У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 серпня 2010 року Київ.
Колегія суддів судової палати
з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді Ігнатюка О.В.
суддів Бех М.О., Іванової І.В.
з участю: прокурора Міненко А.О.
захисника ОСОБА_1
підозрюваного ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 22 липня 2010 року, -
в с т а н о в и л а:
Органами досудового слідства ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України. Відповідно до подання про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту, 16 липня 2010 року близько 23 год. 50 хв. ОСОБА_2 знаходячись на житловому масиві «Дідовиця» в АДРЕСА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, грубо порушував громадський порядок та виражався брутальною лайкою, безпричинно, на ґрунті раптово виниклих особисто неприязних відносин здійснив постріл із предмета, зовні схожого на пістолет в ліву ногу громадянину ОСОБА_3, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення лівого стегна.
Кримінальна справа щодо ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України була порушена 17 липня 2010 року і того ж дня в порядку ст. 115 КПК України було затримано ОСОБА_2. Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 20 липня 2010 року строк затримання ОСОБА_2 продовжено до п’яти діб.
Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 22 липня 2010 року в задоволенні подання слідчого СВ Вишгородського РВ ГУМВС України Київської області про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту щодо
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Києва, українця, не працюючого, одруженого, раніше не судимого, який мешкає АДРЕСА_2
– відмовлено. Дане рішення суд першої інстанції мотивував тим, що подання старшого слідчого СУ ГУ МВС України в Київській області недостатньо вмотивоване, в ньому не наведено обставини які свідчать про наявність достатніх підстав того, що підозрюваний може ухилятися від органів досудового слідства та суду. Також судом були взяті до уваги дані про особу підозрюваного, а саме те, що підозрюваний раніше не судимий, працює, має постійне місце проживання, позитивно характеризується.
В апеляції прокурора вказано на незаконність постанови суду та необхідність її скасування. В обґрунтування апеляції прокурор послався на те, що судом при вирішенні питання про запобіжний захід не враховано тяжкість злочину, який відноситься до категорії тяжких та за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років. Вважав, що підозрюваний перебуваючи на волі може ухилятися від слідства та суду. Просив постанову суду скасувати та обрати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у виді взяття під варту.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:
прокурора, який підтримав свою апеляцію і підтвердив її доводи, просив апеляцію задовольнити, постанову суду скасувати та обрати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у виді взяття під варту;
захисника, який заперечував проти задоволення апеляції, її доводи вважав не обґрунтованими, вважав, що судом першої інстанції було прийняте законне рішення про відмову в обранні обрання щодо його підзахисного запобіжного заходу у виді взяття під варту, просив апеляцію прокурора залишити без задоволення, а постанову суду – без змін;
підозрюваного ОСОБА_2, який постанову суду вважав законною та обґрунтованою, просив залишити її без змін, а апеляцію – без задоволення;
дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція прокурора не підлягає до задоволення.
За змістом ст.ст.148 і 155 КПК України запобіжний захід у виді взяття під варту застосовується в справах про злочини, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки, з метою запобігти спробам ухилитись від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
Згідно із вимогами ст. 150 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу підлягають врахуванню: тяжкість злочину, вік особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, її стан здоров"я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини.
Належним чином дослідивши надані матеріали, вивчивши дані про особу обвинуваченого та інші обставини, які враховуються при вирішенні питання про запобіжний захід, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність даних, які б указували на те, що ОСОБА_2 перебуваючи на волі, буде ухилятися від слідства та суду, перешкоджатиме встановленню істини у справі. Матеріали справи також не містять даних, які б указували на те, що ОСОБА_2, перебуваючи на волі, продовжить злочинну діяльність. Із урахуванням наведеного суд першої інстанції прийняв рішення, яке ґрунтується на вимогах закону, про недоцільність обрання щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді взяття під варту.
Апеляція прокурора не містить належних доводів які б указували на незаконність постанови суду першої інстанції. Сама по собі тяжкість злочину не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту, будь-яких даних, які б указували на те, що ОСОБА_2 перебуваючи на волі, буде ухилятися від слідства та суду, перешкоджатиме встановленню істини у справі матеріали справи не містять і таких даних не наведено у апеляції. Матеріали справи не містять даних, а апеляція прокурора - доводів щодо того, що тільки запобіжний захід у виді взяття під варту може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов’язків, які випливають із змісту ч.2 ст. 148 КПК України.
Постанова суду першої інстанції про відмову в обранні щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді взяття під варту відповідає вимогам закону, підстав для її зміни або скасування колегія суддів не вбачає в зв'язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляцію прокурора - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляцію прокурора залишити без задоволення.
Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 22 липня 2010 року про відмову в обранні щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді взяття під варту залишити без змін.
СУДДІ
Ігнатюк О.В. Бех М.О. Іванова І.В.
(підпис) (підпис) (підпис)
«З оригіналом згідно»
Суддя Ігнатюк О.В.