АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа   № 22-4700/2010                     Головуючий у 1-й інстанції:   Іжевська Н.Г.    

                                                                      Суддя-доповідач:  Мануйлов Ю.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

     03 серпня  2010 року                                     м. Запоріжжя

     Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

     Головуючого:   Осоцького І.І.

     суддів :               Мануйлова Ю.С.

                         Давискиби Н.Ф.

      при секретарі:   Семенчук О.В.    

      розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу селянського (фермерського) господарства «Лани Широкого» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Бичківського Олексія Олексійовича на рішення Шевченківського  районного суду м. Запоріжжя   від 06 травня 2010 року  у справі за позовом селянського (фермерського) господарства «Лани Широкого» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Бичківського Олексія Олексійовича до ОСОБА_4 (представник ОСОБА_1.), ОСОБА_6, третя особа: ВАТ»Державний ощадний банк України»,  про витребування майна з чужого незаконного володіння   ,-

ВСТАНОВИЛА:

      Позивач звернувся до суду з позовною засвою, у якій зазначив, що він призначений ліквідатором - арбітражним керуючим селянського (фермерського) господарства «Лани Широкого» (надалі – СФГ»Лани Широкого»), яке постановою Господарського суду Запорізької області від 19.11,2007р, визнане банкрутом. Після початку ліквідаційної процедури до ліквідатора звернувся ВАТ «Державний ощадний банк України» (далі - Ощадбанк) із заявою про задоволення їх кредиторських вимог відповідно до кредитних договорів які були укладені з керівником фермерського господарства ОСОБА_7 і який був поручителем :

     1)   6.12.2002 року  укладений договір кредитної лінії № 20 ю на суму 758776, 55 грн..;

   2)  3.03.2003 р. укладено додаткова угода № 1\20ю до договору кредитної лінії  від
6.12.2002р., кредитна лінія збільшена до загального ліміту 350 000 грн.;

     3)  1.04.2003р. укладено додаткову угоду № 2\20ю;

     4) 16.06.2003 р. укладено кредитний договір № 409 на суму 45000 грн.
     5)  6.12.2003 р. укладено додаткову угоду № 3\20 ю

     В забезпечення виконання даних кредитних договорів та додаткових угод між Ощадбанком та ОСОБА_7 було укладено: договір застави автотранспорту № 20Ю від 6.12.2002 р., договір застави № 409 від 16.05.2003р., якими передано в заставу майно, яке належало фермерському господарству, а саме:

- Трактор Т-150, випуску 1992 року, двигун НОМЕР_17, заводський № НОМЕР_18, державний номерний знак НОМЕР_1 (вартість 44262 грн.)

- Трактор Т-150 випуску 1991 року, двигун НОМЕР_19, заводський № НОМЕР_20, державний номерний знак НОМЕР_2 (вартість 34777 грн.)

- Трактор Т-150К, випуску 1986 року, двигун НОМЕР_22, заводський № НОМЕР_21, державний номерний знак НОМЕР_3 (вартість 22764 грн.)

- Трактор Т-150К випуску 1986 р., двигун НОМЕР_23, заводський № НОМЕР_24, державний номерний знак НОМЕР_4 (вартість 32141 грн.)

- Транспортний засіб ОЗТП-9555, випуску 1989 р., державний номерний знак НОМЕР_5 (вартість 5811 грн.).

     - Сіялка СУПН-8А, 2002 р. випуску (вартість 26120 грн.)

     - Культиватор КПСП-4, 2002 р. випуску - 2 шт. (вартість 12420 грн.)

     - Культиватор КРНВ-5,6 2002 р. випуску (вартість 15020 грн.)

     - Причеп 2ПТС-4 держ. № 48-60 УЮпр-р Тп № 17 (вартість 6000 грн.)

     - Причеп 2ПТС-4 (вартість 416,67 грн.)

     - Причеп 2ПТС-4 (вартість 5500 грн.)

     - комбайн ККП-3 (вартість 25000 грн.)

     - Культиватор КПСП-4 (вартість 398,17 грн.)

     - Сцепка СП-16 (вартість 416,67 грн.)

    - Дискова борона БДТ-3 (вартість 8000 грн.)

     - Розкидувач добрив РМГ-8 (вартість 12000 грн.)

     - Плуг ПЛН-5-30 (вартість 5000 грн.)

     - Плуг РЛН-5-3- (вартість 5500 гр.)

      - Сцепка борон важких (вартість 4000 грн.)

      - Сцепка борон середніх (вартість 4100 грн.)

