АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2010 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого-судді - Полтавцевої Г. А.,
суддів - Мацелюха П.С., Глиняного В. П.
за участі прокурора - Василини А. Р.
скаржника - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляцію ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 13 квітня 2010 року , –
ВСТАНОВИЛА:
Цією постановою суду скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління МВС України Усікова В. П. від 14 грудня 2009 року про порушення кримінальної справи відновно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 358; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України, залишено без задоволення.
Прийняте рішення суд обґрунтував тим, що кримінальну справу порушено за наявності приводу і достатніх підстав, з дотриманням встановленого кримінально-процесуальним законом порядку.
В апеляції скаржник ОСОБА_1 вважає постанову суду незаконною через істотне порушення вимог кримінально-процесуального законну, однобічність та неповноту дослідження матеріалів, на підставі яких порушено справу, та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. На обґрунтування наведеного зазначає, що: факт підготовки ним особисто копій документів осіб для наступного оформлення на них кредитів
____________________
Справа № 10-926/2010 Головуючий у суді 1-їінстанції: Мосьондз І. А.
Категорія: ст. 236-7 КПК Доповідач: Мацелюх П.С.
та передачі їх за вказівкою ОСОБА_4 ОСОБА_5 заперечується показаннями свідків; про намір ОСОБА_6 фактично отримати кредитні кошти замість позичальників, а також про дії інших посадових осіб ТОВ “Західінкомбанк” щодо оформлення кредитних договорів йому відомо не було, а тому інкримінування йому пособництва у вчиненні цими особами злочинів є безпідставним та незаконним; зазначені у постанові слідчого дії вчинені, у співучасті з ОСОБА_1, посадовими особами ТОВ “Західінкомбанк”, які не є суб’єктами злочину, передбаченого ст. 358 КК України, а тому кваліфікація їх дій за даною статтею є неправильною; суд залишив поза увагою, що постанова про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_6 за даним фактом скасована судом.
З наведених підстав просить постанову суду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді, пояснення скаржника, який підтримав апеляцію, думку прокурора, який заперечив апеляцію та вважає постанову суду законною і обґрунтованою, вивчивши матеріали справи за скаргою та матеріали, на підставі яких прийнято рішення про порушення кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.
Як видно з постанови суду та матеріалів справи за скаргою, розглядаючи скаргу ОСОБА_1 на постанову про порушення кримінальної справи, суддя, відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, дослідив матеріали, на підставі яких прийнято рішення про порушення кримінальної справи, ретельно перевірив виконання органом досудового слідства вимог ст. ст. 94-98 КПК України, і дійшовши висновку про законність порушення справи, обґрунтування прийнятого рішення виклав в мотивувальній частині постанови, з яким колегія суддів погоджується.
Згідно з оскаржуваною постановою про порушення кримінальної справи, органом досудового слідства встановлено, що ОСОБА_1, працюючи на посаді директора підприємства “Інфотех” Всеукраїнської організації інвалідів “Союз інвалідів України”, з 12 по 15 травня 2008 року сприяв учиненню підроблення документів, а також службового підроблення службовими особами ТОВ КБ “Західкомбанк”, за наступних обставин. На прохання заступника директора департаменту активних операцій ТОВ КБ “Західінкомбанк” ОСОБА_4 про надання копій документів щодо 10 працівників підприємства “Інфотех” з метою оформлення на їх ім’я кредитів у даному банку, ОСОБА_1 підготував та передав ОСОБА_7 копії аркушів паспортів з анкетними даними ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, а також свого паспорта, довідок про присвоєння ідентифікаційних номерів та довідок про доходи зазначених осіб, а також на своє ім’я. Ці дії ОСОБА_1 сприяли підробленню службовими особами ТОВ “Західінкомбанк” документів, необхідних для надання кредитів на ім’я вказаних осіб, та підробленню відповідних документів ОСОБА_7 та ОСОБА_17, які службовими особами ТОВ “Західінкомбанк” не є, що дало можливість отримання в подальшому ОСОБА_6 грошових коштів готівкою від імені позичальників, якими він розпорядився на власний розсуд, та про що ОСОБА_1 відомо не було. Також ці дії ОСОБА_1 сприяли підробленню невстановленими слідством особами та ОСОБА_6 договорів поруки від імені ОСОБА_6 за кредитними договорами, оформленими на вказаних осіб, та підробленню ОСОБА_7 та ОСОБА_17 документів для створення у сторонніх осіб уявлення про погашення кредитів, з метою приховання факту незаконного заволодіння коштами ТОВ “Західінкомбанк”.
Приводом для порушення справи, як вірно зазначено в постановах слідчого і суду, стало безпосереднє виявлення органом досудового слідства ознак злочину.
Підставами стали дані, наявні в матеріалах, на підставі яких порушено кримінальну справу, та які містяться у копіях кредитних договорів між КБ “Західінкомбанк” з одного боку та ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_1 з іншого, заяв-зобов’язань фізичних осіб про надання кредитів, довідок про доходи, протоколів засідань кредитного комітету КБ “Західінкомбанк” про надання кредитів вказаним особам, договорів поруки між цими особами з одного боку та ОСОБА_6 з іншого, Акту ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ТОВ КБ “Західінкомбанк”, проведеної КРУ в Волинській області, протоколах допитів свідків ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, очних ставок між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_6, а також інших джерелах, отриманих до порушення справи, які суд обґрунтовано визнав достатніми. Законність джерел отримання даних, тобто отримання їх у встановленому кримінально-процесуальним законом порядку, підтверджено постановою слідчого про проведення обшуку, протоком обшуку, у ході якого було вилучено документи, що стосуються зазначених кредитів, протоколами інших слідчих дій, проведених у кримінальній справі № 24-76, порушеній за фактом заволодіння майном в особливо великих розмірах шахрайським шляхом.
Доводи скаржника в апеляції про те, що він не був обізнаний про мету надання ним документів, є безпідставними з огляду на зазначене, а також те, що згідно з оскаржуваною постановою слідчого, ОСОБА_1 вчинив пособництво саме у вчиненні підроблення документів та службового підроблення, а не у заволодінні коштами банку.
Твердження апелянта про те, що встановлені слідчим обставини заперечуються у показаннях свідків, є безпідставними, оскільки стосуються дослідження й оцінки доказів, що при розгляді справ даної категорії є неприпустимим та здійснюється судом лише під час розгляду справи по суті. При розгляді судом скарги на постанову про порушення кримінальної справи, відповідно до ч. 15 ст. 236-8 КПК України, предметом перевірки є наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови і законність джерел отримання даних, які стали підставою для порушення справи. Вказані скаржником та інші докази підлягають дослідженню й оцінці у ході досудового слідства та судового розгляду справи по суті.
Доводи апелянта про те, що вказані слідчим в постанові злочини вчинені службовими особами ТОВ КБ “Західінкомбанк”, які не є суб’єктами злочину, передбаченого ст. 358 КК України, є безпідставними, оскільки, згідно з постановою слідчого, дії ОСОБА_1 сприяли вчиненню як службового підроблення службовими особами ТОВ КБ “Західінкомбанк”, які є суб’єктами злочину, передбаченого ст. 366 КК України, так і підроблення документів, які видаються чи посвідчуються банківською установою, ОСОБА_7 та ОСОБА_17, які службовими особами ТОВ КБ “Західінкомбанк” не є, а тому є суб’єктами злочину, передбаченого ст. 358 КК України.
Доводи апелянта про те, що суд не врахував попереднього скасування постанови про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_6, є безпідставними, оскільки дана обставина не перешкоджає наступному порушенню справи за цими ж фактичними обставинами щодо інших осіб за ознаками інших злочинів.
Враховуючи зазначене, постанова суду є законною і обґрунтованою, підстав для її зміни чи скасування немає.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, –
У Х В А Л И Л А:
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 13 квітня 2010 року, якою скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління МВС України Усікова В. П. від 14 грудня 2009 року про порушення кримінальної справи відновно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 358; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України, залишено без задоволення, – залишити без зміни , а апеляцію ОСОБА_1 – без задоволення.
Судді:
________________ __________________ __________________
Полтавцева Г. А. Мацелюх П. С. Глиняний В. П.