ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2010 року                                    Справа №  К7/83-08

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Бахмат Р. М. (доповідача),

суддів: Лотоцької Л.О., Євстигнеєва О.С.

при секретарі: Стуковенковій О.В.

за участю представників сторін:

від відповідача: Серьогін В.І. ( дов. б/н  від 01.04.10 р.);

від позивача та третіх осіб-1-4: представники у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Українсько-Російського товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський проволочний завод” м.Дніпропетровськ про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від  30.12.2008 р.  у справі № К7/83-08

за позовом ОСОБА_2  м. Дніпропетровськ

до Українсько-Російського товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський проволочний завод”  м. Дніпропетровськ

третя особа-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Шевченко О.І.  м. Дніпропетровськ

третя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4 м. Дніпропетровськ

третя особа-3 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_5 м. Дніпропетровськ

третя особа-4 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_6 м. Дніпропетровськ

про: визнання недійсним рішення в частині

          В С Т А Н О В И В :

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.12.2008 р. у справі № К7/83-08 (колегія суддів –головуюча Лотоцька Л.О., судді –Бахмат Р.М. (доповідач), Євстигнєєв О.С.) задоволено апеляційну скаргу Українсько-Російського товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський проволочений завод” м.Дніпропетровськ.

Рішення господарського суду Дніпропетровської обл. від 20.10.2008 р. у справі № К7/83-08 частково скасовано, резолютивну частину рішення викладено в наступній редакції:

Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Українсько-Російського товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський проволочений завод” 42 грн. 50 коп. витрати по сплаті державного мита, сплаченого при поданні апеляційної скарги.

Зобов’язано господарський суд Дніпропетровської обл., згідно статей 116-117 ГПК України видати наказ.

Вищий господарський суд України, постановою від 07.04.2009 р., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.12.2008 р. по даній справі, залишив її без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Українсько-російське товариство з обмеженою відповідальністю ”Дніпропетровський проволочений завод” 06.04.2010 р. звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду  з заявою про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.12.2008 р. у справі № К7/83-08 за нововиявленими обставинами, в якій просить змінити постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.12.2008 р., зазначивши в мотивувальній частині дату виходу ОСОБА_2 з Українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський проволочений завод” –24.09.2007 р.

Відповідач вказує у заяві, що в постанові господарського суду апеляційної інстанції зазначено, що позивач втратив статус учасника товариства з моменту подання 05.04.2007 р. першої заяви про вихід із складу учасників товариства, коли статутний фонд товариства складав 11 800 грн. (до затвердження Статуту в новій редакції (30.08.2007 р.).

          Українсько-російське ТОВ “Дніпропетровський проволочений завод” в своїй заяві посилається на те, що Пленум Верховного Суду України у Постанові від 24.10.2008 р. № 13  “Про практику розгляду судами корпоративних спорів” зауважив, що моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідної посадової особи товариства або вручення заяви ним особам органами зв’язку.

Відповідач вказує, що у лютому 2010 р. йому стало відомо, що вказана заява була направлена на його адресу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на ім’я директора Українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський проволочений завод” Шевченко О.І.

Як вбачається з корінця поштового  повідомлення про вручення, заяву ОСОБА_2 від 05.04.2007 р. отримала громадянка ОСОБА_8, яка не працювала на підприємстві, що підтверджується формою 1-ДФ за відповідний період.

В той же час, 24.09.2007 р. відповідач отримав заяву позивача про вихід зі складу учасників Українсько-російського товариств з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський проволочений завод”, яка була нотаріально посвідчена 07.09.2007 р.

За таких обставин відповідач вважає, що ОСОБА_2 вийшов зі складу учасників Українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю ”Дніпропетровський проволочений завод” не 05.04.2007 р., а 24.09.2007 р.

Відповідач вважає за необхідне зазначити, що господарським судом апеляційної інстанції в постанові від 30.12.2008 р. також встановлено, що позивач вважає, що він вийшов 24.09.2007 р., тобто в день отримання відповідачем нотаріально посвідченої заяви про вихід.

Така позиція підприємства й позивача узгоджується з практикою Вищого господарського суду України, який в постанові від 18.03.2008 р. у справі № 2-2561/06 (колегія суддів у складі ( Муравйова О.В.,  Короленка Г.П., Фролової Г.М.) зазначив, що згідно із частиною 3 статті 29 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”, у разі внесення змін до установчих документів, які пов’язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, зокрема, подається або копія рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників), завірена в установленому порядку, або нотаріально посвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників), або нотаріально посвідчена копія документа про перехід частки учасника у статутному капіталі товариства, або нотаріально посвідчений документ про передання права засновника (учасника) іншій особі, або рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) зі складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.

Пленум Верховного суду України у п. 17 Постанови від 24.10.2008 р. № 13 “Про практику розгляду судами корпоративних спорів” зазначив, що вирішуючи питання про те, чи є корпоративним спір, пов’язаний із визнанням недійсними рішень загальних зборів товариства, судам необхідно враховувати суб’єктний склад учасників спору та підстави, якими обґрунтовується відповідна вимога. Справи у спорах про визнання недійсними рішень органів управління господарського товариства за позовом особи, яка не є акціонером або учасником товариства, у тому числі таким, що вибув, не належить до спорів, що виникають з корпоративних відносин.

За змістом статті 11 Закону України “Про господарські товариства” рішення загальних зборів та інших органів управління товариства є обов’язковими лише для учасників товариства і не мають правових наслідків для осіб, які припинили участь в товаристві, та не порушують їх права.

Відносини між товариством та особою, яка припинила участь в товаристві, не регулюються рішеннями керівних органів товариства, а регулюються нормами законодавства, а також в випадках, прямо передбачених законом, можуть регулюватися правилами, встановленими в статуті товариства.

З урахуванням викладеного відповідач вважає, що встановлення факту виходу ОСОБА_2 з товариства 24.09.2007 р. не вплине на резолютивну частину постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.12.2008 р., оскільки оскаржуване рішення загальних позачергових зборів учасників товариства від 11.07.2008 р. було прийняте після його виходу зі складу учасників Товариства.

Проте, точне встановлення дати фактичного виходу ОСОБА_2 з товариства має суттєве значення для правильного здійснення з ним розрахунків у зв’язку з його виходом.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, подав 27.04.2010 р. письмове  клопотання, в якому просив відкласти розгляд справи у зв’язку із знаходженням представника позивача у відпустці з 28.04.2010 р. по 14.05.2010 р. включно. Також позивач вказує, що він є громадянином Російської Федерації і зараз знаходиться за межами України і просить через участь представника позивача у інших судових процесах не призначати засідання на 17. та 20.05.2010 р., 01., 03, 22 та 23 червня 2010 р.

Колегія суддів залишає клопотання позивача про відкладення розгляду справи без задоволення, так як, згідно ч. 3 ст. 114 ГПК України заява, подання прокурора про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами розглядаються господарським судом у судовому засіданні у місячний строк з дня їх надходження.

Неявка заявника та інших осіб, які беруть участь у справі, не є перешкодою для розгляду заяви.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника відповідача, розглянувши та обговоривши доводи, вказані в заяві, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що заява Українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський проволочений завод” підлягає задоволенню з наступних підстав.

В мотивувальній частині постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.12.2008 року (аркуш 7 абзац 4) було зазначено, що ОСОБА_2 вважається таким, що втратив статус учасника товариства з моменту подання 05.04.2007 року першої заяви про вихід зі складу учасників товариства, коли статутний фонд складав 11800 грн.

Відповідно до статті 112 ГПК господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Як вбачається із матеріалів справи на момент прийняття рішення апеляційною інстанцією заявник (як і апеляційний господарський суд) не був обізнаний з тією обставиною, що заява ОСОБА_2 від 05.04.2007 року про вихід із складу учасників товариства не надходила до товариства у встановленому законом порядку і вважав, що ОСОБА_2 вибув зі складу учасників саме з моменту подання першої заяви про свій вихід 05.04.2007 року.

Про ті обставини, що дану заяву отримала громадянка ОСОБА_8, яка не працювала на підприємстві заявника, йому стало відомо у лютому 2010 року, тобто ця обставина є нововиявленою обставиною, яка виявлена після прийняття постанови по справі.

Оскільки нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, а надані заявником документи саме і є фактичними даними, що спростовують висновок апеляційного суду з питання дати вибуття заявника із числа учасників, заява про зміну постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду за нововиявленими обставинами підлягає задоволенню шляхом викладення абзацу 4 сторінки 7 мотивувальної частини постанови, у якому і встановлена дата виходу позивача з числа учасників товариства, в новій редакції –з зазначенням дати виходу: 24 вересня 2007 року.

При цьому, визначення вказаної дати не впливає на зміст резолютивної частини постанови суду, тому суд вносить відповідні зміни лише в мотивувальну її частину.

           Керуючись ст.ст.  112-114 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

                                                          ПОСТАНОВИВ:

          Заяву Українсько-Російського товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський проволочний завод” м. Дніпропетровськ про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від  30.12.2008 р.  у справі № К7/83-08 задовольнити.

Змінити абз. 4 сторінки 7 мотивувальної частини постанови  Дніпропетровського апеляційного господарського суду від  30.12.2008 р.  у справі № К7/83-08, виклавши його у наступній редакції:

За викладених обставин колегія суддів вбачає, що суд першої інстанції помилково задовольнив вимоги в частині розподілу статутного капіталу Українсько-Російського товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський проволочний завод" серед учасників шляхом встановлення частки ОСОБА_2 у статутному капіталі Українсько-Російського товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський проволочний завод" у розмірі 3 894, 00 грн. (0,480%) корпоративних прав позивача, так як останній вважається таким, що втратив статус учасника товариства з моменту подання 24.09.2007 р. першої заяви про вихід із складу учасників  товариства, коли статутний фонд товариства складав 11 800 грн. (до затвердження Статуту в новій редакції (30.08.2007 р.).

Головуючий                                                                                        Р.М.Бахмат

Судді:                                                                                   Л.О.Лотоцька  

О.С. Євстигнеєв