      - Плоскоріз КПШ-5 (вартість 6500 грн.)

      - Косарка кінна (вартість 2500 грн.)

     - Граблі кінні (вартість 1200 грн.)

     - Ємність об'ємом 50000 куб м. (вартість 5000 грн.)  

     - Ємкість об'ємом 4020 куб. м. (вартість 600 грн.)

     - Запчастини до тракторів і сільськогосподарської техніки (вартість 10000 грн.)

    - Врожай  2004 року (вартість 765000 грн.)

       Загальна вартість майна ставить 1 071 446.51 грн.

   В ході виконання ліквідаційної процедури було встановлено, що вище перелічене майно (автотранспорт) передані ОСОБА_7 відповідачам ОСОБА_4 та ОСОБА_6 актом від 5.06.2002 р. за  рахунок договору позики.

В грудні 2004 року ОСОБА_7 помер, а тому позивач просив усе вище перелічене майно (автотранспорт) витребувати у відповідачів для погашення боргів фермерського господарства «Лани Широкого».

В судовому засіданні позивач наполягав на задоволенні позовних вимог та пояснив, що спірне майно знаходиться у незаконному володінні відповідачів, оскільки це майно є заставленим, і воно не підлягало передачі його будь кому іншому власнику.

Представник відповідача ОСОБА_4 позовні вимоги не визнав, мотивуючи тим, що між ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 був укладений договір позики на суму 500 000 грн. В рахунок виконання договору ОСОБА_7 був укладений акт, за яким віще вказаний автотранспорт передається відповідачам у випадку неповернення суми боргу до 31.12.2003 р.. Умови договору не виконані, гроші  ОСОБА_7 їм не повернуті, у зв’язку з чим у лютому 2004 року був укладений додатковий акт про передачу майна, яке також не було передано відповідачам.

Відповідач ОСОБА_6 просив розглянути справу у його відсутністю, просив відмовити в задоволенні позову з тих  же підстав.

Рішенням  Шевченківського  районного суду м. Запоріжжя  від 06 травня 2010 року  відмовлено у задоволенні позову селянського (фермерського) господарства «Лани Широкого» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Бичківського Олексія Олексійовича до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Скасовані заходи забезпечення позову відповідно до ухвали Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 6 квітня 2009 року, а саме:

-     знято арешт з автомобіля ЗАЗ 110557 кузов № НОМЕР_12, двигун

№ НОМЕР_14, зареєстрований за ОСОБА_6, який мешкає в АДРЕСА_1.

- знято арешт з автомобіля АUDI F 6 кузов № НОМЕР_13 двигун

№ НОМЕР_15, зареєстрований за ОСОБА_6, який мешкає в

м Запоріжжі, АДРЕСА_2.

     - знято арешт з нерухомого майна - адміністративної будівлі літ А за адресою -
смт. Кушугум, Запорізького району Запорізької області, вул. Колгоспна 1\12, зареєстрованої за ОСОБА_6, який мешкає в АДРЕСА_3.

     - знято арешт з нерухомого майна - теплиці літ Б за адресою - смт Кушугум Запорізького району Запорізької області, вул. Колгоспна, 1\13, зареєстрованого  за

ОСОБА_6, який мешкає в АДРЕСА_4.

•   знято арешт з автомобіля МАZDA 6 кузов № НОМЕР_6 двигун

№ НОМЕР_16 7, зареєстрований за ОСОБА_4, який мешкає в

АДРЕСА_5.

     - знято арешт з квартири АДРЕСА_6,
зареєстрованої за ОСОБА_4, який мешкає в м. Запоріжжі,
АДРЕСА_7.

     - знято арешт з квартири АДРЕСА_8,
зареєстровану за ОСОБА_4, який мешкає в місті Запоріжжі,
АДРЕСА_7.

     - знято арешт з житлового будинку № 5-а по вул. Інтернаціональній в м. Запоріжжі,
зареєстрованого за  ОСОБА_4, який мешкає в м. Запоріжжі,
АДРЕСА_7.

     - знято арешт з нерухомого майна - нежилого приміщення № 2,3 літ А-5 за адресою
м. Запоріжжя, вул. Правди, 55, зареєстроване за ОСОБА_4,
який мешкає в АДРЕСА_5.

     СФГ «Лани Широкого» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Бичківського О.О. подало апеляційну скаргу, в якій  посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, просить оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким визнати причини звернення до суду після спливу загально  визначеного трирічного строку позовної давності поважними, позовні вимоги  СФГ»Лани Широкого» про витребування майна з чужого незаконного володіння задовольнити у повному обсязі.  

