Справа № 2-2302                                                                                                                                                                              2010 р.

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І  м  е н е м   У  к  р  а  ї  н  и

30 квітня 2010 р.                                                                                            м. Білгород-Дністровський  

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської  області

         в складі головуючого -  судді  Смаглій М.В.

          при секретарі  Корженко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Білгород-Дністровському справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

  Встановив:

      ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2  про стягнення аліментів, вказуючи, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 03.10.1998 року,  від якого мають двох неповнолітніх дітей: доньку – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1                                 та сина – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, зазначаючи, що відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дітей.

    Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

Відповідач у судове  засідання не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить розписка про одержання судової повістки, причину своєї неявки суду не повідомив. Зі згоди позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

    Вивчивши матеріали справи, заслухавши позивачку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

 У судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 03.10.1998 року. Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: доньку – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Неповнолітні діти проживають разом з матір’ю та знаходяться на її утриманні.

Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання неповнолітніх дітей, чим порушує вимогу ст. 180 СК України, згідно якій батьки зобов’язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття. Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.    

    Керуючись ст.ст. 180-183, 191 СК України, ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд, -                                                

Вирішив:

          Задовольнити позов ОСОБА_1.  

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Миколаївка, Білгород-Дністровського району Одеської області, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 800 гривень щомісячно, починаючи з 19 січня 2010 року до 08 листопада 2014року, а починаючи з 09 листопада 2014 року аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 400 гривень, до повнолітня ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для відповідної категорії дітей.

Стягнути з ОСОБА_2 державне мито в сумі 51 грн. на користь держави.

Рішення  може бути оскаржене  в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

        Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача,   поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

      Суддя: