Справа №2-56\07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2007 року Красноперекопський міськрайонний суд АР Крим в складі
головуючого судді Халдєєвой О.В
при секретарі Бахтіной Я.В
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м Красноперекопське справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку, заробітку за виконання роботи прибиральника службового приміщення, моральної шкоди, про перерахунок сум внесків до Пенсійного фонду.
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідачки про стягнення заробітної платі, середнього заробітку і моральної шкоди, посилаючись на те що 12.12.2003 року вона була прийнята на роботу продавцем до приватного підприємця ОСОБА_2 за трудовим договором НОМЕР_1, зареєстрованому в центрі зайнятості де в п. 4а відповідач прийняв на себе зобов'язання виплачувати зарплату не нижче встановленого законодавством розміру мінімальної зарплати .Свои трудові обов'язки по реалізації непродовольчих товарів позивачка виконувала сумлінно в період з 09-00 до 18-00 час з перервою на обід з 13-00до 14-00час. Відповідачка свої обов'язки за трудовим договором не виконувала належним чином, заробітну платню своєчасно не платила, приміщення в якому працювала позивачка не опалювалося, була відсутня вода і туалет, все це створювало важкі умови праці.Крім того відповідачка зобов'язувала прибирати приміщення в якому працювала позивачка
19.04.2005 року договір був розірвуть по ст 36 п 1 КЗПП України за угодою сторін і був знятий з реєстрації в центрі зайнятості 28.04.2005 року.При звільненні позивачкі була неоплачена сума заборгованості з грудня 2003 по квітень 2005 року у сумі 1237, 32 гривни враховуючи мінімальну заробітну плату за той же період і 155,28 гривень сума компенсації за невикористану відпустку. Разом сума заборгованості склала 1392, 60 гривень.
Одержавши роздрук своєї карти персоніфікованого обліку в Пенсійному фонді їй стало відомо про те що відповідачка проводила відрахування з розрахунку 1\2 зарплати позивачкі, обумовленої трудовим договором. У результате неправомірних дій ОСОБА_2 були порушені законні права позивачкі на оплату праці та їй була причинна моральна шкода у сумі 1500 гривень.Крім того були порушені права позивачкі на пенсію.
Просить суд стягнути з відповідачки в її користь розрахункові суми по зарплаті 1392, 60 гривень, середній заробіток по день фактичного розрахунку, зобов'язати відповідачку провести перерахунки сум до Пенсійного фонду з розрахунку мінімальної зарплати, стягнути з відповідачки 425 гривень за виконання роботи прибиральника службового приміщення, стягнути 1500 гривень моральної шкоди.
Далі 30.09.2005 року позивачка доповнила свої вимоги і вказала про те що вона працювала 5 годин щонеділі в день, який був вказаний в договорі як вихідний і оплата в неробочий день оплачується в подвійному розмірі окладу.Оплата в неробочі дні склала за весь період 860, 62 гривни, крім того просить суд стягнути з відповідачки 300 гривень за надання їй юридичної допомоги.
У судовому засіданні позівачка, її представник ОСОБА_3 підтримали позовні вимоги і наполягають на їх задоволенні, уточнили суму позовних вимог і просять стягнути з відповідачки заборгованість по заробітній платні і середній заробіток за період затримки розрахунку в сумі 7554, 42 гривни, витрати по оплаті юридичної допомоги у сумі 300 гривень, і у відшкодування моральної шкоди 1500 гривень.Підтримали вимоги про перерахунок сум внесків до Пенсійного фонду.
Відповідачка заперечує проти задоволення позовних вимог в повному об'ємі, пояснивши що позивачка працювала неповні робочі дні, вона її табелювала і проводила оплату за фактично відпрацьований час з розрахунку мінімальної заробітної платні, роботу прибиральниці в магазині позивачка не виконувала, їй самій, її родичам і знайомим доводилося часто прибирати в магазині тому що було дуже брудно.
Представник третьої особи пояснила що працедавець повинен відраховувати кошти до Пенсійного Фонду залежно від умов трудового договору, а якщо працівник працював неповний робочий час, то відповідно і в стаж буде зараховиваться неповний місяць.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, вважає що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходить з наступного: Як убачається з трудового договору від 12.12.2003 року ОСОБА_2 уклала з ОСОБА_1договір на виконання робіт з продажу непродовольчих товарів, договір укладений на невизначений термін. Згідно п 4 а договору робота повинна оплачуватися не менш встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної платы.п 4 б)время роботи встановлювалося з 09-00 до 18-00 годину, перерва з 13-00 до 14-00 годину .Вихідними днями визначені неділя, понеділок.
Згідно копії трудової книжки позивачка була прийнята 12.12.2003 року на роботу продавцем і 19.04.2005 року була звільнена по ст 36 пі КЗПП України за угодою сторін. Таким чином, суд приходить до висновку про те що між сторонами склалися трудові правовідносини.
Згідно табелів обліку робочого часу а.с. 17-33 ОСОБА_1 працювала неповні робочі дні.
Свідок ОСОБА_4 пояснила в судовому засіданні що вона часто бувала в магазині на приемах товару, позивачкі у той час в магазині не було, вона часто сама прибирала в магазині, приблизно близько 2 -3 раз на місяць, Магазин не завжди був відкритий в робочий час і це було дуже часто.