     Заслухавши доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає відхиленню  з наступних підстав.

     Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

     В порушення вимог ст.ст. 58, 59, 60 ЦПК України доказування позивача  ґрунтується на припущеннях.

     У позивача  відсутнє право на пред'явлення віндікаційного  позову.

     Відповідно до ст. 387 ЦК України (на яку посилається апелянт, обґрунтовуючи позовну заяву та апеляційну скаргу) власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

    Як вбачається з матеріалів справи, предметом доказування по даній справі є:

     1) факт належності позивачу спірного майна;

     2) факт наявності майна у незаконному володінні відповідачів.

        Необхідні докази:

     1) правовстановлюючі    документи,     що    підтверджують    право
позивача на майно;

     2) докази перебування майна у відповідачів.    

     Позивач не надав суду правовстановлюючі документи, що підтверджують його право власності на майно)

     Згідно зі ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

     Відповідно до п. 3.1 «Правил державної реєстрації та обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, тракторних причепів» реєстрація  машин власників  проводиться  органами Держтехнагляду  з  видачею  свідоцтва про реєстрацію.

      «Правила державної реєстрації та обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, тракторних причепів» затверджено наказом Міністерства аграрної політики України 25.05.2000 року № 75; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 липня 2000 року за № 456/4677.

     З відповіді начальника інспекції Держтехнагляду Оріхівської РДА ОСОБА_8 від 28.04.2009 року на запит адвоката вбачається, що згідно бази даних державної реєстрації машин за СФГ «Лани Широкого» (ЄДРПОУ 31888425), Запорізька область, Оріхівський район, с. Свобода, вул. Комунарів, 1-а - реєстрація сільськогосподарської техніки не проводилася.

    Таким чином, апелянт не є власником транспортних засобів, які є предметом позову.

     Посилання апелянта на те, що відповідно до п. 1.1 Статуту СФГ «Лани Широкого» останнє засноване на праві приватної власності  громадянина України ОСОБА_7, тобто власність ОСОБА_7, що використовувалась для здійснення ним господарської діяльності, є власністю позивача», є безпідставним та спростовується нормами матеріального права.

     В матеріалах справи (а.с. 196) міститься відповідь начальника інспекції Держтехнагляду Оріхівської РДА ОСОБА_8 на запит суду про державну реєстрацію п'яти одиниць техніки за ОСОБА_7.

    Законом України «Про фермерське господарство» визначено економічні, соціальні і правові основи створення та діяльності фермерських господарств.

     Ст. 19 Закону України «Про фермерське господарство» передбачено, що до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою, а також: інші майнові права, грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

     Відповідно до ст. 20 ч. 1 Закону України «Про фермерське господарство» майно фермерського господарства належить йому на праві власності.

     Позивач не надав суду доказів передачі засновником господарства ОСОБА_7 належних йому транспортних засобів до складеного капіталу господарства. Факт реєстрації сільськогосподарської техніки за громадянином ОСОБА_7 є документальним підтвердженням відсутності у позивача права власності на:

Т-150,   державний   номер   НОМЕР_2,   заводський   № НОМЕР_20, номер двигуна НОМЕР_7, рік виготовлення 1991; Т-150,   державний   номер   НОМЕР_1,   заводський   № НОМЕР_18, номер двигуна НОМЕР_8, рік виготовлення 1992; Т-150К,  державний  номер   НОМЕР_4,   заводський  № НОМЕР_24, номер двигуна НОМЕР_9, рік виготовлення 1986; Т-150К,  

державний  номер  НОМЕР_3,   заводський  № НОМЕР_21, номер двигуна НОМЕР_10, рік виготовлення 1986;  ОЗТП-9555,      державний      номер      НОМЕР_5,      рік виготовлення 1989.

      ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_7 - помер.

    Позивач не надав суду доказів прийняття ним спадщини (ст. 1222 ЦК України) на зазначені транспортні засоби.

     З огляду на зазначене, твердження апелянта, що майно, яке належало на праві приватної власності громадянину ОСОБА_7, є власністю позивача, не базується на законі.

     Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

     Позивач не надав суду належних та допустимих доказів стосовно його права власності на:: сіялку СУПН-8А, рік випуску 2002; культиватор КПСП-4, рік випуску 2002,  в кількості 2 шт.; культиватор КРНВ-5,6, рік випуску 2002; причеп 2ПТС-4 державний № 4860 УЮпр-п Т/п № 17; причеп 2ПТС-4 нак № 47; причеп 2 ПТС-4; комбайн ККП-3 нак № 43; культиватор КПСП-4 нак № 47; сцепка СП-16 нак № 47; дискова борона БДТ-3; розкидувач добрив РМГ-8; плуг ПЛН-5-30; плуг ПЛН-5-30; сцепка борон важких; сцепка борон середніх; плоскоріз КПШ-5; косарка кінна;граблі кінні; ємкість об'ємом 50 000 куб.м.; ємкість об'ємом 4 020 куб.м.; запчастини  до тракторів і  сільськогосподарської техніки.

      Копії накладних, на які посилається апелянт, не є правовстановлюючими  документами.

    Своє право п раво власності на врожай 2004 року апелянт обґрунтовує в апеляційній скарзі  (арк. З абз. З, 4) наступним чином:

     «Право власності позивача на врожай 2004 року підтверджується вимогами законодавства України, а саме нормами ст. 25 Закону України «Про оренду землі» та ст. 95 Земельного кодексу України, за змістом яких землекористувачі мають право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію.

     Як вбачається з довідки виконавчого комітету Омельницької сільської ради Оріхівського району Запорізької області від 20.02.2003 року та карти паїв СФГ «Лани Широкого» від 03.12.2003 року, ОСОБА_7, як головою СФГ «Лани Широкого» орендовано 120 паїв землі площею 900 га. Відповідно до відомостей   управління   сільського   господарства   і   продовольства Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області від 08.12.2003 року підтверджено наявність посівів озимої пшениці  на площі 300 га земельних ділянок, що перебувають в оренді СФГ «Лани Широкого».

     Наявність посівів в грудні 2003 року не є доказом збирання врожаю в 2004 році; його кількості та якості. Більш того, в матеріалах кримінальної справи № 5780427 (Пр- 6-06)

(а.с.154) міститься пояснення керуючого Оріхівським відділенням № 3001 ВАТ «Державний Ощадбанк» ОСОБА_9, де він дає пояснення прокурору Оріхівського району Асауленку І.О. про те, що посіви озимих культур в 2003 році загинули.

    Позивач не надав суду жодного доказу наявності в нього права власності на врожай 2004 року (посіви озимих культур 2003 року).

     Загибель посівів озимої пшениці припиняє право власності на них.

     Матеріалами справи підтверджується безпідставність твердження апелянта про те, що належність спірного майна позивачеві (тобто СФГ «Лани Широкого») відповідачами фактично не оспорюється.

                Позивач не надав суду доказів наявності майна у незаконному володінні відповідачів

     Відповідно до ст. 387 ЦК України право на віндикаційний позов має лише власник.  

     Віндикаційним позовом захищається право власності в цілому, оскільки він пред'являється в тих випадках, коли порушені права володіння, користування і розпорядження одночасно. Однак право власності за власником зберігається, тому що в нього є право приналежності, що може бути підтверджено правовстановлюючими документами.

    У позивача відсутнє право приналежності та право власності на транспортні засоби та врожай 2004 року.

    Відповідно у нього відсутнє право на віндикаційний позов.

     Крім того, для пред’явлення віндикаційного позову необхідно щоб майно, якого позбавився власник, зберігалося в натурі і знаходилось у фактичному користуванні іншої особи. Якщо майно вже знищене, перероблене чи спожите, право власності на нього, - припиняється.

    Враховуючи те, що матеріалами кримінальної справи № 5780427 (а.с.154) підтверджено, що посіви озимих культур в 2003 році (врожай 2004 року)  загинули, слід прийти висновку, що право власності позивача на врожай 2004 року  припинилось.

    Доказів знаходження в користуванні відповідачів транспортних засобів апелянтом не надано., його твердження в цій  частині є нічим не обгрунтованим припущенням.

     Зазначена в позовній заяві та апеляційній скарзі кількість техніки, яка може бути розміщена на ділянці значною площею, яку не неможливо сховати  від сторонніх очей.

    Тобто, неможливо користуватися технікою так, щоб цього ніхто не бачив. Пред'’вивши позов, позивач не зазначив місцезнаходження техніки та не надав доказів користування нею відповідачами.

    Відповідач ОСОБА_4 є адвокатом, його діяльність не пов’язана з використанням сільгосптехніки. Мешкаю він з сім’єю в багатоповерховому будинку. Сховати техніку в квартирі,  не є можливим.

     З самого початку розгляду справи відповідачі заявляли про те, що до предмету позову відношення не мають; майном не володіють; прав на нього не заявляють.

     Зазначене свідчить про відсутність предмету спору.

     Якщо спірне майно десь зберігалось в натурі, то у позивача  є можливість його забрати.    

     Стосовно договору позики, на який посилається апелянт, слід виходити з наступного.

     05.06.2002 року між; ОСОБА_6, ОСОБА_4 та СФГ «Лани Широкого» укладено договір позики на суму  500 000  грн. - з терміном повернення до 31 грудня 2003 року. При цьому сторони домовились, що при відсутності у «Позичальника» грошових коштів на момент повернення, він передасть у власність «Позикодавців» транспорт, врожай 2004 року; сільськогосподарську продукцію та (або) продукцію її переробки відповідно до переліку, викладеному в п. З договору.

    В тексті договору зазначено: «Позичальник» підтверджує, що перелічений в п. З договору транспорт, а також врожай 2004 року не знаходиться під заставою, арештом, щодо них не пред'явлено претензій третіми особами».

    05.06.2002 року сторонами підписано Акт прийому-передачі.

     Сільськогосподарська техніка, перелічена в акті прийому-передачі від 05.06.2002 року залишилась в користуванні ОСОБА_7 Зазначений факт підтверджено матеріалами кримінальної справи № 5780427 (Пр-6-0б), а саме: поясненнями  керуючого Оріхівським відділенням № 3001 ВАТ «Державний Ощадбанк» ОСОБА_9 (а.с. 154) , з яких вбачається,  що постійно діюча комісія в складі: ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 за участю ОСОБА_7 та його сина ОСОБА_13 проводила перевірку наявності та умов зберігання техніки - в забезпечення виконання зобов’язань СФГ «Лани Широкого» по договору № 20ю від 06.12.2002 року та № 1/20ю від 03.03.2003 року..

     В обумовлений сторонами термін «Позичальник» не повернув грошові кошти та не виконав п. З договору позики, що стало підставою для звернення  ОСОБА_6, ОСОБА_4 до суду з позовною заявою до СФГ «Лани Широкого» про повернення майна.

    14 червня 2004 року ухвалено рішення Жовтневим районним судом м. Запоріжжя, яким зобов’язано СФГ «Лани Широкого» передати позивачам майно, перелічене в п. З договору позики, за ОСОБА_6 визнано право власності на врожай 2004 року, його визнано добросовісним набувачем врожаю 2004 року. За ОСОБА_4 визнано право власності на транспортні засоби, перелічені в п. З договору позики та визнано його добросовісним набувачем транспортних засобів.

   Вказане рішення суду набрало законної сили, але виконано не було, про що свідчить лист  ЗДВС Оріхівського районного управління юстиції № 4988 від 28.04.2009 року

(а.с.171 том 1).

     Після розгляду справи було встановлено, що рішення суду виконати неможливо, оскільки транспорт, зазначений в п. З договору позики, за поясненням ОСОБА_7 був вилучений у нього Оріхівським відділенням № 3001 ВАТ «Державний Ощадбанк».

    Зважаючи на факт відсутності транспортних засобів, 21.06.2004 року між: «позикодавцями» та «позичальником» підписано додаткову угоду про внесення змін та доповнень до договору позики від 05.06.2002 року.

     Відповідно до додаткової угоди до договору позики від 05.06.2009 року сторони: Виключили п. З (три) з тексту договору, в зв'язку з тим, що перелічений  в  ньому транспорт  не  є  власністю  СФГ  «Лани Широкого» та, відповідно, не може забезпечувати зобов’язання СФГ «Лани Широкого» по договору позики.

     «Позичальник»  підтвердив, що на момент підписання додаткової  угоди, транспорт,    перелічений в п. З    (три)  договору позики від 05.06.2002 року фактично
«позикодавдям» не передавався. Сторони домовились вважати недійсними акти прийому-передачі транспорту, підписані сторонами в рахунок забезпечення та виконання зобов'язань по договору позики від 05.06.2002 року.

     Договір позики від 05.06.2002 року та додаткова угода до нього від 21.06.2004 року є дійсними; сторонами не оскарженими.

     Посилання апелянта на нікчемність договору позики відповідно до ст.ст. 203, 215 ЦК України (2004 року) є безпідставним, оскільки до договору позики законом не передбачалось вимоги про нотаріальне посвідчення.  Крім того,   відповідно до  ст. 4   «Прикінцевих та перехідних положень»,   Цивільний кодекс України (2004 року) застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

     Посилання апелянта на матеріали цивільної справи № 2-2541/2004, а саме рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 червня 2004 року, ухвалене за позовною заявою ОСОБА_6,  ОСОБА_4 до  СФГ«Лани Широкого» про повернення майна, є безпідставним, оскільки фактична відсутність транспортних засобів, вилучення їх Оріхівським відділенням № 3001 ВАТ «Державний Ощадбанк» стало підставою для звернення ОСОБА_4 до суду з заявою про перегляд рішення суду від 14.06.2004 року за ново виявленими обставинами.

     Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28.01.2005 року заява ОСОБА_4 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами  задоволена. Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14.06.2004 року, ухвалене за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_4 до СФГ «Лани Широкого» «Про повернення майна» скасовано.

В порядку ст. 133 ЦПК України голова Апеляційного суду Запорізької області ОСОБА_14 за визначеною ним підсудністю направив цивільну справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_4 до СФГ «Лани Широкого» про повернення майна» з ухвалою суду від 28.01.2005 року по заяві ОСОБА_4 про перегляд рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами до Орджонікідзевського районного суду

м. Запоріжжя.

     Ухвалою   Орджонікідзевського   районного   суду   м.   Запоріжжя   від  12.07.2005 року провадження у справі закрито. При розгляді справи приймало участь ВАТ «Держощадбанк» в особі філії Оріхівського відділення № ЗОН, але ухвала Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя  не оскаржена.

    Суд  першої  інстанції  прийшов правильного висновку про сплив позовної давності.

     Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

     Особою є юридична особа - СФГ «Лани Широкого», а не її представник - ліквідатор Бичківський.

     При розгляді справи судом першої інстанції представник позивача не звертався до суду з клопотанням про поновлення строку позовної давності.

    Пленум Верховного Суду України в постанові № 12 від 24.10.2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», роз’яснив, що відповідно до ст.303 ЦПК України апеляційний суд при перевірці законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції не має права виходити як за межі доводів апеляційної скарги, так і за межі вимог, заявлених у суді першої інстанції, крім випадків, передбачених ч. ч. З, 4 цієї статті.

    Позивач в позовній заяві посилається на обставини, які мали місце в 2002 році, а саме 05.06.2002 року.

    Позовна давність сплила в червні 2005 року.

     Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

    В матеріалах справи містяться заяви відповідачів щодо застосування позовної давності.

     Крім того, п озов пред'явлено в інтересах третьої особи, що є порушенням ст. З ЦПК України

     Відповідно до ч. 1 ст. З ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

    Доказів порушення прав позивача суду не надано.

     На момент розгляду справи в суді, у позивача є зобов'язання перед відповідачами щодо повернення суми займу – 500 000 грн. В тексті уточненої позовної заяви позивач зазначив про невиконання зобов’язання за договором займу від 05.06.2004 року (а.с. 5 абз. 2).

     Офіційне тлумачення поняття «охоронюваний законом інтерес» наведено у п. 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 року

№ 18-рп/2004, та визначено як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об’єктивного і прямо не опосередкований у суб’єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

     Відповідно до ст. 150 Конституції України Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України і, відповідно, до застосування судами загальної юрисдикції при вирішенні підвідомчих їм справ.

    З огляду на зазначене, у позивача відсутній охоронюваний законом інтерес.

    В порушення ст. З ЦПК України позов пред'явлено в інтересах третьої особи - ВАТ «Державний ощадний банк України».

    При цьому, безпідставно залучено до участі у справі філію - Запорізьке обласне відділення ВАТ «Ощадбанк».

    Рішення у справі ніяким чином не може вплинути на його права або обов'язки щодо однієї із сторін, оскільки кредитні правовідносини, на які посилається позивач, мали місце між; позивачем та Оріхівським відділенням № 3001 ВАТ «Державний ощадний банк України».

     Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції з’ясовані всі обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, дана належна оцінка письмовим доказам у сукупності з доводами сторін, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи , викладені у апеляційній скарзі, не спростовують висновки суду першої інстанції, тому підстав для скасування рішення немає.      

     Керуючись ст. ст.  307,308,314,317  ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

     Апеляційну скаргу селянського (фермерського) господарства «Лани Широкого» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Бичківського Олексія Олексійовича відхилити.

     Рішення   Шевченківського  районного суду м. Запоріжжя   від 06 травня 2010 року  по цій  справі  залишити без змін.

      Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте, може бути оскаржено в касаційному порядку протягом  двадцяти днів шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду України

Головуючий:                                          судді: