У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді: Берзіньш В.С.

                                                       суддів: Шестакової Н.В., Куртлушаєва І.Д.

                                          при  секретарі: Остапчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа-Сімферопольська міська Рада, про припинення права власності, виділ частки будинку в натурі, визнання права власності, визначення порядку користування земельною ділянкою, за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виділ частки домоволодіння в натурі, визначення порядку користування земельною ділянкою, за апеляційними скаргами ОСОБА_6, ОСОБА_7 на рішення Центрального районного суду міста Сімферополя АРК від 10 лютого 2009 року,

ВСТАНОВИЛА

Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 10 лютого 2009 року позов ОСОБА_5 та зустрічний позов ОСОБА_7 задоволено. Припинено право спільної часткової власності на домоволодіння АДРЕСА_1.

Виділено ОСОБА_5 в натурі 55/200 частин домоволодіння АДРЕСА_1, які містять: в житловому будинку літ. «А»: кімнату № 4, площею 15,2 кв. м., сарай, літ. «Б», сарай, літ. «Е», сарай, літ. «Д». За ОСОБА_5 визнане право власності на зазначену виділену частину. ОСОБА_7 виділено в натурі 45/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1, які містять: в житловому будинку літ. «А»: кімнату № 3, площею 14,7 кв. м., кімнату № 5, площею 14,6 кв. м., в літ. «А1» коридор № 8, площею 7,5 кв. м., в літ. «аі» тамбур, сарай «В». За ОСОБА_7 визнано право власності на зазначену виділену частину.

ОСОБА_6 виділено в натурі в літ. «А»: кімнату №1, площею 8,3 кв. м., кімнату № 2, площею 7,2 кв. м., в літ. «А1» комору, площею 6,6 кв. м., коридор № 7, площею 5,9 кв. м., літ. «а2» тамбур. За ОСОБА_6 визнано право власності на зазначену виділену частину.

Вбиральню літ. „Г" залишено у загальному користуванні ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Вказано, що кожна квартира повинна бути обладнана незалежними системами опалювання і електроосвітлення.

Усі необхідні переобладнання в житловому будинку і межа розділу вказані червоним кольором в додатках № Іта №2 судової будівельно-технічної експертизи № 2143 від 26.12.2007 р.

Визначено порядок користування земельною ділянкою згідно 1-го варіанту судової будівельно-технічної експертизи № 2143 від 26.12.2007 р. (додаток № 8), виділивши у користування:

ОСОБА_5 на 55/200 частки - земельну ділянку, площею 95 кв. м., у тому числі зайняту під будовами, що на 37 кв. м більше, ніж належить на 55/200 частки. На схематичному плані додатку № 8 ця земельна ділянка розфарбована блакитним кольором.

ОСОБА_6 на 55/200 частки земельну ділянку, площею 39 кв. м., у тому числі
зайняту під будовами, що на 19 кв. м. менше, ніж належить на 55/200 частки. На
схематичному плані додатку № 8 дана земельна ділянка розфарбована зеленим кольором.    

ОСОБА_7 на 45/100 частки - земельну ділянку, площею 116 кв. м., у тому
числі зайняту під будовами, що на 18 кв. м. менше, ніж належить на 45/100 частки. На
схематичному плані додатку № 8 дана земельна ділянка розфарбована оранжевим кольором.    

ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виділено у спільне користування ділянку № 1, площею 52 кв. м. (яка на схематичному плані додатку № 8 розфарбована жовтим кольором).

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виділено у спільне користування ділянку № 2, площею 34 кв.м. (на схематичному плані додатку № 8 ця земельна ділянка розфарбована червоним кольором).

Витрати, пов'язані з переобладнаннями в будинку покладено на позивачку ОСОБА_5

Не погодившись з вказаним рішення ОСОБА_6 звернулась з апеляційною скаргою, в якій ставить питання про скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Зокрема апелянт посилається на те, що при поділі майна за судовим рішенням  порушуються її права, оскільки геодезична зйомка ділянки не проводилася та виділена їй площа майна значно менш ніж у первісного позивача, також у сараї літ.Б, який обладнаний системою опалення, є жила кімната, ванна кімната та вбиральня якими вона завжди користується.

Також з рішенням суду не погодилась ОСОБА_7, яка в своїй апеляційній
скарзі також ставить питання про скасування рішення суду з направленням справи на новий
розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування
судом обставин, що мають значення для справи. Зокрема апелянт посилається на те, що у
випадку використання ОСОБА_5 ділянки по варіанту АДРЕСА_1.    

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та заявлених у суді першої інстанції вимог, заслухавши сторони,         апеляційний суд вважає необхідним апеляційні скарги задовольнити частково з наступних        підстав.