Свідок ОСОБА_5 пояснила в судовому засіданні що позивачка працювала в магазині продавцем, магазин був дуже часто закритий в робочий час, позивачка їй сама говорила про те що в магазині їй задушливо і був неприємний запах. Вона заходила в магазин, там був бруд, скрізь пил.Знає що ОСОБА_2. прибирала в магазині.
Свідок ОСОБА_6 пояснила в судовому засіданні що вона за дорученням ОСОБА_2 ходила забирати виручку, але часто в робочий час магазин був закритий.У магазині було дуже брудно, позивачка погано відносилася до своїх обов'язків продавця.
Свідок ОСОБА_7поясніла що позивачка працювала продавцем в магазині, бачила що позивачка магазин відкривала вранці, а увечері закривала. Постійно вона в магазині не знаходилася, бачила що якось позивачка мила поли в магазині.Бачила що позивачка працювала у суботу.
Свідок ОСОБА_8пояснила що позивачка працювала продавцем в магазині, вона приходила в магазин купувати речі, бачила що позивачка брала воду в сусідньому магазині і прибирала в приміщенні.Бачила, що позивачка працювала у суботу
Свідок ОСОБА_9 пояснив що позивачка працювала в магазині продавцем, він працював в шевський майстерні з квітня 2005 року по січень 2006 року.Бачив як вона відкривала магазин, але постійно в магазині не знаходився, тому що у нього була своя робота.
Свідок ОСОБА_10пояснив що його дружина працювала продавцем в магазині, він її постійно зустрічав з роботи, працювала по графіку, один раз взимку не працювала дня 2.3 по хворобі, дружина робила прибирання в магазині
Оцінюючи свідчення свідків, суд критично відноситься до свідчень свідка ОСОБА_10, так як він є близьким родичем позивачкі.Свідок ОСОБА_9 пояснив що він працював з квітня 2005 року в майстерні, а позивачка працювала по 19.04.2005 року, тоді як свідок ОСОБА_8пояснила що вона приходила до ОСОБА_11впродовж 2004 року.
Свідки ОСОБА_8і ОСОБА_7 не підтвердили суду того факту що позивачка чітко дотримувала встановлений графік роботи, з 9-00до 18-00 годдому що вони не знаходилися в магазині щодня в цей час, зрідка приходили в магазин купувати речі.Та обставина що дані свідки бачили про те що позивачка працювала у суботу не суперечить умовам трудового договора, по якому у неї робочий день був субота.
Свідчення свідка ОСОБА_6, яка є близьким родичем відповідачки, суд бере до уваги, оскільки позивачка не заперечувала той факт що даний свідок дійсно приходила і забирала виручку з магазина під час відпустки відповідачки.
Свідки ОСОБА_4 і ОСОБА_5 ОСОБА_6 пояснили про те що вони бачили часто протягом року що магазин був закритий, приходили у різний час доби, у різний час року. Свідки так само пояснили про те що в магазині проводилося прибирання відповідачкою, її дочерью,ОСОБА_4 Вони не бачили того щоб позивачка проводила прибирання в магазині, навпроти вона не прибирала, в магазині був бруд, пил.
Таким чином, враховуючи наявні в справі табеля обліку робочого часу і свідчення свідків, зокрема ОСОБА_4.,ОСОБА_5,ОСОБА_6. ОСОБА_8,ОСОБА_7,суд приходить до висновку про те що позивачка працювала в магазині неповний робочий час.
У трудовому договорі не було обумовлено що позивачка так само виконуватиме роботу прибиральниці, позивачка не представила суду доказів того що вона додатково виконувала роботу прибиральниці магазина, той факт що свідки ОСОБА_7 і ОСОБА_8пояснили об те що вони бачили що позивачка прибирала в магазині, не свідчить про те що вона постійно працювала ще і прибиральницею в магазині, а це лише одиничні випадки, крім того, свідки ОСОБА_4.,ОСОБА_5,ОСОБА_6 пояснили що в магазині була грязь, пил і позивачка не прибирала в магазині.
Згідно ст 11 ЦПК України суд розглядає справу на підставі доказів сторін і в межах заявлених ними вимог.
Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про те що суду не представлено доказів того що позивачка чітко дотримувала встановлений графік роботи, працювала додатково ще і прибиральницею в магазині, тому не має законних підстав для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості по зарплаті, середнього заробітку за затримку розрахунку, моральної шкоди, заробітку за виконання роботи прибиральниці, оскільки позивачке виплачувалася заробітна плата за фактично відпрацьований час виходячи з розрахунку мінімальної заробітної платі і заборгованості перед позивачкою по заробітній платі не має.Крім того не підлягають задоволенню і вимоги позивачкі про перерахунок внесків до Пенсійного фонду, оскільки судом встановлено що позивачке проводилася оплата праці за фактично відпрацьований час. Ркуоводствуясь ст.ст.11,15,30,60,79,88,212,213,215 ЦПК України, ст ст. 116.117,237-1 КЗПП України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку, заробітку за виконання роботи прибиральника службового приміщення, моральної шкоди, про перерахунок сум внесків до Пенсійного фонду відмовити в повному об'ємі.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в Апеляційний суд АР Крим
через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк заяви про апеляційне
оскарження і подачею після цього впродовж 20 днів апелляції або у порядку ч 4 ст 295
ЦПК України