ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
06 липня 2010 року справа № 5020-2/092
За позовом: Приватного підприємства „Баядера”
(вул. Озерянівська, 2, м. Горлівка, 84601)
(вул. Токарева, 10, м. Севастополь, 99010)
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
(АДРЕСА_1, 99006)
про стягнення 995,86 грн.
Суддя Шевчук Н.Г.
Представники:
позивач –Жарінова Л.О., довіреність б/н від 02.06.2010;
відповідач - не з’явився;
Приватне підприємство „Баядера” (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 995,86 грн., з яких: заборгованість за поставлену продукцію –861,01 грн., пеня –79,87 грн., 15% річних –54,98 грн.
06.07.2010 представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 811,93 грн., з яких: заборгованість за поставлену продукцію –686,16 грн., пеня –75,02 грн., 15% річних –50,75 грн. (арк. с. 30-31).
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов’язки щодо оплати отриманого за договором поставки товару.
Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову; явку повноважних представників в судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. с. 23-26) за адресою, зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (арк. с. 18-19).
У зв’язку з викладеним суд визнав за можливе розглянути справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Представнику позивача у судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд –
ВСТАНОВИВ:
10.14.2008 між приватним підприємством „Баядера” (постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець) був укладений договір поставки №509 (далі - Договір) (арк. с. 8-11).
Відповідно до розділу 1 Договору постачальник зобов’язався передавати у власність покупця, а покупець приймати та оплачувати алкогольну продукцію та товари народного споживання за умовами, передбаченими вказаним Договором.
Згідно з пунктом 1.5 Договору він вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2007, а у частині взаєморозрахунків –до повного їх проведення. Якщо жодна зі сторін договору за 30 днів до спливу строку його дії не повідомить іншу сторону про його припинення, дія договору автоматично продовжується на той же термін та на тих же умовах.
Згідно цієї умови Договір є діючим на теперішній час.
На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу з 11.04.2008 по 21.09.2009 товар на загальну суму 4371,53 грн.
Факт отримання продукції відповідачем підтверджується його особистім підписом.
Зобов’язання з постачання товару позивачем виконувались належним чином та своєчасно
Відповідач свої зобов’язання по Договору виконав частково, а тому на момент вирішення спору заборгованість перед позивачем склала 686,16 грн.
Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.
Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з пунктом 4.1 Договору розрахунок за товар здійснюється за кожну поставлену партію товару шляхом сплати Покупцем вартості Товару в продовж 14 календарних днів з дати поставки такої партії.
Докази оплати відповідачем наявної заборгованості у розмірі 686,16 грн. відсутні.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення суми основного боргу у розмірі 686,16 грн. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою, яка відповідно до статті 549 цього Кодексу може бути у вигляді штрафу або пені.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання в силу статті 547 Цивільного кодексу України вчиняється у письмовій формі.
Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з пунктом 7.2.1 Договору за несвоєчасну оплату товару Покупець додатково сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включно день погашення заборгованості , а також 15% річних від суми заборгованості відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.
При проведенні судом перевірки розрахунку 15% річних та пені, суд встановив, що розрахована позивачем сума 15% річних складає 50,75 грн. та 75,02 грн. - пені, ці розрахунки виконані з дотриманням встановлених вимог (арк. с. 35).
Таким чином з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 15% річних у розмірі 50,75 грн. та пеня –75,02 грн.
Згідно зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 102,00 грн. та інформаційне –технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 75, 82–85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 99006, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Приватного підприємства „Баядера” (вул. Озерянівська, 2, м. Горлівка, 84601; вул. Токарева, 10, м. Севастополь, 99010, код ЄДРПОУ 13491057, р/р 26008440021861 в КРФ АКБ „Укрсоцбанк” м. Сімферополь, МФО 324010) заборгованість за поставлену продукцію у розмірі 686,16 грн. (шістсот вісімдесят шість грн. 16 коп.), пеню у розмірі 75,02 грн. (сімдесят п’ять грн. 02 коп.), 15% річних у розмірі 50,75 грн. (п’ятдесят грн. 75 коп.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.) та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя підпис Н.Г. Шевчук
Рішення оформлено відповідно до
вимог статті 84 Господарського
процесуального кодексу України
і підписано 16.07.2010