Справа №22-ц-4932/2010р.                                     Головуючий в 1 інстанції Корогодіна О.Е.

                                                                                        Доповідач Берзіньш В.С.

УХВАЛА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

21 липня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеля-

ційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

                                            Головуючого, судді:  Шестакової Н.В.    

                                                                  Суддів:  Берзіньш В.С.  

                                                                             Куртлушаєва І.Д.,  

                                                  при  секретарі        Галіч Ю.Є.,              

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сімферополі  цивільну справу за позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні нежитловими приміщеннями,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Залізничного районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим   від 29 січня 2010 року, та за заявами ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 про приєднання до апеляційної скарги,      

В С Т А Н О В И Л А:

             Рішенням Залізничного районного суду м.Сімферополя АРК  від 29 січня 2010 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні нежитловими приміщеннями - відмовлено.

            Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2 подала  апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст.ст.41,55 Конституції України, ч.2ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», п.4ч.1ст.311 ЦПК України; невідповідність рішення суду ст.ст.213,214 ЦПК України. Вважає, що судом дана неналежна оцінка доказів по справі,  висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, рішенням суду порушено права співвласників інших квартир.

           ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_4 приєднались до апеляційної скарги   ОСОБА_2.                                                

           В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_3 вважає доводи апеляційної скарги необгрунтованними, просить рішення суду залишити без змін.

          В засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 підтримала доводи апеляційної скарги; ОСОБА_3 проти них заперечував.

       Обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на них, розглянувши матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

        Відповідно до ст.ст.303,308 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції; апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.                                          

       Ухвалюючи рішення, суд виходив із необгрунтованності заявлених вимог. Такі висновки суду узгоджуються з матеріалами справи та не суперечать діючому законодавству.

                                                                      2

       Так, згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" суть приватизації державного житлового фонду полягає у відчуженні на користь громадян України, а отже, у їхню власність як квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, так і належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв тощо) державного житлового фонду. Закон врегульовує також відносини, пов'язані з виникненням, оформленням та набуттям права приватної власності на квартири та інші об'єкти приватизації державного житлового фонду. Допоміжні приміщення, відповідно до пункту 2 статті 10 Закону, стають об'єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном.  

      Відповідно до ст.ст.4, 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласниками квартир створюється об'єднання, основна діяльність якого полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання.

      По справі встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності в рівних частках ОСОБА_2, ОСОБА_5 і ОСОБА_6. В цьому ж будинку відповідачеві по справі ОСОБА_3 належить на праві власності квартира №23. Домоволодіння АДРЕСА_1 є багатоквартирним будинком та квартири в ньому перейшли у власність громадян у зв’язку із їх приватизацією. Спірні приміщення  як допоміжні приміщення належать до будинку АДРЕСА_1.

      Співвласниками квартир житлового будинку створено та у встановленому порядку зареєстровано об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сімферополь», якому передано на баланс зазначений будинок та належні до нього господарські і допоміжні приміщення. Спірна частина підвальних приміщень рішенням правління ОСББ «Сімферополь» від 11.06.2008р. передана в користування ОСОБА_3(а.с.28-30,48). Дане рішення позивачем не оспорено.

      За зазначених обставин суд правильно прийшов до висновку про необгрунтованність позову. Доводи ОСОБА_2 щодо  того, що спірні підвальні приміщення закріплені за її квартирою, не підтверджені належними та допустимими доказами, як не надано суду доказів і про її звернення до ОСББ «Сімферополь» з питання надання в користування підвального приміщення.

       Неспроможні і посилання апелянтів на порушення п.4ч.1ст.311 ЦПК України, оскільки зазначена в апеляційній скарзі ОСОБА_8 не уповноважувала апелянтів представляти її інтереси. Вона не є співвласником квартири, належної ОСОБА_2 і третім особам ОСОБА_5 і ОСОБА_6, та в ній не проживає, що слідує із  свідоцтва про право власності на житло та витягу КРП СМБРТІ від 19.09.2007р. (а.с.7,10), та що підтвердила ОСОБА_2 в засіданні апеляційного суду, зазначивши, що посилання на порушення судом п.4ч.1ст.311 ЦПК України є помилковим.            

          Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду. Підстав для скасування рішення суду за доводами апеляційної скарги немає.

          З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст.303,307,308 Цивільного  процесуального кодексу України,  колегія

У Х В А Л И Л А:

          Апеляційну скаргу ОСОБА_2 з приєднанням до неї ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 – відхилити.

         Рішення Залізничного районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим   від 29 січня 2010 року  – залишити без змін.

        Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців.  

          Судді:          Шестакова Н.В.                 Берзіньш В.С.          Куртлушаєв І.Д.