ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
« 27 » липня 2010 року м. Сімферополь
Суддя судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Топчий В.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 23 червня 2010 року про притягнення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Баку, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,
до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КпАП,
В С Т А Н О В И ЛА:
Постановою судді Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 23 червня 2010 року ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КпАП та піддано стягненню у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік за те, що він 07.06.2010 року о 00 год. 10 хв. на вул. Кім, 71 у м. Сімферополі керував транспортним засобом «ВАЗ-210990-20», державний знак НОМЕР_1, з ознаками сп’яніння. У присутності двох свідків від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить постанову судді скасувати, оспорюючи свою вину у даному правопорушенні, а також оспорюючи вид стягнення, накладеного на нього. Апелянт посилається на складання протоколу про адміністративне правопорушення з порушенням встановлених КпАП вимог. Стверджує, що під час відмови від медичного огляду, свідки були відсутні. Посилається на порушення суддею вимог ст. 268 КпАП.
Розглянувши матеріали справи, приходжу до висновку, що скарга не підлягає задоволенню.
Винуватість ОСОБА_3 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 07.06.2010 року № АК 244714, згідно з яким ОСОБА_3 керував транспортним засобом з ознаками сп’яніння /почервоніння очей/. Від проходження медичного огляду відмовився у присутності двох свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с. 1); особистими поясненнями ОСОБА_3 згідно з якими він відмовився від проходження медичного огляду (а.с. 4); поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, згідно з якими ОСОБА_3 відмовився від проходження медичного огляду, а також огляду з використанням індикаторної трубки «Контроль тверезості» (а.с. 2,3).
Безпідставні доводи апелянта про порушення його права на захист, так як суддя не надав йому можливості дати пояснення, а також зв’язку з тим, що він є громадянином іншої держави /Азербайджану/ і погано володіє українською та російською мовою. Згідно з поясненнями ОСОБА_3 він російською мовою давав письмові пояснення (а.с. 4).
Доводи апелянта про те, що він є громадянином Азербайджану, має Азербайджанське посвідчення водія, на території України знаходиться тимчасово, тому його неможливо позбавляти права керування транспортними засобами, суперечать основним засадам ст. 68 Конституції України про те, що кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Крім того, згідно з вимогами п. п. 1.1, 1.3, 1.9 Правил дорожнього руху України, вказані Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством України.
На підставі викладеного не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що він має Азербайджанське посвідчення водія, яке на території України не може бути вилучено.
Доводи апелянта про те, що протокол про адміністративне правопорушення складено працівниками Державтоінспекції у відсутності свідків, свого підтвердження не знайшли.
Розмір та вид стягнення за адміністративне правопорушення накладено на ОСОБА_3 відповідно з вимогами ст. 33 КпАП: враховані характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
З довідки інформаційного центру вбачається, що ОСОБА_3 на протязі 2009-2010 років неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху на території України (а.с. 7).
Ці обставини свідчать про неналежне знання та нехтування водієм Правил дорожнього руху України. Оскільки повернення вилученого посвідчення водія транспортного засобу здійснюється після успішного складання іспитів для отримання права керування в Державній автомобільній інспекції, то судом обґрунтовано призначено стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 /один/ рік.
Під час розгляду справи не було встановлено неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення судом першої інстанції з’ясовані всі обставини, передбачені ст. 280 КпАП. Адміністративне стягнення накладено з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступеня його вини, обставин, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, постанову судді Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 23 червня 2010 року щодо нього – без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя судової палати з кримінальних справ
Апеляційного суду АР Крим В.М.Топчий