Справа № 2-а-5394
2010 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 липня 2010 року Ялтинський міський суд АР Крим у складі головуючого судді Прищепа О.І., при секретарі Амірджанян Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялті адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції по обслуговуванню адміністративної території м. Ялта та автомобільно-технічної інспекції при Управлінні Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в АР Крим Османова Рустема Салімовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача та просить суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АК № 285092 від 21 червня 2010 року про накладення на адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 300 гривень, та закрити провадження по справі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем 21 червня 2010 року винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності по ч.1 ст.122 Кодексу України за скоєння адміністративного правопорушення у виді штрафу у сумі 300 гривень.
Вказану постанову вважає неправомірною та винесеною з порушенням встановленого порядку притягнення до адміністративної відповідальності, не встановив обставини, підлягаючі з’ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Крім того, будь-якого порушення правил він не скоював.
Позивач в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги.
Відповідач у судовому засіданні не з’явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщений у встановленому порядку, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги не визнає.
Відповідно до вимог ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) у разі неприбуття відповідача — суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Таким чином, у суду не має перешкод щодо розгляду справи у відсутність не з’явившегося відповідача.
Вислухавши позивача, вивчивши матеріали справ, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна людина при визначенні її прав і обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд справи протягом розумного терміну незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Відповідно до вимог ст.7 КУоАП, ніхто не може бути підданий заходам впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Судом встановлено, що 21 червня 2010 року о 13.30 годин на автодорозі Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта 726км було зупинено транспортний засіб – автомобіль Чери, державний номер НОМЕР_1.
Відносно останнього відповідачем складено постанову АК №285092 від 21 червня 2010 року за порушення п.8.5.1 ПДР України про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУоАП та визначено розмір штрафу у сумі 300 гривень. (а.с.6).
Постанову відносно позивача складено за те, що він 21 червня 2010 року по автодорозі Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта 726 км керуючи транспортним засобом Чери державний номер НОМЕР_1, переткнув суцільну смугу розмітки 1.1 (додаток 2), не виконав вимоги дорожньої розмітки.
По вказаному факту було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АК № 258256 від 21 червня 2010 року.
Відповідно до вимог ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог п.1.1 гл.1 ПДР затверджених Постановою КМ України №1306 від 10 жовтня 2001 року ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до вимог п.1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР, а також бути взаємно ввічливими.
Особи, відповідно до вимог п.1.9. ПДР, які порушують ПДР, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.8.5.1 (додаток 2 розділу 34) ПДР забороняється в’їзд на границі проїзжої частини, які роз’єднують транспортні потоки протилежних напрямків та означають границі полос руху на дорогах.
Відповідно до вимог ч.1 ст.122 КУоАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення водіями вимог дорожніх знаків та розмітки проїзжої частини доріг.
Санкцією вказаної статті передбачено накладення адміністративного стягнення у виді штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 255 гривень до 340 гривень.
Відповідно до вимог ст.ст. 254, 256, 280, 283 КУпАП законодавець чітко встановив вимоги до протоколу, постанови та порядок розгляду справи.
Крім того, дії відповідача відповідають посадовим інструкціям, які закріплено та викладено в Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 111 від 27 березня 2009 року, інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом МВС № 185 від 22 лютого 2001 року, інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху №77 від 26 лютого 2009 року.
Відповідно до вимог ст.245 КУоАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ч.1, 2, 6 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 КАС України.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином в судовому засіданні встановлено, що дійсно позивач 21 червня 2010 року на автодорозі Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта 726 км керував транспортним засобом Чери державний номер НОМЕР_1, але діяв він відповідно до п.8.5.1; п.1.23 (додатку №2) Правил дорожнього руху України, оскільки він обігнав поодинокий транспортний засіб, який рухався із швидкістю менше 30 км/год.
Вказана обставини підтверджується як поясненнями позивача так і поясненнями воді яка ОСОБА_3, які підтвердив тільки факт того що позивач обігнав його, але не вказуючи що при виконанні вказаного маневру він переткнув суцільну лінію дорожньої розмітки.
Таким чином судом встановлено факт обгону, але не встановлено факту порушення при цьому п.8.5.1 ПДР (додаток 1) та перетинання суцільної смуги.
Відповідно до вимог ст. 252 КУоАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На підставі викладеного та враховуючи обставини справи, аналізуючи вказані норми діючого законодавства України, суд дійшов висновків про те, що позовні вимоги позивача засновані на законі та підлягають судовому захисту.
На підставі викладеного та керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини Рим 4 листопада 1950 року), ратифікованою Верховною Радою України 17 липня 1997 року, ст.19 Конституцією України, Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 111 від 27 березня 2009 року, інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом МВС № 185 від 22 лютого 2001 року, інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху №77 від 26 лютого 2009 року, д.з. 8.5.1 додатку №1, п.п. 1.1, 1.3, 1.9, ПДР України зі змінами та доповненнями, ст.ст. ч.1 ст.122, 245, 251, 252, 254, 256, 280-283 КУпАП, ст.ст. 1, 2, 8-12, 14, 69 - 72, 128, 138, 139, 143, 158-163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції по обслуговуванню адміністративної території м. Ялта та автомобільно-технічної інспекції при Управлінні Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в АР Крим Османова Рустема Салімовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі - задовольнити.
Постанову інспектора дорожньо-патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції по обслуговуванню адміністративної території м. Ялта та автомобільно-технічної інспекції при Управлінні Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в АР Крим Османова Рустема Салімовича від 21 червня 2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення – скасувати.
Постанова суду може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Ялтинський міський суд АР Крим у порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Суддя: