АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-5466/2010 Головуючий у 1-й інстанції: Ні колова І.С.
Суддя-доповідач: Мануйлов Ю.С.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької
області у складі:
Головуючого: Осоцького І.І.
суддів : Мануйлова Ю.С.
Давискиби Н.Ф.
при секретарі: Семенчук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника за довіреністю ОСОБА_4 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про вселення та визначення порядку користування житловим будинком ,-
ВСТАНОВИЛА:
Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом. На обґрунтування позовних вимог послалася на те. що вона в порядку спадкування є власником 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 житловою площею 36,5 кв.м., загальною площею 56,3 кв.м. з прибудинковими спорудами - літньою кухнею, банею, сараєм та вбиральнею. Власником іншої частини будинку є її рідний брат - відповідач ОСОБА_5
Вона, як власник 1/2 частини будинку, бажає вселитися туди та визначити порядок користування ним, оскільки відповідач через неприязні відносини між ними в добровільному порядку не бажає цього робити.
Пославшись на зазначені обставини, просила вселити її до житлового будинку АДРЕСА_1 зобов’язавши відповідача не чинити перешкод в користуванні житлом, видати їй ключі від будинку.
Також просила визначити порядок користування будинком, виділивши їй у користування кімнату, позначену на плані технічного паспорту 1-3 розміром 16,2 кв.м., виділивши відповідачу у користування кімнату, позначену на плані 1-4 розміром
7,7 кв.м. і кімнату, позначену на плані 1-5 розміром 12,6 кв.м.
Кухню 1-2 розміром 11,1 кв.м., коридор 1-1 розміром 8,7 кв.м., літню кухню літ.»Б-1», баню літ.»В-1», сарай літ »Г-1», тамбур літ» б-1», ворота літ »№1», огорожу, вбиральню літ»У» залишити у спільному користуванні співвласників житлового будинку.
В судовому засіданні представник позивачки підтримав позов, просив його
задовольнити.
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07 квітня 2010 року у позові відмовлено.
ОСОБА_3 в особі представника за довіреністю ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, просить оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове, рішення, яким задовольнити позов.
За слухавши доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у позові ОСОБА_3 про вселення до житлового будинку, , зобов’язання відповідача не чинити перешкод в користуванні житлом, визнання порядку користування будинком, суд керувався відсутністю права таких вимог, оскільки окрему житлову площу в цьому будинку їй виділити неможливо. При цьому суд виходив з того, що згідно з висновком № 1171 від 04.11.2009р. проведеної по справі судової будівельно-технічної експертизи, визначити порядок користування спірним житловим будинком неможливо, виходячи з планування та розмірів приміщень в житловому будинку (відсутні дві кімнати з площами не менш 15 кв.м. , не проживання позивачки у спірному будинку близько 14 років, проживання її в будинку свого сина, житлова площа спірного будинку складає 36,5 кв.м., на яких проживає семеро осіб, зокрема, двоє неповнолітніх дітей.
Однак з таким висновком погодитись не можна з огляду на таке.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд , виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення зазначеним вимогам не відповідає.
Відповідно до ч.3 ст. 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Якщо виділ в натурі не є можливим, суд має право за заявленим про це позовом встановити порядок користування відособленими кімнатами такого будинку. У цьому разі окремі підсобні приміщення (кухня, коридор тощо) можуть бути залишені в загальному користуванні учасників спільної часткової власності.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, з гідно правовстановлюючих документів, позивачка в порядку спадкування є власником 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_1 житловою площею 36,5 кв.м., загальною площею 56, 3 кв.м., з прибудинковими спорудами - літньою кухнею, банею, сараєм та вбиральнею. Власником іншої 1/2 частки будинку є відповідач (а.с.8-12).
Належні сторонам частки будинку складають : кімната 1-3 розміром 16,2 кв.м., кімната 1-4 розміром 7,7 кв.м. і кімната 1-5 розміром 12,6 кв.м.
Таким чином, частка кожного із співвласників складає : 36,5 : 2 = 18,25 кв. м.
Згідно ч.1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласника можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є спільною частковою власністю.
Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
В обґрунтування вказаних вимог ОСОБА_3 посилалася на те, що домовленості між нею та ОСОБА_5 про порядок володіння та користування належними сторонам по 1/2 частці в будинку АДРЕСА_1 не досягнуто. Відповідач чинить їй перешкоди у користуванні спірним будинком, фактично володіє і користується ним лише одноособово і її до будинку не пускає.
Згідно ст.ст. 317, 319 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Місце проживання власника та місцезнаходження майна на зміст права власності не впливають. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Оскільки позивачка є співвласниками будинку, у якому їй належить Ѕ частка., а отже вона мають рівне з ОСОБА_5 право користуватися цим житлом, рішення суду щодо відмови в позові про усуненні перешкод у користуванні житловим будинком, вселення та визнання права користування будинком № АДРЕСА_1 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Наведені в рішенні суду доводи про неможливість спільного використання сторонами спірного будинку, враховуючи його розміри, а також не проживання позивачки у спірному будинку близько 14 років, проживання її в будинку свого сина, проживання у будинку сімох осіб, двоє з яких є неповнолітніми, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки правовий режим спільної часткової власності враховує інтереси всіх її учасників і забороняє обмеження прав одних учасників за рахунок інших.
Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги стосовно усунення чинних ОСОБА_5 перешкод у користуванні спірними приміщеннями та вселення були обрані позивачкою у відповідності до ст. 16 ЦК України, як способи захисту прав співвласника щодо спільного майна.
Вимоги про виділ частки із спільного майна шляхом отримання грошової компенсації вартості частки в майні в порядку ч.3 ст. 358 ЦК України або про припинення права на частку у спільному майні в порядку ст. 365 ЦК України ніким із сторін по справі заявлені не були.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що виділення позивачці в користування кімнати жилою площею 16,2 кв.м, що менше розміру жилої площі, яка припадає на його частку у праві власності на жилий будинок ( 18,25 кв. м.), а виділення відповідачу двох кімнат загальною жилою площею 20,3 кв.м., що перевищує розмір жилої площі, яка припадає на його частку у праві власності на жилий будинок, і залишення права відповідача, як співвласника будинку, при цьому не порушуються.
З огляду на це, не можуть бути прийняті до уваги висновки судової будівельно-технічної експертизи щодо неможливості визначення порядку користування співвласниками житловим будинком.
Зважаючи на викладене, позовні вимоги ОСОБА_3 є законними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про замовлення позовних вимог ОСОБА_3 про вселення у спірний жилий будинок. .
Також підлягають задоволенню її позовні вимоги щодо визначення порядку користування житловим будинком АДРЕСА_1, будівлями та спорудами, які знаходяться на земельній ділянці, згідно якого ОСОБА_3 виділити у користування кімнату, позначену на плані технічного паспорту 1-3 розміром 16,2 кв.м., а ОСОБА_5 виділити у користування кімнату, позначену на плані 1-4 розміром 7,7 кв.м. і кімнату, позначену на плані 1-5 розміром 12,6 кв.м.
Кухню 1-2 розміром 11,1 кв.м., коридор 1-1 розміром 8,7 кв.м., літню кухню літ.»Б-1», баню літ.»В-1», сарай літ »Г-1», тамбур літ » б-1», ворота літ »№1», огорожу, вбиральню літ»У» залишити у спільному користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_5
Керуючись ст. ст. 307. 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника за довіреністю ОСОБА_4 задовольнити.
Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07 квітня 2010 року по цій справі скасувати і ухвалити нове рішення наступного змісту:
« Позов ОСОБА_3 задовольнити.
Вселити ОСОБА_3 до житлового будинком АДРЕСА_1.
Зобов’язати ОСОБА_5 та членів його сім’ї не чинити ОСОБА_3 перешкод у користуванні житловим будинком АДРЕСА_1.
В изначити порядок користування житловим будинком АДРЕСА_1, будівлями та спорудами, які знаходяться на земельній ділянці, згідно якого ОСОБА_3 виділити у користування кімнату, позначену на плані технічного паспорту 1-3 розміром 16,2 кв.м., а ОСОБА_5 виділити у користування кімнату, позначену на плані 1-4 розміром 7,7 кв.м. і кімнату, позначену на плані 1-5 розміром 12,6 кв.м.
Кухню 1-2 розміром 11,1 кв.м., коридор 1-1 розміром 8,7 кв.м., літню кухню літ.»Б-1», баню літ.»В-1», сарай літ »Г-1», тамбур літ » б-1», ворота літ »№1», огорожу, вбиральню літ»У» залишити у спільному користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_5».
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду України
Головуючий:
судді: