Справа № 22ц-2933/2010 Головуючий у 1інст. – Смага С.В.
Доповідач – Губар В.С.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі :
головуючого- судді Позігуна М.І.,
суддів: Мамонової О.Є., Губар В.С.,
при секретарі:
з участю: Рачовій І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі на постанову Семенівського районного суду Чернігівської області від 14 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі Чернігівської області про зобов’язання провести перерахунок та доплату пенсії та допомоги,
В С Т А Н О В И В :
Постановою Семенівського районного суду Чернігівської області від 14 травня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено частково.
Визнано незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі щодо відмови їй в проведенні перерахунку та виплати щомісячної основної та щомісячної додаткової пенсій, відповідно до розмірів, встановлених ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Відповідача зобов’язано здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_6 щомісячну основну пенсію, передбачену ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, встановлених ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”; відповідача також зобов’язано здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_6 щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, передбачену ст. 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 50% мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” за період з 01 січня 2010 року по 14 травня 2010 року з урахуванням проведених виплат, а в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі просить скасувати постанову Семенівського районного суду Чернігівської області від 14 травня 2010 року та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та процесуального права.
Апелянт стверджує, що підстави для зобов’язання відповідача вчинити дії з призначення та виплати позивачу щомісячної додаткової пенсії у відповідному розмірі відсутні. Крім того, апелянт посилається на те, що кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України, і повинні використовуватись виключно за призначенням.
На думку апелянта, нормативно необґрунтованими є доводи позивача про застосування мінімальної пенсії за віком при розрахунку додаткової пенсії, оскільки такий розмір застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_6 просить відхилити апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі, а постанову Семенівського районного суду Чернігівської області від 14 травня 2010 року – залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а постанова суду залишенню без змін, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 є потерпілою від Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання, пов’язаного з аварією на ЧАЕС і перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Семенівського району Чернігівської області.
Відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ОСОБА_6 має право на отримання державної пенсії, яка не може бути нижчою 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю у розмірі 50% від розміру мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком згідно статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Судом достовірно встановлено, що протягом спірного періоду відповідач виплачував позивачеві державну пенсію й додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у менших розмірах, ніж встановлено ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" .
Жодного доказу того, що державна пенсія й додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, ОСОБА_6 виплачувалися у належному розмірі, та жодного доводу щодо цього з посиланням на норми чинного законодавства, Управлінням Пенсійного фонду України в Семенівському районі Чернігівської області суду не наведено і не надано.
Законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення перевірено у межах доводів апеляційної скарги і підстав для його скасування не встановлено.
Безпідставними є посилання апелянта на те, що порядок обчислення додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
Із змісту ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що під час визначення розміру пенсій за основу їх нарахування береться розмір мінімальної пенсія за віком. Розмір мінімальної пенсії за віком згідно статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
З урахуванням вище викладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, вірно визначені існуючі між сторонами правовідносини і їм дана вірна юридична оцінка. Судове рішення є законним і обґрунтованим, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і передбачені процесуальним законом підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 325 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі Чернігівської області – відхилити.
Постанову Семенівського районного суду Чернігівської області від 14 травня 2010 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді:
Відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ОСОБА_7 має право на отримання державної пенсії, яка не може бути нижчою 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Судом достовірно встановлено, що протягом спірного періоду відповідач виплачував позивачеві державну пенсію й додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у менших, ніж встановлено ст.ст. 50, 54 ч. 3 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" розмірах.
Жодного доказу того, що державна пенсія й додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, ОСОБА_8 виплачувалися у належному розмірі, та жодного доводу щодо цього з посиланням на норми чинного законодавства, УПФУ в Деснянському районі м. Чернігова суду не навело й не надало.
Законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення перевірено у межах доводів апеляційної скарги і підстав для його скасування не встановлено.
Безпідставними є посилання апелянта на те, що порядок обчислення додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
Із змісту ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що під час визначення розміру пенсій за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком згідно статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
З урахуванням вище викладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення є законним і обґрунтованим, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і передбачені процесуальним законом підстави для його скасування відсутні.