ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 « 27 » липня 2010 року                                                                          м. Сімферополь

       Суддя судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Топчий В.М., розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 24 червня 2010 року про притягнення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Полтавка, Красногвардійського району, АР Крим, яка працює  головним державним податковим ревізором-інспектором  відділу оподаткування фізичних осіб ДПІ Ленінського району АР Крим, мешканки АДРЕСА_1,

до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 6 Закону «Про боротьбу з корупцією»,

                                                    В С Т А Н О В И ЛА:

         Постановою судді Ключникову С.М. визнано винною у вчиненні корупційного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 6 Закону України «Про боротьбу з корупцією», і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. за те, що вона працюючи головним державним податковим ревізором-інспектором відділу оподаткування фізичних осіб ДПІ Ленінського району, на порушення ст. 13 Закону України «Про державну службу», Постанови Кабінету Міністрів України № 641 від 11 серпня 1995 року «Про застосування ст.13 Закону України «Про державну службу» при наданні декларації про доходи державного службовця  та членів сім’ї  за місцем роботи (ДПІ в  Ленінському районі) 26 березня 2010 року  у розділі «Доходи, одержані  (нараховані) з джерел в Україні та за її межами» за 2009 рік не вказала  суму відшкодування за придбання санаторно-курортної путівки у розмірі 3192 грн.  

         В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить постанову судді скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в її діях складу корупційного правопорушення. Посилається на відсутність суб’єктивної сторони, порушення вимог ст. ст. 254, 256 КпАП при складанні протоколу щодо неї. Стверджує, що діючим законодавством України не передбачається обов’язок державних службовців при складанні Декларації про доходи  включати  до розділу «Доходи, одержані  (нараховані) з джерел в Україні та за її межами» вартість отриманої соціальної послуги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.

         Перевіривши матеріали адміністративної справи, заслухавши апелянта, яка підтримала скаргу, приходжу до висновку, що апеляція  задоволенню не підлягає.

           Висновки судді про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні корупційного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 6 Закону «Про боротьбу з корупцією» обґрунтовані.

      Згідно з Методичними рекомендаціями щодо заповнення державними службовцями  та особами, уповноваженими на виконання функцій держави, декларації про доходи, зобов’язання, фінансового характеру та майновий стан  державного  службовця, та особи, яка претендує на зайняття  посади державного службовця, щодо себе та членів своєї  сім’ї (затвердженої  Наказом Міністрів  фінансів України  від  9 квітня 2001 року № 175)  у пункті 1.2  вказується  вартість  безоплатно  наданих  послуг  санаторно-курортного лікування.  

    Згідно з копією декларації за 2009 рік, поданою ОСОБА_3,  у п.1.2 розділу  «Доходи, одержані (нараховані) з джерел в Україні та за її межами» сума відшкодування за придбання путівки у розмірі 3192 грн. відсутня  (а.с.7).

З довідки начальника ДПІ в Ленінському районі, протоколу  № 5 а  засідання комісії із  соціального  страхування ДПІ в Ленінському районі  від 29 травня 2009 року вбачається, що  залишок  вартості путівки  складає   3192 грн.  (а.с. а.с. 8,12).  

      Довідкою начальника ДПІ в Ленінському районі, ксерокопією трудової книжки   підтверджується, що ОСОБА_3  у 2006 році прийнята  до ДПІ в Ленінському районі на посаду  головного  державного  податкового  інспектора відділу оподаткування  фізичних осіб  (а.с. а.с. 9, 11), тобто вона є суб’єктом  декларування  доходів, передбачених ч. 1 ст. 6 Закону «Про боротьбу з Корупцією».    

        Таким чином, ОСОБА_3 правильно притягнута до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 6 Закону України «Про боротьбу з корупцією».

      Не знайшли свого підтвердження доводи апелянта про те, що діючим законодавством України не передбачається  обов’язок державних службовців при складанні Декларації про доходи  включати вартість отриманої соціальної послуги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням до розділу «Доходи, одержані  (нараховані) з джерел в Україні та за її межами».

      Порушень ст. ст. 254, 256 КпАП  під час складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 не встановлено.  

       Під час розгляду справи не було встановлено неправильне застосування  норм матеріального або порушення норм процесуального права. Підстав для скасування постанови судді, про що ставиться питання ОСОБА_3 в апеляції,  не встановлено.

    Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

                                                    П О С Т А Н О В И Л А :

          Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову судді Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим  від 24 червня 2010 щодо неї – без зміни.

   Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя судової палати з кримінальних справ

Апеляційного суду АР Крим В.М.Топчий