ПОСТАНОВА

   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 « 29 » липня 2010 року                                                                          м. Сімферополь

          Суддя судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Топчий В.М., розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову  судді Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 24 червня 2010 року про притягнення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Леніно, Ленінського району, АР Крим,  мешканця АДРЕСА_1, не працюючого,

  до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КпАП,

                                                    В С Т А Н О В И ЛА:

       Постановою судді Ленінського районного суду  Автономної Республіки Крим від 24 червня 2010 року ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної  відповідальності за ч. 1 ст. 130 КпАП та піддано стягненню у вигляді позбавлення права керування  транспортними засобами строком на 1 /один/ рік  за те, що він 23 червня 2010 року о 12 год. 25 хв. в м. Щолкіне керував транспортним засобом «Ямаха», без номерного знаку, у стані алкогольного сп’яніння. У присутності двох свідків відмовився від проходження медичного огляду, що потягло порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України.    

      В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить постанову судді скасувати  та прийняти нову постанову. Посилається на те, що  постанова винесена  з порушенням норм матеріального та процесуального  права. Апелянт посилається на складання протоколу про  адміністративне правопорушення з порушенням вимог норм кодексу про адміністративні правопорушення; від проходження медичного огляду не відмовлявся; посилається також  порушення вимог ст. 268 КпАП під час розгляду справи у суді, оскільки його належним чином не було повідомлено про час та місце розгляду справи. Стверджує, що суддя під час накладення стягнення неуважно дослідив дані про його особу.

  Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що скарга не підлягає задоволенню.

            Винуватість ОСОБА_3 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від  23.06.2010 року № АК 229486, згідно з яким ОСОБА_3 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, Від проходження медичного огляду у присутності двох свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5  відмовився. З порушенням згоден, зазначив, що випив одну пляшку пива (а.с. 1). Ці данні ОСОБА_3 підтвердив в особистих поясненнях, де також зазначив, що до працівників Державтоінспекції зауважень не має (а.с. 2).  

           Згідно з  п. 27  постанови Пленуму Верховного Суду України  від 23.12.2005 р. № 14 «Про практику застосування  судами  України законодавства у справах про  деякі  злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації  транспорту, а також про адміністративні  правопорушення на транспорті», стан сп’яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника.

    Відповідно до п. 8 Порядку направлення  водіїв транспортних засобів для проведення  огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом  лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість  реакції, і проведення такого огляду (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103), у разі відмови  водія транспортного засобу  від проведення  огляду в закладі охорони здоров’я уповноважена особа Державтоінспекції в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає  ознаки  сп’яніння і дії водія  щодо ухилення від огляду.  

Від проведення медичного огляду на стан алкогольного сп’яніння ОСОБА_3 відмовився. Визнав, що напередодні вживав алкогольні напої  (а.с. 1, 2).  

    На підставі викладеного доводи апелянта про складання протоколу про адміністративне правопорушення з порушенням передбачених законом вимог, не заслуговують на увагу.  

        Безпідставні доводи апелянта про  порушення його права на захист.            

              Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 під розпис, відповідно до ст. 268 КпАП,  було сповіщено про день та час розгляду справи у суді (а.с. 1).

              Під час розгляду справи не було встановлено неправильне застосування  норм матеріального або порушення норм процесуального права.

              При розгляді справи  про адміністративне правопорушення  судом першої інстанції з’ясовані всі обставини, передбачені ст. 280 КпАП. Адміністративне стягнення накладено з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступеня його вини, обставин, що пом’якшують  і обтяжують відповідальність.

       Підстав для скасування постанови судді, про що ставиться питання в апеляційній скарзі ОСОБА_3, не встановлено.

      Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

                                                    П О С Т А Н О В И Л А:

          Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову судді Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 24 червня  2010 року  щодо нього – без змін.

          Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя судової палати з кримінальних справ

Апеляційного суду АР Крим В.М. Топчий