У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого, судді: Шестакової Н.В.
суддів: Берзіньш В.С., Куртлушаєва І.Д.
при секретарі: Галіч Ю.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8, 3-ті особи комунальне підприємство "Гаспринське об’єднання житлово-комунального господарства", відділ громадянства, міграції й реєстрації фізичних осіб Ялтинського МУ ГУ МВС України в АРК про визнання втратившим право користування житловою площею, зняття з реєстрації, та усунення перешкод у користуванні квартирою, та за зустрічним позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_7, 3-ті особи комунальне підприємство "Гаспринське об’єднання житлово-комунального господарства", відділ громадянства, міграції й реєстрації фізичних осіб Ялтинського МУ ГУ МВС України в АРК, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 про визнання втратившими право користування житловою площею, зняття з реєстрації та виселення, за апеляційною скаргою ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та апеляційною скаргою ОСОБА_8 на рішення Ялтинського міського суду АРК від 08 квітня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА :
Позивачі ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулись з позовом до ОСОБА_8, 3-тіх осіб комунальне підприємство "Гаспринське об’єднання житлово-комунального господарства", відділ громадянства, міграції й реєстрації фізичних осіб Ялтинського МУ ГУ МВС України в АРК про визнання втратившим право користування житловою площею, зняття з реєстрації та усунення перешкод у користуванні квартирою, мотивуючи вимоги тим, що вони та відповідач зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1, відповідач більш 3-х років за місцем реєстрації не проживав, після чого повернувся до квартири та побудував, без належного дозволу, між кімнатами 1 та 3 кірпичну стіну, чим обмежив їх права у користуванні кімнатою № 1, а сам знову пішов проживати в інше місце. Більш того у 1992 році родині позивачів надали кімнату АДРЕСА_1 під розширення, як багатодітної родині. Відповідач просив тимчасово, на час ремонту пожити у спірній кімнаті, а після ремонту він закрив кімнату на ключ, у зв’язку з чим позивачи не мають можливості нею користуватись.
ОСОБА_8 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_7, мотивуючи вимоги тим, що він є основним наймачем квартири АДРЕСА_1, у листопаді 2009 року відповідачі силою викинули усі речі зі спірної квартири, у якій на той час мешкав він та його син ОСОБА_11, тому він був змушений загородити суміжний прохід кірпичною стіною між кімнатами № 1 та № 3. ОСОБА_7 та ОСОБА_6 не проживають в спірної квартирі вже більш восьми років, проте вони надали допомогу на незаконне вселення до спірної квартири ОСОБА_5, ОСОБА_9 та ОСОБА_14
Рішенням Ялтинського міського суду АРК від 08 квітня 2010 року позов ОСОБА_14 задоволено частково, Зобов’язано ОСОБА_8 усунути перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1, шляхом демонтування самовільно встановленої стіни між кімнатами № 1 та № 3 та відкриття кімнати № 1. У задоволенні позовних вимог про зняття ОСОБА_8 з реєстрації відмовлено. Стягнено з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 судові витрати в сумі 45 грн. 50 коп.
Позовні вимоги ОСОБА_8 також задоволено частково, визнано ОСОБА_6 та ОСОБА_7 втратившими право користування житловою площею у квартирі АДРЕСА_1. Зобов’язано відділ громадянства, імміграції й реєстрації фізичних осіб Ялтинського міського управління ГУ МВС України в АРК, зняти ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з реєстрації за адресою АДРЕСА_1. У задоволенні вимог ОСОБА_8 до ОСОБА_5, ОСОБА_9 про визнання втратившими право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації відмовлено. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_8 до ОСОБА_5, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення - відмовлено. Стягнено з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 судові витрати в сумі 24 грн. з кожного
Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 подали апеляційну скаргу, в якій ставлять питання про скасування рішення суду та ухвалення по справі нового рішення, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права, а саме те, що позивачі наполягали на тому, що ОСОБА_8 не проживав у спірній квартирі до початку ремонту тобто до 2004 року та після його закінчення, з 2007 року; дані, які зазначені в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи, протиричні, оскільки ОСОБА_7 та ОСОБА_6 періодично проживають в квартирі з рідною бабусею лише з 2004 року, а не з 1996 року, як зазначено в постанові; крім того ОСОБА_7 не проживав в спірній квартирі з листопада 2001 року по вересень 2008 року у зв’язку з осудженням и по поверненню має право на проживання в цієї квартирі, оскільки в неї проживають його рідні брат та сестра; також по причині народження у ОСОБА_5 дитини, ОСОБА_6 та ОСОБА_6 залишили спірну квартиру по причині неможливості проживання в однієї маленькій кімнаті, а встановлена самовільно стіна між кімнатами перешкоджали ним користуватися другою кімнатою, тобто поважними причинами їх тривалого не проживання у квартирі є неправомірна поведінка ОСОБА_8
Також з рішенням суду не погодився ОСОБА_8, який в своїй апеляційній скарзі ставить питання про скасування рішення та ухвалення нового рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, зокрема, апелянт посилається на те, що суд не звернув уваги щодо вже встановленого факту рішенням Ялтинського суду від 03 вересня 2009 року про не проживання в спірній квартирі ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_6 вже вісім років оскільки ОСОБА_8 попросив їх виїхати на час ремонту, а зараз не пускає їх до квартири; крім того, ремонт у квартирі закінчився у 2006 році, а ОСОБА_5 вселилась у спірну квартиру зі своїм сином лише в листопаді 2009 року; також суд не узяв до уваги, що книжки по оплаті комунальних послуг хоча і представлені ОСОБА_5 та підписани нею, але без чеків вони не підтверджують сплату к комунальних послуг.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, заслухавши ОСОБА_8 його представника ОСОБА_15, адвоката позивачів ОСОБА_16 апеляційний суд вважає необхідним апеляційні скарги відхилити з наступних підстав.
