Справа № 2а-447/09

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 квітня 2009 року суддя Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області Назарова MB., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрацит Луганської області про визнання дій протиправними та зобов»язання виплатити підвищення пенсії як дитині війни, -

ВСТАНОВИВ:

25 лютого 2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит про відновлення порушенного строку для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 09.07.07 року до 31.12.07 року та просить визнати дії відповідача неправомірними та зобов»язати відповідача здійснити їй підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09.07.07 року до 31.12.07 року та з 22.05.08 року по грудень 2008 року.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивачка зазначила, що вона народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року і має статус «дитини війни» у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачувана йому пенсія повинна підвищуватися на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Згідно ч. 1 прикінцевих положень Закону України № 2195-1У від 18.11.04 року цей закон набирає чинності з 01 січня 2006 року. Із засобів масової інформації він довідався про порушення своїх прав і звернувся з заявою до відповідача про перерахування підвищення до пенсії відповідно до вимог Закону, тобто виходячи з 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.01.06 року.

Рішенням УПФУ в м. Антрациті від 12.12.08 р. йому відмовлено та вказано, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» кошти на виплату підвищення дітям війни передбачені не були, ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами, і оскільки він не визнана інвалідом, підвищення до пенсії у 2007 році йому не виплачувалося; ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» дітям війни у 2008 році передбачено виплату підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни /10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність/, і таке підвищення їй у таких розмірах: з 01.01.08 р. до 31.03.08 р. - 47, 00 грн., з 01.04.08 р. до 30.06.08 р. - 48, 10 грн., з 01.07.08 р. до 30.09.08 р. - 48, 20 грн., з 01.10.08 р. і довічно - 49.80 грн.

З відмовою ПФУ в м. Антрацит він не згодний і просить її визнати незаконною, бо Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 року положення статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими що не відповідають Конституції України.

Як рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.08 року визнані такими, що не відповідають Конституції України положення пункту 28 розділу II „Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.07 року щодо внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни".

Тому просить зобов'язати УПФУ у м. Антрацит відновити йому порушений строк для звернення до суду, оскільки про порушення своїх прав він дізнався у зв»язку з ухваленням відповідного рішення КСУ від 09.07.07 року і після висвітлення зазначених подій у засобах

масової інформації; також просить визнати дії відповідача неправомірними та зобов»язати здійснити підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09.07.07 р. по 31.12.07 року та з 22.05.08 р. по рудень 2008 року.

В судове засідання позивач не з'явився та просив суд розглядати справу без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду письмове заперечення проти позову та просив суд розглядати справу за його відсутності.

Оскільки, таким чином, до початку судового засіданні від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їхньої участі, 13.04.09 р. було постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_1 від 01.09.93 року/а. с. 13/.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-ІУ, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед них положення статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Таким чином, за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року, за який заявлено позовні вимоги, положения статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, були чинними лише з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом Украни) до 31 грудня 2007 року.

Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року, що набрав чинності з 1 січня 2007 року (із змінами від 15 березня 2007 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 01 січня - 380 грн., з 01 квітня - 406 грн., з 01 липня 2007 року - 410, 06 грн., з 01 жовтня 2007 року-415, 11 грн.

Проте, згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюсться з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів; а згідно ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Позивач, ставлячи питання про поновлення строку свого звернення до суду лише 25.02.09 року /згідно поштовому штемпелю/, не навів поважних причин його пропуску, зазначивши що причиною пропущення вказаного строку є те, що він із засобів масової інформації дізнався про порушене право, але навіть не вказав, коли йому про це стало відомо. Суд вважає, що незнання діючого законодавства не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, так як відповідно до ст. 57 Конституції України всі законодавчі акти, які стосуються прав та обов'язків громадян, обов'язково підлягають оприлюдненню.

У зв'язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни за 2007 рік, а відповідач наполягає на застосування вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у вимогах про підвищення пенсії як дитині війни за період з 09.07.07 року до 31.12.07 року.

Відмовляючи в задоволенні позову з підстав пропуску річного строку звернення до суду, суд зауважує, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких суми

пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.

Законом Украни «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної содіальної підтримки.

Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державно содіальної підтримки.

Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесения змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.07 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесения змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання; державної соціальної допомоги, що виплачусться замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.08 року положення пункту 28 розділу II «Внесения змін до деяких законоданчих актів України», Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесения змін до деяких законоданчих актів Украйни» від 28.12.2007р. щодо внесения змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Таким чином, вимоги позивача щодо визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит Луганської області здійснити перерахунок підвищення до пенсії як «дитині війни» у 2008 році підлягає задоволенню лише з 22 травня 2008 року.

Згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.07 року встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу яка втратила працездатність складає: з 1 січня 2008 року - 470 грн., зі квітня 2008 року - 471 грн., з 1 липня 2008 року - 482 грн., з Іжовтня 2008 року - 498 грн.

У 2009 році змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не вносилось.

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», встановлено прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення на 2009 рік в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.

В грудні 2008 року згідно ст. 58 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" розмір прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність встановлено в розмірі 498 гривень.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України. Наведене свідчить, що відповідач повинен був здійснювати нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії після винесення Конституційним судом рішень від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007.

Враховуючи, що позивачу, починаючи з 01.01.08 року, сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а повинні провадити виплати у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, а тому суд вважає відмову ПФУ у м. Антрацит - рішення № 33 від 12.12.08 р. /а.с. 6/ - в проведенні перерахунку та виплаті позивачці підвищення до пенсії неправомірною.

Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до

задоволених вимог, а відповідачу — відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 100, 122, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 19.12.06 року № 489-V, Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.07 № 6-рп, від 22.05.08 р. № 10-рп/2008, Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Законом України «Про прожитковий мінімум», -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрацит Луганської області про визнання дій протиправними та зобов»язання виплатити підвищення пенсії як дитині війни задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит Луганської області щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії за віком як дитині війни за період з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року та про відмову йому у такому перерахунку неправомірними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит Луганської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати в розмірі 1 грн. 70 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.   Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу — з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.