ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
справа № 20-2/139
ПОСТАНОВА
і м е н е м У к р а ї н и
06 липня 2010 року 09:57 м. Севастополь
Господарський суд міста Севастополя у складі:
судді Шевчук Н.Г.,
при секретарі: Ноздрєватих О.С.
за участю представників:
позивач –не з’явився, ФОП ОСОБА_1;
відповідач –не з’явився, КП „БТІ і ДРОНМ” СМР;
третя особа –Головатюк С.С., представник ВАТ „Техком Севастополь», довіреність б/н від 18.05.2010;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: фізичної особи –підприємця ОСОБА_1
до комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об’єктів нерухомого майна” Севастопольської міської ради,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: відкрите акціонерне товариство „Техком Севастополь”
про визнання дій відповідача незаконними та зобов’язання провести державну реєстрацію,
СУТЬ СПОРУ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся у порядку пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України у господарський суд з позовом до Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об’єктів нерухомого майна з позовом про визнання дій відповідача по відмові у реєстрації об’єкта нерухомого майна незаконними та зобов’язання провести державну реєстрацію об’єкта нерухомого майна по договору купівлі-продажу від 23.08.2002 частини профілакторію А/К1 (Літ. БІІ-2-ІІІ), що розташований по вул.Ковпака, 5 у м.Севастополі.
Позов мотивований тим, що відповідач при відмові у реєстрації за позивачем права власності на зазначений об’єкт нерухомого майна безпідставно послався на пункт 2.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюсту №7/5 від 07.02.2002, оскільки додані до заяви про реєстрацію права власності від 19.05.2006 договір купівлі-продажу від 23.08.2002 та рішення суду від 09.12.2004 про визнання цього договору дійсним з наступними роз’ясненнями Севастопольського апеляційного господарського суду, на думку позивача, є достатньою підставою для реєстрації за ним права власності на об’єкт.
Відповідач проти позову заперечує з посиланням на пункт 3.3 Тимчасового положення та на наявність державної реєстрації права власності на це майно за відкритим акціонерним товариством „Техком Севастополь” (далі - ВАТ „Техком Севастополь”), яка була здійснена після укладення наданого позивачем договору купівлі-продажу, і це право ніким не оскаржене (т. 1 арк. с. 20).
Відповідно до наданих у процесі розгляду справи установчих документів правильним найменуванням особи відповідача є Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об’єктів нерухомого майна” Севастопольської міської ради (т. 1 арк. с. 51-70).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, дослідивши докази в межах позовних вимог, суд
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі –ФОП ОСОБА_1) 19.05.2006 звернувся до Державного комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об’єктів нерухомого майна” (правопопередник Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об’єктів нерухомого майна” Севастопольської міської ради) (далі –БТІ) із заявою про реєстрацію за ним права власності на нежитлові приміщення (літ.Б-ІІ-2-ІІІ) по вул.Ковпака, 5 у м.Севастополі (т. 1 арк. с. 59-60).
В якості підстави виникнення права власності на зазначене майно ФОП ОСОБА_1 у заяві вказаний договір купівлі-продажу від 23.08.2002, укладений ФОП ОСОБА_1 і ВАТ „Техком Севастополь”, який постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.03.2005 з роз’ясненнями цього суду від 20.04.2005 у справі №20-9/014-4/368-10/391-12/402 визнаний таким, що породжує для сторін права і обов’язки, а саме право власності підприємця ОСОБА_1 на об’єкт нерухомого майна, переданий йому по договору від 23.08.2002 і акту приймання-передачі з моменту фактичної передачі майна.
У відповідь на цю заяву відповідач листом №2724 від 30.05.2006 відмовив у реєстрації за ФОП ОСОБА_1 права власності на зазначене майно з посиланням на те, що надані заявником рішення не є документами, на які відповідно до Додатку №1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002, (далі –Тимчасове положення) може бути нанесений реєстраційний напис. При цьому відповідач також повідомив, що нанести реєстраційний напис на сам Договір купівлі-продажу від 23.08.2002 на теперішній час також неможливо, оскільки об’єкт, розташований по вул.Ковпака, 5, вже зареєстрований, а саме 89/100 частки об’єкта на праві власності за ВАТ „Техком Севастополь” (до складу частки входить і профілакторій, де розташовані приміщення, на які претендує заявник) і 11/100 за іншим суб’єктом (т. 1 арк. с. 5).
Предметом договору купівлі-продажу продажу від 23.08.2002, укладеного ФОП ОСОБА_1 і ВАТ „Техком Севастополь”, є нежитлові приміщення: частина профілакторію а/к-1 (літ.Б ІІ-2, ІІІ) загальною площею 216,4кв.м (реконструйована площа 338кв.м.), що розташовані за адресою: по вул.Ковпака, 5 у м.Севастополі (т. 1 арк. с. 6-7).
Договір укладений у простій письмовій формі.
Розмір частки, яку становлять зазначені приміщення в об’єкті нерухомості –профілакторії, у договорі не визначена.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.04.2005, на яку посилається позивач, роз’яснена постанова цього суду від 28.03.2005 у справі №20-9/014-4/368-10/391-12/402 за позовом СПД ОСОБА_1 до ВАТ „Техком Севастополь” про визнання укладеного цими сторонами договору купівлі-продажу від 23.08.2002 дійсним та за зустрічним позовом ВАТ „Техком Севастополь” до СПД ОСОБА_1 про визнання цього договору неукладеним.
Зазначеною постановою залишене без змін рішення господарського суду міста Севастополя від 26.01.2005, яким у первісному позові відмовлено, провадження у справі по зустрічному позову припинене (т. 1 арк. с. 33-38).
В ухвалі від 20.04.2005 суд апеляційної інстанції в порядку роз’яснення постанови від 28.03.2005 вказав, що договір купівлі-продажу від 23.08.2002 між ВАТ „Севастопольська автобаза” і СПД ОСОБА_1 у встановленому порядку недійсним не визнаний, об’єкти купівлі-продажу передані позивачеві за актом від 23.08.2002, що договір в силу статті 47 Цивільного кодексу УРСР не потребує нотаріального посвідчення, що договір для сторін породжує права та обов’язки, а саме: право власності СПД ОСОБА_1 на передані по цьому договору об’єкти нерухомого майна з моменту їх фактичної передачі (т. 1 арк. с. 23-25).
Таким чином, оскільки рішенням суду право власності на передане по договору купівлі-продажу від 23.08.2002 майно за СПД (ФОП) ОСОБА_1 не визнане, то з числа доданих 19.04.2006 до заяви в БТІ документів правовстановлювальним документом є саме договір купівлі-продажу від 23.08.2002.
Суд також встановив, що після укладення договору купівлі-продажу від 23.08.2002 між ВАТ „Севастопольська автобаза” і СПД ОСОБА_1 БТІ була здійснена реєстрація права колективної власності на 89/100 часток об’єкта нерухомості –комплексу нежитлових приміщень, розташованих по вул.Ковпака,5 у м.Севастополі, до складу яких входять також приміщення, вказані у заяві позивача, за ВАТ „Севастопольська автобаза” на підставі Свідоцтва про право власності від 04.04.2003, а потім за ВАТ „Техком Севастополь” на підставі Свідоцтва від 18.05.2005.
Суд також встановив, що пунктом 1.12 Тимчасового положення, в редакції, яка діяла в період звернення ФОП ОСОБА_119.05.2006 у БТІ із заявою про реєстрацію за ним права власності на майно та винесення відповідачем 30.05.2006 рішення по цій заяві, передбачалось, що рішення про реєстрацію чи відмову в реєстрації прав приймає реєстратор прав власності на нерухоме майно (далі - реєстратор), що є працівником БТІ, який безпосередньо здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно.
Згідно пункту 1.13 Тимчасового положення реєстрація прав проводиться в такому порядку:
- приймання й перевірка документів, поданих для реєстрації прав власності на нерухоме майно;
- установлення відсутності підстав для відмови в реєстрації прав;
- прийняття рішення про реєстрацію прав власності або про відмову в реєстрації прав;
- унесення записів до Реєстру прав;
- учинення написів на правовстановлювальних документах;
- видача витягів із Реєстру прав про реєстрацію прав.
У реєстрації прав на нерухоме майно відповідно до положень пункту 3.3 може бути відмовлено, якщо:
- заявлене право не є таким, що підлягає реєстрації відповідно до цього Положення;
- об'єкт нерухомого майна розташований на території, реєстрацію прав власності на якій здійснює інше БТІ;
- із заявою про реєстрацію прав власності на нерухоме майно звернулась особа, яка не може бути заявником відповідно до цього Положення;
- подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства;
- заявлене право вже зареєстроване;
- не проведено інвентаризаційних робіт або вони проведені не тим БТІ, яке здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно;
- право власності на нерухоме майно виникло на підставі договорів відчуження, за наявності інформації про накладення арешту на відчуження об'єктів нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна;
- право власності на нерухоме майно, що перебуває у податковій заставі, виникло без дотримання встановленого порядку відчуження;
- відчуження нерухомого майна відбулося без отримання витягу з Реєстру прав або строк його дії закінчився;
- при укладенні угод між юридичними особами, які нотаріально не посвідчені, не надано правовстановлювальний документ попереднього власника.
За приписами пункту 4.1.1 Тимчасового положення розділ Реєстру прав має дві частини, які включають записи про нерухоме майно та про право власності на нього.
Записи про право власності на нерухоме майно містять, зокрема: вид спільної власності та розмір часток, якщо майно належить на праві спільної часткової власності; підстави виникнення чи припинення права власності.
Відповідно до пунктів 6.1, 6.3 Тимчасового положення оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності, яке повинно містити в тому числі і таку інформацію як відомості про власника (власників); форма власності, вид і розмір часток спільної власності.
Згідно Тимчасового положення БТІ здійснює реєстрацію шляхом нанесення реєстраційного напису лише на право встановлювальних документах, перелік яких вказаний у Додатку 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення.
Такими документами, зокрема, є:
- договори, за якими відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, зокрема купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, лізингу, предметом яких є нерухоме майно, про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно, договори про задоволення вимог іпотекодержателя, договори про виділ у натурі частки нерухомого майна, про поділ нерухомого майна, що є в спільній частковій чи спільній сумісній власності.
- рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.
За таких обставин суд вважає дії відповідача правомірними.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини п’ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя підпис Н.Г.Шевчук
Постанова складена та підписана
в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України
12.07.2010.
Згідно з оригіналом
Суддя Н.Г.Шевчук
12.07.2010