Справа № 2-280/

2010 рік

Р I Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М            У К Р А Ї Н И

22 червня 2010 року Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Тощевої О.О.

при секретарі          - Ібрагімової А.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду у смт. Совєтський Совєтського району АР Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, -

в с т а н о в и в :

         ОСОБА_1 29 березня 2010 року звернувся до суду із позовом до відповідачки про розподіл майна, що є об’єктом прав спільної сумісної власності подружжя.

         Позовні вимоги мотивовані тим, що з 24 квітня 2004 року сторони знаходяться в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб. У період шлюбу він з дружиною придбав майно: телевізор «SAMSUNG» вартістю 1000грн., стіл з 4 табуретками вартістю 300 грн., кухонні меблі 4u «Лира» вартістю 1350грн., пральну машину «Aeg S862» вартістю 1500грн., диван «Малютка» вартістю 1800грн. Півроку тому позивач пішов від сім’ї, але шлюб на сьогоднішній час не розірваний. За усною домовленістю подружжя, відповідачка повинна була сплачувати самостійно кредити за пральну машину і кухню, але кредит сплатив позивач самостійно. У зв’язку з чим, просить суд розподілити майно подружжя, визнати за ним право власності на кухонні меблі 4u «Лира» вартістю 1350грн., пральну машину «Aeg S862» вартістю 1500грн. Останні речі залишити відповідачці.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідачка у судовому засіданні, позовні вимоги не визнала, просила відмовити у їх задоволенні.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов до наступного:

Судом встановлено, що з 24 квітня 2004 року сторони знаходяться у зареєстрованому шлюбу (а.с.12).

         Відповідно до ч.1 ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

За період шлюбу позивач з відповідачкою придбали майно: стіл з 4 табуретками вартістю 300грн., кухонні меблі 4u «Лира» вартістю 1350грн., пральну машину «Aeg S862» вартістю 1500грн., диван «Малютка» вартістю 1800грн., телевізор «SAMSUNG» вартістю 1000грн., ця обставина не спростовувалася сторонами у судовому засіданні.

         Згідно  з положеннями частині 1 статті 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюб, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу).

         Це означає, що ні дружина, ні чоловік не зобов’язані доводити наявність права спільної сумісної власності на це майно, оскільки  відповідно до положень вищенаведених норм матеріального права,  воно вважається таким, що належить подружжю.

         Факти, які згідно з законом презюмуються,  не потребують доказування.

         Судом встановлено, позивач на своє ім’я за кредитним договором№99/756СЛГШ-1 від 17.12.2007 року придбав кухонні меблі 4u «Лира» вартістю 1350грн.,  та пральну машину «Aeg S862» вартістю 1500грн. (а.с.4-6).

         А відповідачка за кредитним договором №001-11059-070607 від 07.06.2007 року на своє ім’я придбала диван «Малютка» вартістю 1800грн., стіл з 4 табуретками вартістю 300грн. (а.с.54-56).

         Також відповідачка придбала телевізор «SAMSUNG» вартістю 1000грн., що підтверджується паспортом (а.с.60), вартість телевізора сторонами не спростовувалася.

         Згідно ч.1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

         За період шлюбу сторони придбали майно на загальну суму 5950грн., таким чином кожному подружжя належить майно на суму 2975грн.

         Однак, приймаючи до уваги, що разом із відповідачкою проживають малолітні діти сторін – син ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_4, при цьому остання не досягла віку трьох років, крім того, разом із відповідачкою проживають її малолітні діти (а.с.31, 37-39), у зв’язку з чим, з урахуванням положень частини 3 статті 70 СК України, суд вважає необхідним збільшити частку майна ОСОБА_2, залишивши у її власності пральну машину «Aeg S862», що на думку суду покращить її побутове життя та надасть можливості більше уваги приділяти малолітнім дітям.

         Також збільшуючи частку майна відповідачки, суд вважає необхідним зазначити, що зобов’язання за кредитним договором №99/756СЛГШ-1 від 17.12.2007 року, який оформлений на ім’я позивача, та за кредитним договором №001-11059-070607 від 07.06.2007 року, який оформлений на ім’я відповідачки, фактично виконувалися відповідачкою самостійно з винятком суми в розмірі 636грн, що була сплачена позивачем. Вказані обставини сторонами не спростовувалися.

         Враховуючи викладене позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

         Відповідно до вимог статті 214 ЦПК України, суд, при ухваленні судового рішення, вирішує, у тому числі,  і питання щодо розподілу між сторонам судових витрат.

         З урахуванням того, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, згідно з положеннями  статті 88 ЦПК України,  з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 підлягає частковому стягненню судових витрат: судовий збір у розмірі 13,50грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 27,21грн.

На підставі  статей 60, 61, 69, 70, 71 СК України, керуючись статтями 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд -,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна, що є об’єктом прав спільної сумісної власності подружжя – задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на майно – кухонні меблі 4u «Лира».

Визнати за ОСОБА_2 право власності на майно – пральну машину «Aeg S862», диван «Малютка», стіл с табуретками, телевізор «SAMSUNG».  

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати пропорційно задоволенню позову: судовий збір у розмірі 13,50грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 27,21грн., а усього 40 (сорок) гривень 71 копійка.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, та двадцятиденного строку для подання апеляційної скарги, який вираховується з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя