ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«27» липня 2010 року м. Сімферополь
Суддя судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Топчий В.М., розглянувши протест Сакського міжрайонного прокурора на постанову судді Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 11 серпня 2008 року про притягнення
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Роздольне, не працюючого, зареєстрованго за адресою: АДРЕСА_1,
до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КпАП,
В С Т А Н О В И ЛА:
Постановою судді Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 11 серпня 2008 року ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КпАП з накладенням стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на два роки за те, що 14 липня 2008 року о 03-10 годин він на 44 км автодороги Сімферополь-Євпаторія керував транспортним засобом ВАЗ-210700, державний номер НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп’яніння. Від проходження медичного огляду відмовився, чим порушив п. 2.9 Правил дорожнього руху.
В протесті прокурора ставиться питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, скасування постанови судді, посилаючись на її незаконність внаслідок накладення стягнення, яке не могло бути накладене.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_3, який просив скасувати постанову, приходжу до висновку, що клопотання про поновлення строку на оскарження постанови суду підлягає задоволенню, а протест прокурора підлягає частковому задоволенню.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_3 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП підтверджуються сукупністю доказів по справі, що у протесті не оскаржується.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення проведено з дотриманням вимог ст. ст. 283-284 КпАП.
Між тим, накладаючи на ОСОБА_3 стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд не врахував те, що порушник такого права не мав.
Згідно з роз’ясненнями, що містяться у п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суди не вправі застосовувати позбавлення права керування транспортними засобами, коли винна особа взагалі не мала такого права.
Проведеною перевіркою Сакським ВРЕР (а.с. 19) встановлено, що на момент притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 водійського посвідчення не отримував. Ці факти підтверджуються також листом Сімферопольського ВРЕР при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим, з якого також вбачається, що ОСОБА_3 пройшов навчання з програми підготовки водіїв категорії «В» лише 29.06.2010 року (а.с. 18).
У зв’язку з викладеним вважаю за необхідне змінити постанову судді першої інстанції у частині накладення виду адміністративного стягнення та застосувати стягнення у вигляді штрафу, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП до внесення змін 24.09.2008 р.
Підстави для скасування постанови судді про ще йдеться у протесті прокурора, відсутні.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
П О С Т А Н О В И Л А :
Сакському міжрайонному прокурору поновити строк на оскарження та задовольнити його протест частково.
Постанову судді Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 11 серпня 2008 року щодо ОСОБА_3 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КпАП змінити, накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. (№ рахунку /3311/ 33110336700021 м. Саки м/р Автономної Республіки Крим, ГУДКУ в Автономній Республіці Крим, Код банку (МФО ГУДКУ) 824026, код ЄДРПОУ 34740887).
У решті цю постанову залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя судової палати з кримінальних справ
Апеляційного суду АР Крим В.М.Топчий