ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2010 року                                                                             Справа №  2/82

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді  Джихур О.В. (доповідач)    

суддів: Білецька Л.М.,  Лисенко О.М.

при секретарі судового засідання: Колесник Д.А.

за участю представників сторін:

від скаржника:  Ніколаєнко Д.В. представник, нотаріально - посвідчена довіреність №914  від 10.06.10; від кредитора: ОСОБА_2, представник, нотаріально-посвідчена довіреність №892  від 10.06.10 (був присутнім в судовому засіданні 23 червня 2010 року)

від боржника:  ОСОБА_3, представник, нотаріально - посвідчена довіреність №4854  від 21.08.08;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово –інвестиційний банк” в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Кіровограді” в м. Кіровограді

на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 29 квітня 2010 року у справі № 2/82

за заявою публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово –інвестиційний банк” від імені якого діє філія “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Кіровограді”, м. Кіровоград

до фізичної особи –підприємця ОСОБА_4, м.Олександрія Кіровоградської області

про  банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 29 квітня 2010 року (суддя Деревінська Л.В.) провадження у справі про банкрутство фізичної особи –підприємця ОСОБА_4 припинено на підставі п.11 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки сума кредиторських вимог ініціюючого кредитора на момент звернення з заявою до суду 16 грудня 2009 року становить 181 253, 09 грн. та є меншою трьохсот мінімальних заробітних плат і недостатньою для порушення провадження у справі про банкрутство.

Не погодившись з вказаною ухвалою кредитор публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний промислово –інвестиційний банк” в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Кіровограді” її оскаржує на предмет невідповідності нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.

Скаржник посилається на те, що публічний акціонерний банк „Промінвестбанк” надав до суду належні докази відсутності заставного майна, яким забезпечувалося виконання зобов’язань за кредитом фізичної особи –підприємця ОСОБА_4

Скаржник вважає, що ухвала господарського суду Одеської області від 09 вересня 2008 року про ліквідацію банкрута та припинення провадження у справі № 7/154-08-2736 про банкрутство приватного підприємства „Український правовий консалтинг” не є підставою для відображення в бухгалтерському обліку та на балансі банківської установи списання 42 941, 90 грн. на погашення кредиторської заборгованості фізичної особи –підприємця ОСОБА_4 на виконання наказу суду № 9/185 від 05 липня 2007 року. Зазначає, що при обрахуванні залишку заборгованості боржника у публічному акціонерному банку „Промінвестбанк” не має підстав враховувати продаж майна боржника арештованого згідно акта МВ ДВС від 21 листопада 2007 року оскільки кошти одержані приватним підприємством „Український правовий консалтинг” від реалізації даного майна, яке не є заставним, фактично не були перераховані на рахунок публічного акціонерного банку „Промінвестбанк”.

Кредитор вважає, що при визнанні розміру своїх вимог має враховуватися саме реальне одержання коштів від реалізації арештованого майна, а не лише факт реалізації такого майна.

Скаржник вважає необгрунтованою позицію господарського суду Кіровоградської області стосовного того, що погашення вимог публічного акціонерного банку „Промінвестбанк” заявлених до приватного підприємства „Український правовий консалтинг” тягне за собою погашення, в тому ж обсязі, вимог заявлених до фізичної особи –підприємця ОСОБА_4 у даній справі.

Кредитор просить скасувати ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 29 квітня 2010 року, справу передати на розгляд до господарського суду Кіровоградської області.

Представник боржника доводи апеляційної скарги заперечує, вважає ухвалу суду законною, просить залишити її без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 23 червня 2010 року оголошувалась перерва до 21 липня 2010 року.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

16 грудня 2009 року  публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний промислово –інвестиційний банк” в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Кіровограді” звернулось до господарського суду Кіровоградської області з заявою про порушення справи про банкрутство на підставі ст.48 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суб’єкта  підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_4

Заявник посилався на наявність безспірних грошових вимог до боржника  в загальній сумі 404 194,99 грн., з яких 397 786, 98 грн. заборгованість по кредитному договору № 80 від 29 листопада 2005 року, 6 408, 01 грн. судові витрати за рішенням господарського суду Кіровоградської області від 14 червня 2007 року у справі № 9/185. При цьому вказане рішення не виконується понад 3 місяці. До заяви додано довідку про залишок боргу суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 (т.1 а.с.50).

