Справа №1-696/09

ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

3 листопада 2009 р. Святошинський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Сержанюка А.С., з участю секретарів Чоловської А.А., Дехтяренка Я.Г., прокурорів Свєчнікової-Гамілякової В.Г., Паламарчук Я.А., Шаповалова В.Г., захисника ОСОБА_1, розглянувши в судовому засіданні в м. Києві кримінальні справу за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, не маючого судимості згідно ст. 89 КК України,

за ст.ст. 122 ч. 1, 185 ч. 3, 296 ч. 2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 04.05.2009 року, приблизно о 13 годині 05 хвилин, з проникненням у житло - кімнату квартири АДРЕСА_1, таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_3, при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_2 04.05.2009 року, приблизно о 13 годині, знаходячись за місцем свого мешкання - в двохкімнатній квартирі АДРЕСА_1, вирішив скоїти крадіжку чужого майна, належне ОСОБА_3, яка, в той час, проживала в одній із кімнат зазначеного помешкання, вхідні двері якого закривались на замок.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2, приблизно о 13 годині 05 хвилин, 04.05.2009 року, скориставшись відсутністю ОСОБА_3, вийшов на балкон вказаної квартири і, з віконної рами кімнати, в якій проживала потерпіла, дістав скло.

Після цього, ОСОБА_2 через отвір у вікні проник до вказаної кімнати, звідки, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, таємно викрав чуже майно, що належить ОСОБА_3 - комп'ютер „Impression CooIPIay Q2308", вартістю 3 203,11 грн., монітор -1 788,01 грн., а всього на загальну суму 4 991,12 грн.

З викраденим чужим майном ОСОБА_2 з місця скоєння злочину втік, розпорядившись ним, у подальшому, на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_2, з проникненням у житло, таємно викрад чуже майно, яке належить ОСОБА_3, тобто своїми умисними діями скоїв злочин, передбачений ст. 185 ч. 3 КК України.

Крім цього, ОСОБА_2 16.06.2009 року, приблизно в 00 годин 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля будинку №69, що по вул. Ірпінській в м. Києві, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, скоїв хуліганство відносно ОСОБА_4, що супроводжувалось особливою зухвалістю та виразилось у заподіянні потерпілому тілесних ушкоджень.

Так, ОСОБА_2 16.06.2009 року, приблизно в 00 годин 30 хвилин, після вживання спиртних напоїв, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, разом з двома невстановленими   слідством особами, проходив біля будинку  №69, що по вул. Ірпінській в м. Києві, де побачив раніше йому незнайомого ОСОБА_4, який сидів на лавці разом із своїми знайомими - ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Підійшовши до вказаних осіб, ОСОБА_2, разом з двома невстановленими слідством особами, запропонували ОСОБА_5 та ОСОБА_6 познайомитися.

Однак ОСОБА_4 попросив ОСОБА_2 не займати його знайомих дівчат. ОСОБА_2, в цей час, на дане прохання не відреагував і, нехтуючи загальноприйнятими нормами поведінки в громадському місці, із хуліганських спонукань, проявляючи при цьому особливу зухвалість, вражаючись нецензурною лайкою, безпричинно наніс один удар правою рукою по щелепі ОСОБА_4, від чого останній впав з лавки на землю.

У результаті хуліганських дій, ОСОБА_2 заподіяв ОСОБА_4 тілесні ушкодження: по одному садну в проекції кута нижньої щелепи праворуч, по краю горизонтальної гілки нижньої щелепи праворуч, в ділянці козелка правої вушної раковини, перелом нижньої щелепи в області кута праворуч та між 2 та 3 зубами зліва, які, згідно висновку судово-медичної експертизи №490/и від 04.08.2009 року, відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_2, своїми умисними діями, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, скоїв хуліганство відносно ОСОБА_4, яке супроводжувалось особливою зухвалістю та виразилося в заподіянні потерпілому тілесних ушкоджень, тобто скоїв злочин, передбачений ст. 296 ч. 1 КК України.

Крім цього, ОСОБА_2 16.06.2009 року, приблизно в 00 годин 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля кіоску, розташованого неподалік будинку N°69, що по вул. Ірпінській в м. Києві, в процесі скоєння хуліганських дій, умисно заподіяв ОСОБА_4 тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Так, ОСОБА_2 16.06.2009 року, приблизно в 00 годин 30 хвилин, після вживання спиртних напоїв, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля будинку №69, що по вул. Ірпінській в м. Києві, в процесі скоєння хуліганських дій відносно ОСОБА_4, умисно наніс ОСОБА_4 удар правою ногою по щелепі, заподіявши останньому тілесні ушкодження - по одному садну в проекції кута нижньої щелепи праворуч, по краю горизонтальної гілки нижньої щелепи праворуч в ділянці козелка правої вушної раковини, перелом нижньої щелепи в області кута праворуч та між 2 та 3 зубами зліва, які згідно висновку судово-медичної експертизи №490/и від 04.08.2009 року, відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_2 умисно заподіяв громадянину ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесні ушкодження, які не є небезпечними для життя і не потягли за собою наслідків, передбачених ст. 121 КК України, але такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я, тобто скоїв злочин, передбачений ст. 122 ч. 1 КК України.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винність у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю і підтвердив встановлені судом обставини скоєння 4 травня 2009 року таємного викрадення з квартири АДРЕСА_1, чужого майна, яке належить потерпілій ОСОБА_3, загальною вартістю 4 991,12 грн., хуліганства і заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_4 - 16 червня 2009 р.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази у відповідності до вимог ст. 299 ч. 3 КПК України, оцінивши їх у сукупності, прийшов до висновку про винність підсудного у скоєнні встановлених судом кримінально-караних діянь та правильності кваліфікації дій за ст.ст. 122 ч. 1, 185 ч. 3, 296 ч. 2 КК України, оскільки ОСОБА_2, відповідно, умисно заподіяв ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесні ушкодження, які не є небезпечними для життя і не потягли за собою наслідків, передбачених ст. 121 КК України, але такі, що причинили тривалий розлад здоров'я, таємно, з проникненням у житло, викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_3 та, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, скоїв хуліганство відносно ОСОБА_4, яке супроводжувалось особливою зухвалістю і виразилося в заподіянні потерпілому тілесних ушкоджень.

При обранні міри йому покарання судом враховується характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, особистість та характеристика підсудного, а також стан здоров'я як самого ОСОБА_2 так і членів його сім'ї.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного судом визнаються щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину на досудовому та судовому слідстві, відшкодування матеріальної та немайнової шкоди потерпілим, а обтяжуючих - не встановлено.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку що для досягнення мети покарання, виправлення підсудного, йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі за ст. 122 ч. 1 КК України, строком 2 роки, за ст. 185 ч. 3 КК України - 4 роки, а за ст. 296 ч. 1 КК України - обмеження волі, строком 2 роки.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, суд вважає за необхідне визначити покарання ОСОБА_2 у виді позбавлення волі строкам 4 роки.

Однак, на підставі ст. 75 КК України, суд вважає за можливе виправлення ОСОБА_2 без відбування покарання, виходячи із тяжкості злочину, особи винного та інших обставин по справі, в силу чого необхідно звільнити підсудного від відбування покарання з випробуванням на 2 роки.

Речові докази по справі - ксерокопію видаткової накладної до системного блоку, ксерокопію відміток сервісного центру, договори, папір - залишити в матеріалах справи.

Керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2, визнати винним за ст.ст. 122 ч. 1, 185 ч. 3,
296 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі: за ст. 122 ч.
1 КК України, строком 2 роки, за ст. 185 ч. 3 КК України - 4 роки, а за ст. 296 ч. 1 КК
України - обмеження волі, строком 2 роки.    

На підставі ст. 70 ч .1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, покарання ОСОБА_2 визначити у виді позбавлення волі строком   4 (чотири ) роки.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням іспитовим, строком 2 (два ) роки з покладенням на нього обов'язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти вказані органи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 змінити в залі судового засідання з тримання під вартою на підписку про невиїзд.

Речові докази по справі згідно постанов Святошинського РУ ГУ МВС України від 14.05.2009 p., 15.05.2009 року зберігати в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва на протязі 15 діб.