ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2010 р.           Справа № 14/41.

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Асканія-Пак»

до відповідачаПриватного підприємця ОСОБА_1

простягнення заборгованості –7688,31 грн..

Суддя Швець Микола Васильович

Представники :

Від позивачане з’явився   

Від відповідачаОСОБА_1  

СУТЬ СПОРУ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Асканія-Пак»звернулось із позовною заявою до суду про стягнення з приватного підприємця ОСОБА_1 заборгованості за отриманий товар в сумі 7688,31 грн..

Позивач явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, проте надіслав клопотання вх. № 4067 від 06.07.2010 року, в якому позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розглянути справу без участі представників позивача. Також позивач направив довідку про стан заборгованості вх. № 4068 від 06.07.2010 року в якій зазначив, що станом на 29.06.2010 року, сума боргу становить 7688,31 грн..

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги усно визнає.

Нез’явлення представників позивача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, справу може бути розглянуто без їх участі за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши відповідача, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, дослідивши докази які мають юридичне значення для розгляду позовної заяви суд встановив:

Згідно усної домовленості, ТзОВ «Асканія-Пак»поставило приватному підприємцю ОСОБА_1 пакувальний матеріал (далі-товар), а останній прийняв у власність товар на що підтверджується видатковими накладними: ((№ 604 від 12.03.2009 року; № 4293 від 18.08.2009 року; № 4442 від 27.08.2009 року; № 5154 від 30.09.2009 року та довіреностями (серія ЯПС № 804879 від 17.08.2009 року;  серія ЯПС № 804866 від 27.08.2009 року та серія ЯПС № 804884 від 29.09.2009 року)) підписаними сторонами та скріпленими печатками на загальну суму - 49220 грн.. Відповідач частково оплатив отриманий товар в сумі 41532 грн. (підтверджується банківськими довідками, згідно до яких з 05.03.2009 року по 09.10.2009 року оплачено в сумі 39532,55 грн., з 13.04.2010 року по 23.04.2010 року в сумі 1000 грн. та 23.04.2010 року в сумі 1000 грн.) що спричинило виникненню заборгованості в сумі 7688,31 грн..

Статтею 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Аналогічні норми містяться і в статтях 205, 207 Цивільного кодексу України, в яких визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Виходячи зі змісту наведених норм законодавства України, суд дійшов висновку про те, що факт поставки товару за видатковими накладними: № 604 від 12.03.2009 року; № 4293 від 18.08.2009 року; № 4442 від 27.08.2009 року; № 5154 від 30.09.2009 року є самостійними угодами укладеними у спрощений спосіб.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 526 даного Кодексу передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зазначена норма матеріального права міститься у главі 48 Цивільного кодексу України “Виконання зобов'язань” і носить загальний характер, тобто, може бути застосована до будь-яких видів договірних зобов'язань, які виникають в цивільному обороті.

Як встановлено судом під час дослідження доказів, наявних у матеріалах справи, дії сторін, а саме передача позивачем відповідачу товару за видатковими накладними, прийняття товару та часткова оплата його вартості, свідчать про виникнення між ними правовідносин поставки.

Відповідно до частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

17 березня 2010 року позивач звернувся до відповідача з листом-претензією № 23/03/10 (підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення приватному підприємцю ОСОБА_1 - 27.03.2010 року) з вимогою в тижневий термін з моменту отримання даної претензії оплатити вартість товару в повному обсязі. Однак відповідачем дана вимога була залишена без відповіді та у встановлений законом термін розрахунків не проведено.

Станом на день розгляду справи у суді за відповідачем рахується заборгованість в сумі 7688,31 грн., що підтверджується довідкою про стан заборгованості вх. № 4068 від 06.07.2010 року та іншими матеріалами справи.

Згідно п. 4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідач не надав доказів зменшення або погашення заборгованості.

У процесі розгляду справи  не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України державне мито та витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись  ст. ст. 1, 12, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.  Позов задовольнити.

2. Стягнути з активів приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; р/р НОМЕР_2 в ФВАТ «Держ Екс.-Імп. Банк України», МФО 356271; код НОМЕР_1)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Асканія-Пак»(м. Київ, Харківське шосе, 23 км., буд. 4; р/р 26003380693561 в Київській міській філії АКБ  «Укрсоцбанк», МФО 322012; код 32157382)

·          заборгованість –7688,31 грн.;

·          відшкодування державного мита –102 грн.;

·          відшкодування витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу –236 грн..

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття. У разі подання апеляційної скарги або апеляційного подання до Львівського апеляційного суду через Господарський суд Чернівецької області, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

       Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

                   Суддя                                                                  М.В. Швець