УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
м. Київ, вул. Солом»янська, 2-а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2010 року суддя судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Мацелюх П.С., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 28 грудня 2009 року у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, –
ВСТАНОВИВ:
28 грудня 2009 року постановою Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а провадження у справі закрито у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Згідно з постановою суду, 02 листопада 2007 року о 23 год. 35 хв. ОСОБА_3, керуючи автомобілем “Деу-Ланос”, д.н.з. НОМЕР_1, в с.м.т. Козин Обухівського району Київської області, не обрав безпечної швидкості руху, не стежив за тим, щоб мати змогу постійно контролювати рух свого автомобіля, чим порушив вимоги п.п. 11.2, 12.1, 2.3 (б) Правил дорожнього руху України та внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем “Тойота-Рав”, д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, що спричинило механічні пошкодження транспортних засобів, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
В апеляції ОСОБА_3, не погоджуючись із постановою суду, вважає її винесеною з порушенням норм процесуального права. На обґрунтування наведеного зазначає, що суд, всупереч вимогам ст. 268 КУпАП, розглянув справу за його відсутності, не взявши до уваги клопотання про відкладення розгляду справи, що позбавило його можливості реалізувати процесуальні права, надані ст. 268 КУпАП, а також не надав йому копії постанови. Крім цього, стверджує, що суд не з’ясував всіх обставин, передбачених ст. 280 КУпАП, а саме, що з висновків спеціаліста та
__________________________________________________________________
Справа № 33-988/10 Головуючий в суді першої інстанції – Ластовка Н. Д.
Категорія: ст. 124 КУпАП Апеляційний суд – Мацелюх П.С.
експерта, а також інших матеріалів справи вбачається, на думку апелянта, винність й іншого учасника у виникненні ДТП. З наведених в апеляції підстав просить постанову суду скасувати та винести нову постанову.
Також апелянт просить поновити йому пропущений строк апеляційного оскарження, мотивуючи пропуск ненаданням йому, всупереч вимогам ч. 1 ст. 285 КУпАП, копії судового рішення, внаслідок чого про винесення оскаржуваної постанови він довідався лише після отримання позовної заяви власника пошкодженого транспортного засобу.
В судове засідання з’явився апелянт ОСОБА_3
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення апелянта ОСОБА_3, який підтримав апеляцію, просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновок суду про порушення ОСОБА_3 п.п. 11.2, 12.1, 2.3 (б) Правил дорожнього руху України та вчинення ним самим адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, відповідає фактичним обставинам події і підтверджується представленими в матеріалах справи даними протоколу про адміністративне правопорушення, схеми ДТП, пояснень ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, висновку спеціаліста № 343 від 06 лютого 2008 року, згідно з яким зіткнення автомобілів відбулося в районі початку пошкодження дорожнього покриття на лівій половині проїзної частини по напрямку руху автомобіля “Деу-Ланос”, повідомлення Служби автомобільних доріг у Київській області № 060/2971 від 19 грудня 2008 року, згідно з яким ширина проїзної частини автомобільної дороги С-101625 Козин- Українка (Дніпровська водозахисна дамба) в місці ДТП становить 4,6 м., висновку судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи № 1042/1043 від 16 листопада 2009 року, згідно з яким наявний на ділянці виникнення даної ДТП слід (подряпина) від колеса автомобіля “Тойота”, утворений елементами та деталями лівої передньої підвіски автомобіля “Тойота”, розпочинається на відстані 4,17 м. від лівого (відносно напрямку його руху) краю проїзної частини автодороги, а місце зіткнення автомобілів “Деу” та “Тойота” знаходилось на стороні руху в напрямку м. Українка в районі, що передує початку слідоутворення автомобіля “Тойота”, тобто на стороні руху автомобіля “Тойота”.
Щодо фактичних обставин вчинення адміністративного правопорушення, що підлягають установленню по даній справі, то суд дав їм належну оцінку. Вважати висновок суду сумнівним чи недостовірним, підстав немає.
Ст. 38, п. 7 ст. 247 КУпАП щодо закриття провадження у справі на підставі закінчення на момент її розгляду строку накладення адміністративного стягнення судом застосовано правильно.
Порушення судом першої інстанції вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП в частині розгляду справи за відсутності ОСОБА_3, незважаючи на його клопотання про відкладення розгляду справи, на які звертає увагу апелянт, не є підставою для скасування постанови суду з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, у ході її розгляду ОСОБА_3 реалізував свої права, передбачені ст. 268 КУпАП, а саме: знайомився з матеріалами справи, надавав докази – фотоматеріали, заявляв клопотання про призначення експертизи, яке судом задоволено, а також, згідно з протоколом судового засідання та постановою суду про призначення експертизи від 08 травня 2008 року, ОСОБА_3, заявляючи клопотання про призначення експертизи, надавав в судовому засіданні пояснення з приводу фактичних обставин ДТП.
З огляду на зазначене, Апеляційний суд вважає, що розгляд судом першої інстанції справи за відсутності апелянта не спричинило наслідків у виді порушення його прав, передбачених ст. 268 КУпАП, а тому це порушення вимог процесуального закону не є істотним.
Доводи апелянта про те, що суд не врахував даних про вину в ДТП також іншого учасника ОСОБА_4, є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки відповідно до вимог ст. ст. 256, 257, 278, 279 КУпАП, в даному провадженні розглядається справа про притягнення до адміністративної відповідальності лише ОСОБА_3, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 до суду не надходив, а тому вирішення питання про винуватість у виникненні ДТП другого учасника виходить за межі предмету розгляду даної справи.
Всі інші обставини, передбачені ст. 280 КУпАП, судом з’ясовані належним чином.
Враховуючи викладене, Апеляційний суд вважає, що постанова суду є законною і обґрунтованою, підстав для її зміни чи скасування немає.
Причину пропуску апелянтом строку апеляційного оскарження суд вважає поважною, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які дані про вручення чи надсилання ОСОБА_3 копії судового рішення та його отримання особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності. З огляду на зазначене, Апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження ОСОБА_3 пропущено у зв’язку з порушенням судом першої інстанції вимог ч. 1 ст. 285 КУпАП, що є поважною причиною. На підставі викладеного, клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, а пропущений строк – поновленню.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 268, 280, 289, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ПОСТАНОВИВ:
Поновити ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження.
Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 28 грудня 2009 року, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а провадження у справі закрито у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, – залишити без зміни , а апеляцію ОСОБА_3 – без задоволення.
Постанова Апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду міста Києва П.С.Мацелюх