Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа №22-2959/ 2010 Головуючий у І-й інстанції Гонтаренко Т. М.
Категорія - 57 Доповідач – Кривохижа В. І
УХВАЛА
Іменем України
16 червня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючої судді – Кривохижі В. І.
суддів Голованя А. М.
Черниш Т. В.
при секретарі - Салабай М. В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Світловодськ на постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 січня 2010 року і
в с т а н о в и л а :
У січні 2010 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом про зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну соціальну допомогу, як дитині війни, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 01 січня 2009 року та здійснювати таке нарахування в подальшому.
Зазначала, що вона має статус дитини війни та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії їй не виплачувалось, просила зобов’язати відповідача здійснити відповідні перерахунки, починаючи з 01 січня 2009 року та здійснювати таке нарахування в подальшому.
Постановою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 січня 2010 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Суд зобов’язав управління Пенсійного фонду України в м. Світловодськ здійснити щомісячне нарахування та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімально пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням положень ст. 28 Закону України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01 січня 2009 року по 13 січня 2010 року.
В задоволенні вимог про здійснення нарахування щомісячної допомоги в подальшому відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Позивачкою постанова суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову не оскаржена.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Суд встановив, що ОСОБА_2 набула статусу дитини війни відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі, визначеному ст.6 цього Закону .
Наявність у позивачки права на призначення підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується ст.46 Конституції України.
У 2009 році управління Пенсійного фонду не нараховувало їй кошти, передбачені ст.6 Закону «Про соціальний захист дітей війни».
Враховуючи наведене, суд обґрунтовано зобов’язав управління Пенсійного фонду України нарахувати та виплатити ОСОБА_2 зазначені кошти за період з 01 січня 2009 року по 13 січня 2010 року, виходячи з того, що положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є чинними і на 2009-2010 роки, оскільки її зміст не змінювався та розмір підвищення не коригувався, дія закону зупинена не була.
Згідно з п. п. 7 п. 2.1. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, управління відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.
У апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду посилається на те, що розмір підвищення до пенсії дітям війни не може бути визначений виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого статтею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки зазначена норма застосовується тільки для визначення розмірів пенсій, призначених відповідно до цього Закону.
З такими доводами не можна погодитися, зважаючи на те, що розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише статтею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Також не можна погодитися з доводами апеляційної скарги щодо відмови в позові з підстав відсутності бюджетних асигнувань на виплату соціальної надбавки дітям війни та відсутність порядку перерахування, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке ґрунтується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, Законом України № 1691- VI від 18.02.2010 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами», колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Світловодськ відхилити.
Постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 січня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуюча
Судді