Апеляційний суд Кіровоградської області                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                          

Справа № 22-3242 2010                                                                    Головуючий у 1 інстанції – Попович С. М.

Категорія - 57                                                                                    Доповідач – Кривохижа В. І.                                

У Х В А Л А

Іменем  України

01 липня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області  у складі:

           головуючої судді     -   Кривохижі В. І.

           суддів                        -   Голованя А. М.

                                                  Черниш Т. В.

           при секретарі           -    Салабай М.В.                                                                                              

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії Кіровоградської області на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 31 грудня 2009 року і

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2009 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 звернулися в суд з позовами до управління Пенсійного фонду Укархни в м. Олександрії про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання здійснити нарахування та виплату недоплаченої щомісячної соціальної допомоги, як дитині війни, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та здійснювати таке нарахування в подальшому.

    Зазначали, що вони мають статус дитини війни та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» мають право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії їм не виплачувалось, просили визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов’язати його здійснити нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни та здійснювати таке нарахування в подальшому.

    Постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 31 грудня 2009 року адміністративні позови ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 задоволено частково.

    Суд визнав неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії зав віком позивачам як дітям війни за період з 09 листопада 2008 року по 31 грудня 2008 року включно та зобов’язав управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії Кіровоградської області здійснити зазначеним позивачам перерахунок підвищення до пенсії як особам, що мають статус дитини війни, відповідно до ст. 6 Закону України «про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 09 листопада 2008 року по 31 грудня 2008 року включно.

    У апеляційній скарзі  управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії Кіровоградської області, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального  права, просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

    Позивачами постанова суду першої інстанції не оскаржена.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення у визначених статтею 303 ЦПК України межах, колегія суддів вважає, що передбачених законом підстав для його скасування немає.

    Встановлено, що позивачі відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» набули статусу дитини війни.

    Статтею 6 зазначеного Закону передбачено, що дітям війни  пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

    Наявність у позивачів права на призначення підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, гарантоване ст.46 Конституції України, є визначальною для вирішення даного спору.

У 2008 році управлінням Пенсійного фонду їм не нараховувалися кошти, передбачені ст.6  Закону «Про соціальний захист дітей війни».

Враховуючи наведене, суд обгрунтовано зобов’язав  управління Пенсійного фонду України нарахувати та виплатити позивачам зазначені кошти за період з 09 листопада по 31 грудня 2008 року виходячи з того, що рішеннями Конституційного  Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 положення пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в новій редакції, відповідно до якої дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

У апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду посилається на те, що розмір підвищення до пенсії дітям війни не може бути визначений виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого статтею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки зазначена норма застосовується тільки для визначення розмірів пенсій, призначених відповідно до цього Закону.

З такими доводами не можна погодитися, зважаючи на те, що розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише статтею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Згідно з п. п. 7 п. 2.1. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, управління відповідно до покладених на нього завдань  призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства, тому управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії є належним відповідачем по даній справі. безпідставними є  доводи апеляційної скарги  щодо того, що управління Пенсійного фонду в м. Олександрії є неналежним відповідачем.

Доводи скарги щодо неможливості нарахування позивачам підвищення до пенсії відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                            оскільки з державного бюджету не виділялися кошти для проведення цих виплат не спростовують правильність висновків суду і не є підставою для скасування законного і обгрунтованого рішення.

          Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 року, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області

у х в а л и л а :

          Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії Кіровоградської області відхилити.

Постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 31 грудня 2009 року залишити без змін.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        

          Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуюча

Судді