Заявник також посилався на те, що навіть у випадку реалізації заставленого майна одержаних коштів буде недостатньо для погашення усієї заборгованості боржника перед кредитором.

Матеріали справи свідчать, що в забезпечення виконання умов кредитного договору № 80 від 29 листопада 2005 року щодо своєчасності повернення боржником кредиту між сторонами укладено договір застави № 80/1 від 29 листопада 2005 року (т.1 а.с.20) згідно якого предметом застави є борошно вищого гатунку в кількості 268 тн на суму 268 000 грн., яке належить суб’єкту підприємницької діяльності ОСОБА_4, іпотечний договір № 80/3 від 22 грудня 2005 року згідно якого в іпотеку передано виробничі будівлі загальною площею 1086,2 кв.м за оцінкою у 337 000 грн. (т.1 а.с.26), договір застави № 80/4 від 31 січня 2006 року згідно якого предметом застави є комбайн марки Dominator 084, реєстраційний держномер Т 0768 КД, 1994 року випуску, який належить ОСОБА_4, оціночною вартістю 180 000 грн. (т.1 а.с.30).

Громадян ОСОБА_5 виступив майновим поручителем боржника, уклав з Банком договір застави №2 від 29 листопада 2005 року, предметом застави якого є сільськогосподарська техніка бурякозбиральний комбайн марки МАТРОТ -41, реєстраційний номер (шасі) № НОМЕР_3, двигун № НОМЕР_1, оцінений сторонами у 440 000 грн. (т.1 а.с.23).

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 14 червня 2007 року у справі № 9/185 стягнено з фізичної особи –підприємця ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово –інвестиційний банк” в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Кіровограді” 605 000 грн. заборгованості по кредиту, 22045 грн. 19 коп. заборгованості по відсотках, 1955,88 грн. комісійної винагороди, 6290, 01 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

На виконання вказаного рішення МВ ДВС Олександрійського МРУЮ 18 липня 2007 року відкрила виконавче провадження (т.1 а.с.36).

В ході проведення виконавчих дій по примусовому виконанню наказу господарського суду Кіровоградської області у справі № 9/185 було встановлено, що борошно у боржника відсутнє, про що свідчить акт опису й арешту майна від 21 листопада 2007 року (т.1 а.с.37).

Судова колегія погоджується з висновком господарського суду, що кредитором не подано належних доказів щодо припинення застави по договору № 80/1 або того що вартості предмета застави згідно договору № 80/1 від 29 листопада 2005 року є недостатньою для повного задоволення вимог забезпечених заставою.

В акті опису та арешту майна від 21 листопада 2007 року не вказано, про яке саме борошно у ньому йдеться, чи є це борошно предметом застави за договором застави № 80/1 від 29 листопада 2005 року.

З пояснень органу ДВС (т.2 а.с.99-100) вбачається, що реально встановити наявність чи відсутність борошна в кількості 268 тн на території по вул. Червоного Козацтва, 121 в м. Олександрії, де знаходяться різні підприємства та склади, що належать різним особам не має можливості, оскільки всі склади зачинені та не встановлені їх власники.

Як правильно зазначив господарський суд акт опису та арешту майна від 21 листопада 2007 року складений при виконанні рішення суду № 9/185 про стягнення коштів не є належним доказом припинення застави по договору № 80/1 від 27 листопада 2005 року.

Твердження скаржника, що згідно наказу Державного комітету України з державного матеріального резерву, Міністерства аграрної політики України від 27 липня 2007 року № 241/539 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 серпня 2007 року № 922/14189 “Про затвердження строків зберігання зерна державного реєстру та продуктів його переробки” строк зберігання борошна становить 6 місяців не може бути прийнято до уваги, оскільки борошно є товаром в обороті, а згідно ст.43 Закону України “Про заставу” у разі відчуження заставлених товарів заставодавець зобов’язаний замінити їх іншими товарами такої ж або більшої вартості. Це ж стосується і товарів, по яким сплинув строк зберігання.

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду від 10 липня 2008 року звернено стягнення на заставлене майно  -бурякозбиральний комбайн марки МАТРОТ –41, що належить майновому поручителю ОСОБА_5, який є предметом застави по договору №80/2 від 29 листопада 2005 року (т.1 а.с.42).

З метою виконання вказаного рішення 05 вересня  2008 року ВДВС Камянського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження (т.1 а.с.46), 27 березня 2010 року було знову відкрито виконавче провадження, в ході виконавчих дій з’ясовано, що заставне майно комбайн марки МАТРОТ –41, що належить ОСОБА_5 відсутнє, про що свідчить акт державного виконавця від 09 березня 2010 року (т.2 а.с.58-59).

Таким чином відсутність заставленого майна комбайн марки МАТРОТ –41 підтверджена належними доказами.

Частина вимог кредитора була погашена за рахунок реалізації майна за іпотечним договором № 80/3 від 22 грудня 2005 року і погашена сума не увійшла до розрахунку безспірних вимог кредитора.

При розрахунку суми кредиторських вимог кредитором не враховано 42 941, 90 грн., що одержані від реалізації автомобілів FORD Transit № НОМЕР_4 та КАМАЗ У 5320 № НОМЕР_2 при виконанні рішення суду № 9/185 приватним підприємством “Український правовий консалтинг” з яким ДВС укладено угоду.

Кошти від реалізації  вказаних автомобілів Банку не були перераховані.

01 липня 2008 року господарським судом Одеської області порушено провадження у справі про банкрутство приватного підприємства “Український правовий консалтинг”, яке 09 вересня 2008 року в ході ліквідаційної процедури припинено.

Банком в ліквідаційній процедурі були заявлені грошові вимоги на суму 82 631, 90 грн., до яких увійшло 42 941, 90 грн. одержаних від реалізації транспортних засобів коштів. Вимоги не задоволені за відсутністю майна і вважаються погашеними на підставі ст.31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (а.с.39 т.1, а.с.81-84 т.2).

Скаржник вважає, що кредитор при визначенні розміру своїх вимог має враховувати саме реальне одержання коштів від реалізації арештованого майна, а не лише факт реалізації такого майна.

З таким твердженням кредитора не можна погодитися.

Автомобілі FORD Transit № НОМЕР_4 та КАМАЗ У 5320 № НОМЕР_2 були вилучені у власника –суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 в ході здійснення виконавчих дій, продані на торгах, що свідчить про часткове виконання рішення господарського суду Кіровоградської області у справі № 9/185. Вина власника вказаних автомобілів у неперерахуванні  вилучених від їх реалізації коштів відсутня. В даному випадку Банк не позбавлений права вимагати відшкодування шкоди від осіб, які винні в неперерахуванні грошових коштів.

Враховуючи те, що Банком були заявлені грошові вимоги в розмірі 82 631, 90 грн., в тому числі 42 941, 90 грн. одержаних від реалізації транспортних засобів в процедурі банкрутства приватного підприємства “Український правовий консалтинг”, які вважаються погашеними, Банк мав відобразити в бухгалтерському обліку списання 42 941, 90 грн. на погашення кредиторської заборгованості фізичної особи –підприємця ОСОБА_4 на виконання наказу суду № 9/185 від 05 липня 2007 року.

Враховуючи викладене, сума кредиторських вимог на момент звернення з заявою до суду 16 грудня 2009 року становить 181 253, 09 грн.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” справа про банкрутство порушується господарським судом якщо безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Зазначена сума кредиторських вимог є меншою трьохсот мінімальних розмірів заробітних плат і недостатньою для порушення провадження у справі про банкрутство.

Отже, господарський суд правомірно припинив провадження у справі на підставі п.11 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене ухвала господарського суду Кіровоградської області  від 29 квітня 2010 року відповідає діючому законодавству, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.103-106 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від від 29 квітня 2010 року  у справі № 2/82  залишити без змін.

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово –інвестиційний банк” в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Кіровограді” залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у місячний строк до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                               О.В. Джихур

Суддя                                                                                     Л.М. Білецька

Суддя                                                                                     О.М. Лисенко   

      (Дата підписання постанови в повному обсязі  26.07.10р.)