Судове рішення 22ц-1093/2010 від 10.08.2010

Судове рішення #10344020

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№22ц –1093/2010року Головуючий по 1-й інстанції:

Хіль Л.М.

Суддя-доповідач: Карнаух П.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2010 року квітня місяця 19 дня м. Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді : Гасія Ю.В.

Суддів : Карнауха П.М., Обідіної О.І.

При секретарі : Лутицькій Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою представника ПФ ТОВ «Укрпромбанк»

на рішення Октябрського районного суду м.Полтави

від «25» грудня 2009 року

по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ТОВ «Український промисловий банк» про встановлення факту проживання однією сім’єю як дружини та чоловіка, про визнання спільним сумісним майном квартири та визнання недійсним договору іпотеки.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Апеляційного суду, -

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2009 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 та ТОВ «Український промисловий банк», який в ході судового розгляду справи доповнила і уточнила та прохала суд встановити факт проживання її однією сім’єю з ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу, визнати спільним сумісним майном квартиру за адресою: АДРЕСА_1, визнати недійсним іпотечний договір №40/Z квіп-08-2 від 12 вересня 2008 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалася на те, що між нею та відповідачем ОСОБА_4 25 травня 1990 року було розірвано шлюб, але незважаючи на цю обставину вони з відповідачем відновили сімейно-шлюбні відносини, але проживали спільно не реєструючи шлюбу.

Також вказала, що в липні 2009 року їй стало відомо, що ОСОБА_4 уклав 12.09.2008 року іпотечний договір №40/Z квіп-08-2 з ТОВ «Український промисловий банк», за умовами якого передано в заставу квартиру, в якій вона проживає під забезпечення обов’язків ТОВ «УВК Полагросервіс» за кредитним договором №40/КВ-08 від 01 серпня 2008 року.

Вважає, що оскільки вона з ОСОБА_4 проживає однією сім’єю та вони мають спільний бюджет, тому майно, що придбане ними належить їм на праві спільної сумісної власності. Тобто спільним їх спільним з ОСОБА_4. майном є квартира АДРЕСА_2 та при укладенні договору іпотеки необхідна була її нотаріально посвідчена згода на передачу даної квартири в іпотеку.

Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 25 грудня 2009 року встановлено факт проживання однією сім’єю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як дружини та чоловіка без реєстрації шлюбу з травня 1990 року.

Визнано спільним сумісним майном квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

Визнано недійсним іпотечний договір №40/Z квіп-08-2 від 12 вересня 2008 року.

Додатковим рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 05 березня 2010 року вирішено вказати в резолютивній частині рішення від 25 грудня 2009 року наступне: «Достягти суму судових витрат за подачу позову по справі з ОСОБА_3 в розмірі 34 грн. 50 коп., з яких судовий збір 17 грн., витрати на ІТЗ – 07 грн. 50 коп.

З рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 25 грудня 2009 року не погодився представник ПФ ТОВ «Укрпромбанк», надавши апеляційну скаргу, в якій прохає його скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вважає рішення суду необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що остання підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ч.3 ст.303 ЦПК України, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.

У відповідності до п.3 ст.309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено в судовому засіданні, сторони по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до 25 травня 1990 року перебували в зареєстрованому шлюбі, після чого він був розірваний, про що в книзі реєстрації актів розірвання шлюбу відділом запису актів громадянського стану Ленінського райвиконкому м.Полтави зроблено запис №92 /а.с.16/.

Від шлюбу сторони мають дітей – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5 року народження /а.с.14/.

Також, як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено судом, 12 вересня 2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_4 було укладено іпотечний договір №40/Z квіп-08-2, за умовами якого останній передав в заставу нерухоме майно, а саме квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, під забезпечення обов’язків ТОВ «УВК Полагросервіс» за кредитним договором №40/КВ-08 від 01 серпня 2008 року /а.с.7-10/.

Відповідно до копії паспорта ОСОБА_3, позивач зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 з 28.01.2004 року /а.с.15/.

Згідно ч.2 ст.40 Закону України «Про іпотеку» після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов’язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Таким чином, законодавством України передбачений порядок виселення мешканців житлових приміщень в разі звернення стягнення на передані в іпотеку житлові приміщення та їх згоди на дане виселення отримувати не потрібно.

А тому, рішення місцевого суду в частині визнання недійсним іпотечного договору №40/Z квіп-08-2 від 12 вересня 2008 року підлягає скасуванню з постановленням нового, яким необхідно відмовити позивачу в задоволенні позову в даній частині за безпідставністю.

На підставі ч.ч.2, 3 ст.10 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

У відповідності ст.60 цього Кодексу, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Крім того, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення місцевого суду також і в частині встановлення факту проживання однією сім’єю як дружини та чоловіка та визнання спільним сумісним майном спірної квартири за недоведеністю позовних вимог, оскільки позивач не надала суду достовірних доказів на підтвердження того, що вона та відповідач спільно проживали, були пов’язані спільним побутом, мали взаємні права та обов’язки.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового рішення, яким необхідно відмовити повністю в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ТОВ «Український промисловий банк» про встановлення факту проживання однією сім’єю як дружини та чоловіка, про визнання спільним сумісним майном квартири та визнання недійсним договору іпотеки.

Таким чином, колегія суддів, заслухавши доповідь судді доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, керуючись ст.ст.303, 307, 309 ч.1 п.3, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу представника ПФ ТОВ «Укрпромбанк» – задовольнити частково.

Рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 25 грудня 2009 року - скасувати.

Постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ТОВ «Український промисловий банк» про встановлення факту проживання однією сім’єю як дружини та чоловіка, про визнання спільним сумісним майном квартири та визнання недійсним договору іпотеки.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

Рішення може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий : /підпис/

Судді : /підпис/

Копія

Згідно: