ПОСТАНОВА

   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 «27» липня 2010 року                                                                          м. Сімферополь

       Суддя судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Топчий В.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову  судді Залізничного районного суду м. Сімферополя  Автономної Республіки Крим від 02 липня 2010 року про притягнення

ОСОБА_2,   ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця  м. Ташкент,  не працюючого, який мешкає за адресою:  АДРЕСА_1,

до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КпАП,

                                                    В С Т А Н О В И ЛА:

      Постановою судді Залізничного районного суду м. Сімферополя  Автономної Республіки Крим від 02 липня 2010 року ОСОБА_2  притягнуто до адміністративної  відповідальності за ч. 1 ст. 130 КпАП та накладено  стягнення у виді позбавлення  права керування транспортними засобами  на строк 1 /один/ рік за те, що  він  17 червня 2009 року о 02 год. 00 хв. на перехресті  вул. Леніна - Воровського  у м. Сімферополі керував транспортним засобом «Фольксваген Пасат», державний знак  НОМЕР_1, у стані наркотичного сп’яніння, чим порушив п. 2.9 Правил дорожнього руху.    

      В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову судді  та накласти на нього стягнення, не пов’язане з позбавленням права керування транспортними засобами. Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції   не врахував його сімейний стан, інвалідність другої групи, у зв’язку з чим він не може працювати, транспортний засіб є єдиним джерелом існування його сім’ї.  

     Розглянувши матеріали справи, приходжу до висновку, що підстави для  задоволення апеляції відсутні.

            Винуватість апелянта підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серія АК 247506 від 17.06.2010 року, згідно з яким ОСОБА_2 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп’яніння / а.с. 1/; висновками   медичного огляду від  17.06.2010 року № 1206, згідно з якими  ОСОБА_2   перебував у стані наркотичного сп’яніння  /а.с. 2/,   рапортом  інспектора ДАІ  /а.с. 4/. Вказані виводи судді в апеляційній скарзі не оскаржуються.    

          Розмір та вид стягнення за адміністративне правопорушення накладено на ОСОБА_2  відповідно з вимогами ст. 33 КпАП.  

           Доводи ОСОБА_2 про те, що він є інвалідом  другої групи, має  неповнолітніх дітей:  1993 та 2008 року народження,  не можуть бути підставою для пом’якшення відповідальності за адміністративне правопорушення при вказаних в постанові обставинах.

        Згідно з довідкою інформаційного центру УДАІ (а.с. 5-7) ОСОБА_2 на протязі 2009-2010 років  неодноразово порушував правила дорожнього руху /скоїв 6 порушень/.

         Ці обставини спростовують його доводи про щире каяття та  свідчать про неналежне знання та нехтування водієм Правил дорожнього руху України. Оскільки повернення вилученого посвідчення водія транспортного засобу здійснюється після успішного складання іспитів для отримання права керування в Державній автомобільній інспекції, то судом обґрунтовано призначено стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 /один/ рік.

Під час розгляду справи не було встановлено неправильне застосування  норм матеріального або порушення норм процесуального права.

       Таким чином, підстави для зміни або скасування постанови судді, на які посилається ОСОБА_2 в апеляційній скарзі, відсутні.

       Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

                                                    П О С Т А Н О В И Л А:

          Апеляційну скаргу ОСОБА_2  залишити без задоволення, а постанову судді Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 02 липня 2010  року  щодо нього – без змін.

        Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя судової палати з кримінальних справ

Апеляційного суду АР Крим                                                                   Топчий В.М.