Згідно з ч. З ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм
матеріального права або норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для
скасування рішення.    

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції поклався на висновок експертизи від пере
26.12.2007року (а.с.19-37) в якому зазначено, що домоволодіння АДРЕСА_1 може бути обладнане самостійними входами, але при цьому суд не звернув увагу на те, що експертом проведено експертизу відповідно до фактичного користування приміщеннями і спорудами в спірному будинку, а не по розподілу будинку у цілому згідно ідеальних часток усіх співвласників. Так в експертному висновку
запропоновано 3 варіанти розподілу не усього домоволодіння, а тільки квартири № 1 з
відповідними надвірними будовами, якою користуються ОСОБА_5 та ОСОБА_6,
однак площа цієї квартири с прибудовами (а.с.20) складає 43,2 кв.м., що на 1/100 менше ніж
їх частка у домоволодінні.    

При ухваленні рішення судом першої інстанції не враховано те, що при зменшенні
ідеальних часток у володінні співвласник має право на одержання від інших співвласників
грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.    

Відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду "Про практику  застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на  жилий будинок" виділ у натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю,  можливий якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце за наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири. Якщо виділ частки будинку в натурі не можливий, суд вправі за заявленим про це позовом встановити порядок користування відособленими приміщеннями (квартирами, кімнатами) такого будинку. У цьому разі окремі підсобні приміщення (кухня, коридор, тощо) можуть бути залишені в загальному користуванні учасників спільної власності.

Вимоги про розділ майна, яке знаходиться у спільній частковій власності осіб, і вимоги про встановлення порядку користування цим майном між співвласниками мають різні правові підстави і різні правові наслідки. При поділі майна в натурі право спільної часткової власності на нього припиняється.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається із матеріалів справи, позовні вимоги ОСОБА_5 (а.с.99) зводяться до припинення права спільної часткової власності, виділу в натурі частки домоволодіння, визнання права власності на виділені частки усім власникам та встановлення порядку користування земельною ділянкою, позовні вимоги ОСОБА_8 (а.с.6 т.1) також зводяться до поділу будинку в натурі і встановлення порядку користування земельною ділянкою.

Суд при наявності вищезазначених фактів, в порушення вимог ст.ст. 10 ч.4, 214, 215 ЦПК України, належним чином не визначився з характером спірних правовідносин та правовою нормою, що підлягає застосуванню, з огляду на положення статей 364,367 Цивільного кодексу України фактично встановив порядок користування домоволодінням, про який не було заявлено сторонами по справі.

Таким чином, суд фактично не розглянув вимоги про розподіл домоволодіння в натурі і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги, і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.

Не звернув суд уваги і на те, що відповідно до висновку експертизи при розподілі домоволодіння необхідно проведення переобладнання шляхом закладки дверного отвору, переобладнання віконного отвору на дверний отвір і обладнання кухні та що в матеріалах справи відсутні висновки відповідних органів про відповідність цього переобладнання будівельним та санітарним нормам, дозвіл компетентних органів на проведення такого переобладнання.

При задоволенні позовних вимог про розподіл земельної ділянки між співвласниками домоволодіння суд не звернув уваги на те, що відповідно до висновку експертизи є розбіжності між фактичним розміром земельної ділянки 336 кв.м. та розміром зазначеним в технічному паспорті 341 кв.м. і те, що в матеріалах справи відсутні правоустановчі документи, щодо земельної ділянки і винесення її меж в натурі.

Крім того як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_8 належить 45/100 домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с.9 том.1), ОСОБА_5 належить 55/200 зазначеного домоволодіння (а.с.9 том.2), правоустановчі документи на іншу частину домоволодіння в матеріалах справи відсутні.

Інші   доводи   апеляційних   скарг   ОСОБА_6   та   ОСОБА_8   не обговорюються відповідно до роз'яснень Верховного суду України, викладених в постанові Пленуму №12 від 24.10.2008 року "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку", щодо того, що апеляційний суд не має права викладати в ухвалі доводи, які б указували або прогнозували певні результати нового рішення справи чи свідчили про прерогативу одних доказів над іншими, оскільки вирішення питання про   прийняття відповідного рішення й оцінка доказів належить до повноважень суду, який розглядатиме справу.

За таких обставин, коли рішення суду ухвалено з порушенням норм процесуального права, воно підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції на підставі п. 5 ч. 1 ст. 311 ЦПК України.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307, п.5 ч.1. ст. 311 ЦПК України колегія суддів Апеляційного суду АРК

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги ОСОБА_6, ОСОБА_7 задовольнити частково.

Рішення Центрального районного суду міста Сімферополя АРК від 10 лютого 2009 року скасувати справу направити на новий розгляд  до суду першої інстанції

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.            

  Судді: