комітету з контролю за наркотиками, неправильним тлумаченням законодавства, а аналогічні доводи прокурора в апеляції є безпідставними з огляду на наступне.
П. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 26 квітня 2002 року, зі змінами, внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України № 16 від 18 грудня 2009 року, відображений у постанові суду, встановлює вичерпний перелік нормативно-правових актів, якими належить керуватися при розгляді справ, про злочини, предметом яких є наркотичні засоби та психотропні речовини – спеціальні закони, Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів і Таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.
Зі змісту ст. 1 Закону України “Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори”, затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів та змін до нього належить до виключної компетенції Кабінету Міністрів України, за поданням спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.
Крім цього, Листи Комітету з контролю за наркотиками не є нормативно-правовими актами та мають характер лише офіційних інформаційних повідомлень.
З огляду на зазначене, постанова суду є законною, і обґрунтованою, підстав для її зміни чи скасування немає.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, –
У Х В А Л И Л А:
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 13 липня 2010 року, якою скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 на постанови слідчого СУ ГУ МВС України в м. Києві Паншина Д. Д. від 02 червня 2010 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_3 за ознаками злочинів, передбачених, відповідно, ч. 2 ст. 307 КК України, задоволено, а вказані постанови скасовано, – залишити без зміни , а апеляцію прокурора – без задоволення.
Судді:
__________________ __________________ __________________
Полтавцева Г.А. Мацелюх П.С. Глиняний В. П.