справа № 2-2269/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

27.07.2010 р.                                                                               Ленінський районний суд м. Вінниці

в складі: головуючого - судді Бойко В.М.,

при секретарі Паруліте Ю.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи «Нової Вінницької газети» про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування неправдивої інформації,стягнення моральної шкоди, суд –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в Ленінський районний суд м. Вінниці з позовом до ОСОБА_2, третьої особи «Нової Вінницької газети» про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування неправдивої інформації,стягнення моральної шкоди.  

Позов мотивував тим, що починаючи з 2005 року, з початку передвиборчої компанії відповідно до закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», відповідач ОСОБА_2 розпочала розповсюдження відносно нього неправдивої інформації щодо його причетності до смерті її сина ОСОБА_4.

Діючи послідовно та маючи за мету паплюження честі та гідності, руйнування ділової репутації на думку позивача, відповідач ОСОБА_2 виготовила плакат розміром біля 70?90 см із написом великими літерами зеленого та червоного кольору такого змісту: « 2001р. по - звірячому був убитий ОСОБА_4 ОСОБА_1 заказав вбивство депутат ОСОБА_1 Бандити - нелюди на свободі».

На плакаті розміщено дві ксерокопії його фотографій із підписом «убійца ОСОБА_1» та «кримінальний депутат не ховайся за мандат».

З таким плакатом відповідач ОСОБА_2 систематично з'являється в багатолюдних місцях м. Вінниці, зокрема по вул. Соборній біля будівлі Вінницької міської ради, біля приміщення апеляційного суду Вінницької області , біля приміщення Вінницької обласної ради, по вул. Театральній біля приміщення ГУМВС України у Вінницькій області. Така демонстрація плаката супроводжується привертанням уваги перехожих і різних посадових осіб , що працюють в зазначених установах вигуками та салоганами, що містяться в тексті на плакаті.

Крім того, відповідач ОСОБА_2 спеціально розшукує та очікує його в людних, громадських місцях, звертаючись до нього із прокльонами та образами, залякуванням про те, що він та його сім'я буде знищена, ніхто з його сім'ї жити не буде, про те що позбавить його депутатства.

Він вимушений був всіляко уникати таких зустрічей, але з подібними прокльонами та погрозами ОСОБА_2 почала звертатися до нього по телефону, додавши до своїх побажань вимогу про передачу їй грошей.

Відсутність будь-якого реагування на таку діяльність ОСОБА_2 спонукало її до звернення із заявою до правоохоронних органів про вчинене ним вбивство її сина.

Своєю заявою про вчинене вбивство відповідач звинуватила його у вчиненні особливо тяжкого злочину до якого він не має ніякого відношення. З цього приводу він чотири рази викликався до слідчого для дачі пояснень та проведення очної ставки. Слідчими органами для проведення допитів неодноразово викликався його брат ОСОБА_5.

В січні 2009 року він вимушений був звернутися на ім'я слідчого СУ УМВС України у Вінницькій області Буксир Д.М. із заявою про угамування амбіцій ОСОБА_2

В 2008 році ОСОБА_2 направила на його адресу листа, що є фрагментом відповіді прокурора Вінницької області Шморгун О.С. на скаргу щодо розслідування окремих кримінальних справ.

У заголовку листа відповідач написала дослівно мовою оригіналу : «ОСОБА_5 від ОСОБА_5 за його прибутки прочитай катюго які твої достіженіе в кримінальній твої роботі».

Саме із цієї відповіді прокурора йому стало відомо, що за висновком судово-медичної експертизи син відповідачки ОСОБА_2 — ОСОБА_4 не був, вбитий, а помер від загального переохолодження організму 23.11.2001 року.

Після отримання ним такого листа ОСОБА_2 відшукала його в магазині «Дастор», де він разом із сім'єю робив покупки, та привселюдно почала його ображати, а потім заявила йому що вона бідна не має грошей і хоче жити по-людські.

Протягом вересня 2009 року ОСОБА_2 активізувала свою діяльність у зв'язку із передвиборчою компанією щодо виборів Президента України , з'являючись в основному біля приміщення Вінницької обласної ради по вул. Соборній в м. Вінниці в дні приїзду столичних посадовців різного рівня до м. Вінниці. Про такі демонстрації його повідомляли рідні, друзі і просто знайомі, колеги депутати, такі демонстративні виступи він особисто спостерігав проїжджаючи по вул. Соборній.

В зв'язку із зазначеним 22.09.2009 року він вимушений був звернутися до Ленінського РВ ВМУ ГУМВС України у Вінницькій області із заявою про припинення таких дій ОСОБА_6 та прийняття до неї відповідних мір. Проведеною за його заявою перевіркою було встановлено факт неправомірної поведінки ОСОБА_2 та проведено профілактичну бесіду про недопустимість такої поведінки у майбутньому, про що зазначено у постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 29.09.2009 року.

Незважаючи на застереження працівників правоохоронних органів про неприпустимість у майбутньому подібних дій ОСОБА_2 на протязі жовтня та листопада 2009 року продовжувала пікетування приміщення Вінницької обласної ради по вул. Соборній із виготовленим нею плакатом, про що свідчать відповідні фотознімки із фіксацією дати таких пікетувань.

Стверджує, що систематична, цілеспрямована діяльність з боку відповідача, а саме : інформація яка міститься на саморобному плакаті ОСОБА_2, її заяви до правоохоронних органів щодо його причетності у вчиненні тяжкого злочину - смерті її сина який помер від переохолодження є такою, що не відповідає дійсності.

Її пікетування державних установ з вимогою притягнути його до кримінальної відповідальності та позбавити статусу депутата міської ради, переслідування його та його сім’ї, є такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію, ображає як особистість, громадського діяча та громадянина України.

Така діяльність ОСОБА_2 має за мету скомпрометувати його, як особистість, як депутата Вінницької міської ради, зокрема, з боку частини громади міста про що відповідач відкрито, привселюдно заявляє.

Висловлювання та діяння відповідача , які є предметом позову, на його думку, порушують його право на повагу до честі та гідності, оскільки можуть і фактично створили необ'єктивну оцінку діянь як громадянина взагалі і громадського діяча - депутата Вінницької міської ради, зокрема, з боку частини суспільства та його виборців, тому як звинувачують його у порушенні моральних , етичних та правових норм, у вчиненні особливо тяжкого кримінального злочину.

Право на звернення в суд за захистом порушених прав на повагу до гідності та честі йому надано, в першу чергу, положеннями Основного Закону держави - Конституцією України, які відповідають нормам Європейської конвенції про захист прав людини й основних свобод, низкою положень Цивільного кодексу України, вимогами ряду спеціальних законів України, зокрема, Законами України «Про інформацію» та « Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні».

Згідно ст.211 ч.1 ЦК України - « Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.»

Згідно ст.277 ч.3 ч. 4 ЦК України - « Вважається, що негативна інформація, поширена про особу, є недостовірною.» «Спростування недостовірної інформації здійснюється особою,  яка поширила інформацію.»

При порушенні права на повагу до честі, гідності та недоторканість ділової репутації шляхом поширення недостовірної інформації, окрім спростування цієї інформації позивачу надано право вимагати відшкодування моральної шкоди.

Таке право закріплено в ст. 32 Конституції України, а також в ст.23 ЦК України.

Відповідно до п. 4 ч.2 даної норми права моральна шкода полягає в самому факті приниження честі, гідності, а також ділової репутації фізичної особи і не потребує обов'язковість душевних страждань, як в інших випадках стягнення моральної шкоди.

Втім, вся діяльність відповідача, поширення негативної інформації, яка викладена відповідачем на саморобному плакаті, в заявах до правоохоронних органах, листах адресованих до нього, викликала резонанс серед його виборці, широких кіл населення міста, колег - депутатів.

Така діяльність і така неправдива інформація, що поширена відповідачем відносно нього завдала йому моральних страждань, які ускладнюють виконання його депутатських обов'язків, заважають зосередитися на вирішенні важливих проблем міста, його особистих справ у власному бізнесі.

В результаті такої систематичної та цілеспрямованої діяльності відповідача, відкритої демонстрації плаката, де містяться його фотографії та прізвище із ганебними звинуваченнями на його адресу, навколо нього створена складна морально-психологічна ситуація.

До нього телефонують друзі, знайомі, колеги, його виборці, просто знайомі та незнайомі люди, які висловлюють різні думки з приводу оприлюдненого. Є такі, хто керуючись такою неправдивою інформацією, відкрито звинувачують його в різних злочинах, ображають, тощо.

Він змушений спілкуватися із представниками правоохоронних органів з приводу заяв відповідача щодо нібито вчиненого ним особливо тяжкого злочину, давати пояснення, приходити на допити, очні ставки, звертатися в свою чергу, до зазначених органів із заявами про захист своїх порушених прав, тобто займатися справами якими він ніколи не займався та не планував займатися, які для нього є незвичними.

Він є достатньо відомою людиною як в межах міста так і в межах Вінницької області і України.

Двічі обирався депутатом Вінницької міської ради 4 та 5 скликання з 2002 року, є діючим депутатом по теперішній час.

З 2002 року зареєстрований як приватний підприємець. Завдяки своїй успішній підприємницькій діяльності своєю спонсорською допомогою він підтримує дитячий, юнацький та дорослий спорт у Вінницькій області, козацтво, правоохоронні органи, інвалідів, військових, чорнобильців, ветеранів, освітянські, культурні і медичні установи та заходи, підтримує патріотичний рух та релігійні громади.

Його діяльність відмічена орденом «Святого Князя Володимира 3-го ступеню», орденом «Святого Архистратига Михаїла», орденом «Віра 4-го ступеню».

Раніше він не був судимий і не притягувався до кримінальної відповідальності.

Заподіяну йому моральну шкоду він оцінює в 30000 гривень , яка підлягає стягненню з відповідача.

У позові ставить питання про визнання такими, що не відповідають дійсності, порушують його право на повагу до честі та гідності, право на недоторканість ділової репутації наступні відомості : «ОСОБА_5
заказав вбивство», «депутат ОСОБА_5 кримінальний депутат не ховайся за мандат», «ОСОБА_5
убійца», «ОСОБА_5 Бандити - нелюди на свободі», які містяться на саморобному плакаті і
демонструються в багатолюдних місцях м. Вінниці відповідачем ОСОБА_2, заборони ОСОБА_2 у подальшому розповсюджувати та демонструвати будь - яким способом, будь - де такі недостовірні відомості, зобов’язання відповідача протягом місяця з дня набрання чинності рішення суду
спростувати недостовірні відомості шляхом розміщення відповідного спростування на
шпальтах газети «Нова Вінницька Газета», «RІА», «33 Канал» шрифтом «прагматик» (9x9) 9 кегль,
в першій третині кожного із зазначених видань, стягнення з відповідача ОСОБА_2 на його користь моральної шкоди в розмірі 30000 гривень, стягнення з відповідача ОСОБА_2 судові витрати: 08,50 грн. та 3000 грн. сплаченого судового збору, 75 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 2500 грн. витрат на правову допомогу, 40 грн. банківські послуги, а всього на суму 5622,5 грн.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_8 уточнив п. 3 прохальної частини позовної заяви в частині зобов’язання ОСОБА_2 протягом місяця з дня набрання чинності рішення суду спростувати недостовірні відомості шляхом розміщення відповідного спростування на шпальтах газети «Нової Вінницької газети» шрифтом «прагматик» (9x9) 9 кегель, в першій третині в одному номері газети, інші вимоги позову підтримав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнала, але не заперечувала факт того, що дійсно вона з’являється в людних, громадських місцях з плакатом на якому зазначено:  «ОСОБА_1 заказав вбивство», «депутат ОСОБА_1 кримінальний депутат не ховайся за мандат», «ОСОБА_1 убійца», «ОСОБА_1 Бандити-нелюди на свободі», крім того на плакаті міститься фото ОСОБА_1, всю іншу інформацію щодо того, що вона телефонувала позивачу, зустрічала його в магазині «Дастор», вимагала гроші, категорично заперечувала.

Представник третьої особи «Нової Вінницької газети» - головний редактор даного видання ОСОБА_9 при вирішенні вимог позовної заяви та при прийнятті рішення по суті спору поклався на думку суду.      

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов частково обґрунтований та такий, що підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

 Позивач ОСОБА_1 в своїй позовній заяві та його представник ОСОБА_8 в судовому засіданні надали належні та допустимі докази та даний факт не заперечувався відповідачем ОСОБА_2: що відповідач ОСОБА_2 виготовила плакат розміром біля 70?90 см із написом великими літерами зеленого та червоного кольору такого змісту: « 2001р. по - звірячому був убитий ОСОБА_4 ОСОБА_1 заказав вбивство депутат ОСОБА_1 Бандити - нелюди на свободі». На плакаті розміщено дві ксерокопії його фотографій із підписом «убійца ОСОБА_1» та «кримінальний депутат не ховайся за мандат».

З таким плакатом відповідач ОСОБА_2 систематично з'являється в багатолюдних місцях м. Вінниці, зокрема по вул. Соборній біля будівлі Вінницької міської ради, біля приміщення апеляційного суду Вінницької області , біля приміщення Вінницької обласної ради, по вул. Театральній біля приміщення ГУМВС України у Вінницькій області. Така демонстрація плаката супроводжується привертанням уваги перехожих і різних посадових осіб, що працюють в зазначених установах вигуками та салоганами, що містяться в тексті на плакаті.

    Згідно ст. 270 ЦК України  до особистих немайнових прав належить право на повагу до гідності та  честі.

            В ст. 277 ЦК України визначено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім’ї  недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

            Також п . 15 Постанови № 1 Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року « Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» встановлює, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв’язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.

Таким чином, відповідач ОСОБА_2 дійсно поширила неправдиву інформацію, не перевіривши її достовірність, що також крім фото таблиць позивач підтвердив тим, що він не є судимим і за офіційним висновком прокурора йому стало відомо, що за висновком судово-медичної експертизи син відповідачки ОСОБА_2 — ОСОБА_4 не був, вбитий, а помер від загального переохолодження організму 23.11.2001 року./а.с. 17, 19-21/

Згідно вимог ст. 32 Конституції України -  Кожному гарантується судовий захист  права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої  збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої  недостовірної інформації.          

Згідно вимог ст. 276 ЦК України - Орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, фізична особа або юридична особа,  рішеннями, діями або бездіяльністю яких порушено особисте немайнове право фізичної особи, зобов'язані вчинити необхідні дії для його негайного поновлення.

Отже, суд вважає, що дійсно мало місце поширення неправдивої інформації відповідачем щодо позивача ОСОБА_1 у вище зазначеній в рішенні частині  і що було повністю доведено представником позивача у судовому засіданні, тому відповідача слід зобов’язати спростувати недостовірну інформацію поширену ним, а саме: визнати такими, що не відповідають дійсності, порушують право ОСОБА_1 на повагу до честі та гідності, право на недоторканість ділової репутації наступні відомості: «ОСОБА_1 заказав вбивство», «депутат ОСОБА_1 кримінальний депутат не ховайся за мандат», «ОСОБА_1 убійца», «ОСОБА_1 Бандити-нелюди на свободі», які містяться на саморобному плакаті і демонструються в багатолюдних місцях м. Вінниці відповідачем ОСОБА_2 та зобов'язати ОСОБА_2 протягом місяця з дня набрання чинності рішення суду спростувати недостовірні відомості шляхом розміщення відповідного спростування на шпальтах газети «Нової Вінницької газети» шрифтом «прагматик» (9x9) 9 кегель, в першій третині в одному номері газети, а позов у даній частині вимог підлягає до задоволення.

В свою чергу не знайшли своє підтвердження наведені в позовній заяві факти того, що відповідач ОСОБА_2 телефонувала позивачу, зустрічала його з сім’єю в магазині, натякала на надання їй коштів, при цьому висловлювала прокльони та погрози, тому в цій частині позовні вимоги не доведені, тому не підлягають до задоволення.

Крім того, вимога позову про заборону ОСОБА_2 у подальшому розповсюджувати та демонструвати будь - яким способом, будь - де такі недостовірні відомості не передбачена ст. 16 ЦК України та ст. 4 ЦПК України, тобто заявлена не у спосіб передбачений законом, тому також не підлягає до задоволення.      

Що стосується вимог позивача щодо відшкодування моральної шкоди в розмірі 30000 гривень, на переконання суду позивач не довів, що діями відповідача йому завдано глибоких душевних страждань, погіршилося самопочуття, яких він зазнав у зв'язку з приниженням його честі, гідності, ділової репутації, а також розповсюдження даної неправдивої інформації, змусило страждати його близьких родичів, тому відповідно ст.ст. 23, 1167 ЦК України дана вимога не підлягає до задоволення.

Відповідно ч.1 ст. 88 ЦПК України – якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тому суд вважає, що з відповідача також підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати в сумі 83,50 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 2500 грн., що підтверджено відповідними квитанціями./а.с. 2,4, 36/  

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 16, 23, 270, 277, 1167 ЦК України ст. ст. 4, 8 –10, 60, 61, 88, 213 - 215, 218, 222, 223  ЦПК України , –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати такими, що не відповідають дійсності, порушують право ОСОБА_1 на повагу до честі та гідності, право на недоторканість ділової репутації наступні відомості: «ОСОБА_1 заказав вбивство», «депутат ОСОБА_1 кримінальний депутат не ховайся за мандат», «ОСОБА_1 убійца», «ОСОБА_1 Бандити-нелюди на свободі», які містяться на саморобному плакаті і демонструються в багатолюдних місцях м. Вінниці відповідачем ОСОБА_2.

Зобов'язати ОСОБА_2 протягом місяця з дня набрання чинності рішення суду спростувати недостовірні відомості шляхом розміщення відповідного спростування на шпальтах газети «Нової Вінницької газети» шрифтом «прагматик» (9x9) 9 кегель, в першій третині в одному номері газети.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 83,50 грн., та витрати на правову допомогу в сумі 2500 грн.

В задоволенні решти вимог позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ: