ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "29" квітня 2010 р.                                                           Справа № 14/432-10

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представника за довіреністю від 05.03.2010р.,

від відповідача: Луневої І.Д. - представника за довіреністю №3 від 01.10.2009р.,

                           Клюки В.Ф. - представника за довіреністю №1 від 20.04.2010р., 

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ірена-Плюс", м.Хмельницький

на ухвалу господарського суду Хмельницької області

від "05" березня 2010 р. про забезпечення позову у справі № 14/432-10

(суддя Гладюк Ю.В. )

за  позовом Фізичної особи - підприємця  ОСОБА_4, м.Хмельницький

до Приватного підприємства "Ірена-Плюс", м.Хмельницький

про визнання права власності на приміщення оздоровчого центру, площею 257,8кв.м.,  

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 05.03.2010р. у справі №14/432-10 за позовом Фізичної особи - підприємця  ОСОБА_4 до Приватного підприємства "Ірена-Плюс" про визнання права власності на приміщення оздоровчого центру, площею 257,8кв.м.:

- накладено арешт на приміщення оздоровчого центру площею 257,8 кв.м. згідно технічного паспорту (плану), виготовленого Хмельницьким БТІ 27.08.2009р., з окремими центральним та запасним входами, розташованого на першому поверсі правої нежитлової сторони в 27-ми квартирному житловому будинку по вул. М. Рибалка, 9/2 у м. Хмельницькому,  яке згідно змін до робочого проекту (плану першого поверху  житлового будинку) складається з оздоровчого центру площею 176.48 та приміщення соцкульпобуту №3 площею 82,27 кв.м.;

- заборонено відповідачу – приватному підприємству "Ірена-Плюс" вчиняти будь-які дії щодо перепланування, перебудови приміщення оздоровчого центру площею 257,8 кв.м. згідно технічного паспорту (плану) виготовленого Хмельницьким БТІ 27.08.2009р., з окремими центральним та запасним входами, що розміщене на першому поверсі правої нежитлової сторони в 27-ми квартирному житловому будинку по вул. М. Рибалка, 9/2 у м. Хмельницькому,  яке згідно змін до робочого проекту (плану першого поверху житлового будинку) складається з оздоровчого центру площею 176.48 та приміщення соцкульпобуту №3 площею 82,27 кв.м.

- заборонено Хмельницькому БТІ здійснювати реєстрацію (перереєстрацію) права власності, видавати витяги з реєстрації права власності на  приміщення оздоровчого центру   (його частини) загальною площею 257,8 кв.м. відповідно до технічного паспорту (плану), виготовленого Хмельницьким БТІ 27.08.2009р., з окремими центральним та запасним входами, розташованого на першому поверсі правої нежитлової сторони в 27-ми квартирному житловому будинку по вул. М. Рибалка, 9/2 у м. Хмельницькому,  яке згідно змін до робочого проекту (плану першого поверху  житлового будинку) складається з оздоровчого центру площею 176.48 та приміщення соцкульпобуту №3 площею 82,27 кв.м.  

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою (а.с.57-59), в якій просить зазначену ухвалу суду скасувати з наведених у скарзі підстав.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач посилається на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, зокрема, що:

- правовою підставою набуття права власності на оздоровчий центр позивач визначає договори дольової участі від 15.12.2003р., від 16.11.2004р. та договір уступки прав на дольову участь у будівництві житла від 16.11.2004р., проте, договором дольової участі від 15.12.2003р. передбачається будівництво медичного центру за адресою: вул.М.Рибалка, 9/3 в м.Хмельницькому, а господарським судом накладено арешт та заборонено вчиняти будь-які дії відносно об'єкту, який розташований за адресою: вул.М.Рибалка, 9/2 у м.Хмельницькому, а тому, зазначений договір від 15.12.2003р. не може бути підставою для задоволення клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову; договір від 16.11.2004р. передбачає будівництво оздоровчого центру площею 200 кв.м за адресою: вул.М.Рибалка, 9/2 в м.Хмельницькому, отже, єдиною правовою підставою для набуття права власності за вказаною адресою є договір від 16.11.2004р. на будівництво оздоровчого центру площею 200 кв.м;

- при винесенні ухвали про забезпечення позову місцевий господарський суд вийшов за межі заявлених позовних вимог та фактично наклав арешт на приміщення, які не є і не можуть бути предметом спору за позовом, який був заявлений підприємцем ОСОБА_4, а саме: приміщення оздоровчого центру площею 176,48 кв.м та приміщення соцкультпобуту №3 площею 82,27 кв.м;

- місцевим господарським судом при винесенні оспорюваної ухвали не було взято до уваги те, що згідно відповіді ТОВ "Хмельницькархпроект" №261 від 15.03.2010р. в 2003 році був розроблений проект будівництва 27-ми квартирного будинку по вул.М.Рибалка, 9/2 в м.Хмельницькому, зміни в який вносилися лише у 2008 році, а проекту від 2006 року, на який посилається позивач, не існує;

- згідно ч.2 ст.331 ЦК України право підприємця ОСОБА_4 вимагати передання йому об'єкту інвестування - приміщення оздоровчого центру в 27-ми квартирному житловому будинку по вул.М.Рибалка, 9/2 в м.Хмельницькому могло виникнути лише після здачі будинку в експлуатацію, однак, жодних документів, які б свідчили про здачу будинку в експлуатацію позивачем не надано, як не надано й документів. які б свідчили про те, що ПП "Ірена-Плюс" відмовляється передати позивачу приміщення оздоровчого центру;

- господарський суд першої інстанції послався на технічний паспорт, виготовлений Хмельницьким БТІ від 27.08.2009р. на замовлення ОСОБА_4, однак, вказаний технічний паспорт анульований Хмельницьким БТІ у зв'язку з відсутністю правових підстав для його видачі.

У відзиві на апеляційну скаргу (а.с.71-73), позивач заперечив проти доводів апеляційної скарги та зазначив, зокрема, що 15.12.2003р. між ПП "Ірена-Плюс" і громадянкою ОСОБА_5 був укладений договір на дольову участь у будівництві медичного центру загальною площею 200 кв.м в житловому будинку по вул. М.Рибалка, 9/3 в м.Хмельницькому, проте, договір готувався відповідачем і в тексті договору було допущено описку й зазначено адресу вул.М.Рибалка, 9/3 замість вул.М.Рибалка, 9/2, що підтверджується всіма наступними документами. В подальшому, між сторонами було укладено довий договір на дольову участь у будівництві медичного центру, площу якого збільшено до 240 кв.м, а вартість внеску до 444000,00грн.

Також, позивач зазначає, що вже під час роботи комісії по прийняттю житлового будинку в експлуатацію відповідач вніс зміни до робочого проекту, яким поділив оздоровчий центр на два об'єкти: оздоровчий центр площею 176,48кв.м та приміщення соцкульпобуту №3 площею 82,27 кв.м, що підтверджується копією витягу з робочого проекту за 2009р., завіреного ТОВ "Хмельницькархпроект" й намагається відчужити частину спірного приміщення площею 82,27 кв.м іншим особам.  

Представники відповідача підтримали апеляційну скаргу, посилаючись на викладені у ній доводи. Вважаючи ухвалу господарського суду першої інстанції у даній справі такою, що прийнята з неповним з'ясуванням обставин справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просять її скасувати.

Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги, надавши пояснення в обґрунтування своїх заперечень.  Вважаючи оскаржену ухвалу законною та обґрунтованою, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженої ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

04.03.2010р. Фізична особа - підприємець  ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом до Приватного підприємства "Ірена-Плюс" про визнання права власності на приміщення оздоровчого центру площею 257,8кв.м. (а.с.4-7).

Разом з позовною заявою, підприємець ОСОБА_4 подав до суду заяву про вжиття заходів до забезпечення позову (а.с.11-12).

В обґрунтування поданого клопотання позивач, зокрема, зазначає, що відповідач шляхом внесення постійних змін в робочий проект плану першого поверху, яким поділено оздоровчий центр на два об'єкти (оздоровчий центр площею 176,48кв.м  та приміщення соцкультпобуту №3 площею 82,27кв.м) намагається відчужити частину спірного приміщення оздоровчого центру іншим особам.

Як вже вказувалось вище, ухвалою господарського суду Хмельницької області від 05.03.2010р. у справі №14/432-10  вжито заходи до забезпечення позову (а.с.2-3).

Судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з ухвалою суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову.

При цьому, за змістом вказаної норми, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до п.3 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (з наступними змінами) умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення через, зокрема, зникнення, зменшення за кількістю або погіршення за якістю тощо майна на момент виконання рішення.

Перелік заходів до забезпечення позову визначений ст.67 ГПК України та є вичерпним.

Зокрема, до заходів забезпечення позову, що застосовуються господарськими судами, відносяться накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; заборона відповідачеві вчиняти певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Право вжиття тих чи інших заходів, перелік яких міститься в ст.67 ГПК України, належить суду, який виходить із предмету спору, конкретних обставин та пропозицій заявника.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням  доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна ймовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а також в тому, що обраний засіб забезпечення позову є співрозмірним з ціною позову.

Судова колегія зазначає, що, як вбачається з матеріалів справи, позивач, посилаючись на укладені з відповідачем договори про дольову участь у будівництві житла від 15.12.2003р., 16.12.2003р., 15.12.2003, стверджує, що він  профінансував будівництво оздоровчого центру орієнтовною площею 240 кв.м. з окремими центральним та запасним входами, який розміщений на першому поверсі правої сторони в 27-ми квартирному житловому будинку по вул. М.Рибалка, 9/2 у                               м. Хмельницькому, внісши ПП «Ірена-Плюс» кошти в сумі 444 000,00 грн., проте, ПП "Ірена-Плюс", на порушення п.2 договорів на дольову участь не видає позивачу документів для оформлення права власності на належне позивачу приміщення. Крім того, відповідач без погодження з позивачем в 2009 році вніс зміни до робочого проекту, яким поділив оздоровчий центр на два об’єкти (оздоровчий центр площею 176,48 кв.м та приміщення соцкульпобуту №3 площею 82,27 кв.м.), що підтверджується планом та експлікацією першого поверху із  робочого проекту за 2009р.

В судовому засіданні представник відповідача Лунева І.Д. пояснила, що позивач має право на приміщення площею 180кв.м, а на решту площі приміщення мають право інші особи, тому накладення арешту перешкоджає оформленню права власності на приміщення цим особам.

Проаналізувавши наведені позивачем підстави вжиття заходів забезпечення позову в сукупності з наявними в матеріалах справи доказами та вищевказаними нормами чинного законодавства, враховуючи, що відповідач вважає, що частина спірного приміщення є власністю інших осіб, а накладення арешту на це приміщення перешкоджає оформленню права власності за цими особами, судова колегія приходить до висновку, що все наведене вище, з обґрунтуванням, наведеним позивачем в заяві, є достатнім для припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення виконання рішення суду в майбутньому.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що ухвала господарського суду Хмельницької області від 05.03.2010р. у даній справі є обґрунтованою та законною, а тому її слід залишити без змін.

Доводи ж апеляційної скарги Приватного підприємства "Ірена-Плюс" не є переконливими, спростовуються наведеним вище та не можуть бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.  101,103,105,106  Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

                                      ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу господарського суду Житомирської області від 05 березня 2010 року у справі №14/432-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ірена-Плюс", м.Хмельницький - без задоволення.

2. Справу №14/432-10 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя                                                                  

судді:

Вддрук. 4 прим.:

1 - до справи,

2,3 - сторонам,

4 - в наряд.