АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 липня 2010 року м. Київ.
Колегія суддів судової палати
з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Ігнатюка О.В.
суддів Каленченко Н.О., Шилової Т.С.
з участю: прокурора Чупринської Є.М.
засудженого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого на вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 травня 2010 року,
в с т а н о в и л а:
Вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 травня 2010 року,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Княжичі Броварського району Київської області, громадянина України, із базовою загальною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, який мешкає в АДРЕСА_1, раніше судимого:
- 23.06.2005 року Броварським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі;
- 11.12.2008 року Броварським міськрайонним судом Київської області за ч. 1 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 4 місяців арешту,
засудженого за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі;
вирішене питання про речові докази.
Згідно із вироком, злочин засудженим був вчинений за наступних обставин.
ОСОБА_1 маючи не зняту і не погашену в установленому законом порядку судимість, 11 жовтня 2009 року близько 23 год. 30 хв. перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння біля АДРЕСА_2, під час конфлікту з ОСОБА_2 помітивши, що із шиї останнього зірвався золотий ланцюжок, умисно відкрито заволодів зазначеним золотим ланцюжком вагою 5 г вартістю 1 500 грн. та золотим хрестиком вагою 1 г вартістю 300 грн., які поклав до кишені куртки. Продовжуючи свої злочині дії, ОСОБА_1 відкрито заволодів акумулятором марки «ВЕГА» вартістю 300 грн. від автомобіля марки ВАЗ – 2101 д.н. НОМЕР_1, що належав ОСОБА_2 Продовжуючи свої злочині дії ОСОБА_1, застосувавши до потерпілого ОСОБА_2 фізичне насильство, яке не є небезпечним для його життя та здоров’я, зірвав з руки останнього золотий браслет вагою 4 г вартістю 1 200 грн. З викраденим майном ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим завдав потерпілому матеріальних збитків у розмірі 3 300 грн.
У апеляції засудженого вказано, на незаконність вироку в частині призначеного покарання. В обґрунтування апеляції засуджений указав на те, що суд при постановленні вироку не врахував усіх обставин які пом’якшують покарання, зокрема: те, що він хворіє на туберкульоз, його мати досягла пенсійного віку, що ним у значній мірі були відшкодовані збитки, його каяття у вчиненні злочину. Просив вирок змінити, пом’якшити йому покарання, застосувавши покарання із випробувальним терміном, або скасувати вирок та направити справу на новий судовий розгляд для усунення зазначених ним недоліків.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:
засудженого, який підтримав апеляцію, підтвердив доводи цієї апеляції, просив її задовольнити, уточним вимоги і просив вирок змінити, пом’якшивши призначене йому покарання;
прокурора, який заперечував проти апеляції засудженого, її доводи вважав не обґрунтованими, просив залишити апеляцію без задоволення, а вирок - без змін;
вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція засудженого не підлягає до задоволення.
Висновки суду про доведеність події злочину, вини засудженого у вчиненні інкримінованого йому злочину за обставин наведених у вироку та кваліфікації дій засудженого, щодо яких судом першої інстанції, за згодою всіх учасників процесу, докази не досліджувались і які у апеляції не оскаржуються, судом апеляційної інстанції, у відповідності до вимог ч.1 ст.365 КПК України, не перевірялися.
Щодо доводів апеляції про незаконність вироку в частині призначеного покарання, то вони не ґрунтуються на вимогах закону.
Матеріали справи дають підстави стверджувати, що покарання засудженому призначене із дотриманням вимог ст. 65 КК України, є необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Доводи апеляції засудженого про необхідність пом’якшення призначеного йому покарання є не обґрунтованими. Наведені у апеляції обставини не дають підстав для пом’якшення покарання, яке призначене у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.2 ст. 186 КК України. Із урахуванням обставин вчинення злочину та даних про особу засудженого, колегія суддів не знаходить підстав для застосування вимог ст. ст. 69 і 75 КК України. На думку колегії суддів призначене засудженому покарання відповідає як особі засудженого, так і тяжкості вчиненого ним злочину, підстав для пом’якшення цього покарання колегія суддів не вбачає.
Вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 травня 2010 року щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам закону, підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає у зв’язку із чим залишає даний вирок без змін, а апеляцію засудженого - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 травня 2010 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
СУДДІ
Ігнатюк О.В. Каленченко Н.О. Шилова Т.С.
(підпис) (підпис) (підпис)
«З оригіналом згідно»
Суддя Ігнатюк О.В.