Згідно зі статтею 303 ЦПК України при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
За правилами частини 3 статті 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Колегія суддів вважає, що висновки суду відповідають дійсним обставинам справи з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з положень ст.ст. 9,10,71,72,116 ЖК України.
При цьому визнав встановленим, що у відповідності до копії постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 25 лютого 2010 року ОСОБА_8 звертався до Лівадійського відділу ЯМУ ГУ МВС України в АРК із заявою про незаконне проживання у належній йому квартирі АДРЕСА_2 ОСОБА_6 та ОСОБА_6, при цьому проведеною перевіркою було встановлено, що дійсно у квартирі АДРЕСА_3, яка у теперішній час належить ОСОБА_8, з 1996 року до теперішнього часу проживають ОСОБА_6 та ОСОБА_6, яки на вимогу власника квартири відмовляються її залишити.
На підставі викладеного суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується колегія суддів, про те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_6 з 1996 року не проживають за місцем реєстрації, без будь яких поважних причин, у зв’язку з чим вони повинні бути визнані втратившими право користування житловою площею у квартирі АДРЕСА_1 та знятті з реєстрації по вищезазначеній квартирі.
Відповідно до частини 1 та 4 статті 100 Житлового кодексу України, переобладнання і перепланування жилого будинку і жилого приміщення провадяться з метою підвищення їх благоустрою і перетворення комунальних квартир в окремі квартири на сім'ю. Переобладнання і перепланування жилого приміщення допускаються за згодою наймача, членів сім'ї, які проживають разом з ним, та наймодавця і з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів. Наймач, який допустив самовільне переобладнання чи перепланування жилого або підсобного приміщення, зобов'язаний за свій рахунок привести приміщення у попередній стан.
Як вбачається з матеріалів справи, дозвільна документація для встановлення розмежувальної кірпичної стіни між кімнатами АДРЕСА_1 ОСОБА_8 не надавалась, факт того, що ця стіна побудована саме ОСОБА_8 ним не заперечувався ані в суді першої інстанції, ані в апеляційній скарзі.
Тому позовні вимоги ОСОБА_6 в частині усунення перешкод у користуванні спірною квартирою шляхом демонтування розмежувальної стіни між кімнатами № 1 та № 3 підлягають задоволенню.
Висновки суду першої інстанції про відмову позовних вимог про визання втратившими право користування спірною житловою площею та зняття з реєстрації ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9 та ОСОБА_17 також зроблені на фактичних обставинах справи та відповідають чинному законодавству.
За правилами статті 71 ЖК України При тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Так, всупереч вимог статті 60 ЦПК України позивачами за первісним позовом не доведено факту тривалого не проживання ОСОБА_8 у спірній квартирі, а позивачем ОСОБА_8 не доведено тривалого не проживання без поважної причини ОСОБА_5 та ОСОБА_9 у спірній квартирі. Крім того за поясненнями свідків судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_9 не проживали у спірній квартирі у період ремонту, після чого повернулись і стали проживати в неї та сплачують комунальні послуги.
Щодо позовних вимог про виселення зі спірної квартири ОСОБА_10 суд також дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні в цієї частині позову, тому що ОСОБА_10 зареєстрований за іншою адресою і оскільки являється чоловіком ОСОБА_5 іноді з'являється у спірній квартирі, постійно у цієї квартирі не проживає.
Всупереч вимогам статті 60 ЦПК України апелянтами не надано доказів, які б могли спростувати висновки суду першої інстанції.
Доводи апеляційних скарг про те, що суд неповно з’ясував обставини справи та не дав належної оцінки доказам, а тому невірно вирішив справу є безпідставними.
Відповідно до вимог статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справа
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та апеляційну скаргу ОСОБА_8 відхилити.
Рішення Ялтинського міського суду АРК від 08 квітня 2010 року залишити без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Судді: