Справа №2-215/10                                                    

З А О Ч Н Е     Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

25 червня 2010 р. Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді – Воробйової С.О.,

при секретарі – Жабенко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовом Сімферопольської міської ради до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення збитків,-

В С Т А Н О В И В:

Сімферопольська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення збитків, мотивуючи позовні вимоги тим, що в результаті перевірки дотримання вимог земельного законодавства спеціалістами Держземінспекції АР Крим 12.10.2007 року був виявлений факт самовільного захвату земельної ділянки орієнтовною площею 0,0004 га, яка прилягає до квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1, під розміщення огорожі. У зв’язку з чим, відносно ОСОБА_1, 12.10.2007 року був складений акт № 269 перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та 12.10.2007 року був винесений припис №010557 щодо усунення порушення земельного законодавства, вимоги якого виконані не були; 22.10.2007 року був складений протокол про адміністративне правопорушення №103718, передбачене ст. 53-1 КУпАП та винесена постанова №405 від 22.10.2007 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. При проведені перевірки виконання припису 20.11.2007 року був складений акт №336 щодо не усунення порушень земельного законодавства та складений протокол про адміністративне правопорушення №103730, передбачене ст. 188-5 КУпАП та винесений припис №010572 щодо усунення порушення земельного законодавства, вимоги якого також виконані не були, у зв’язку з чим, 14.12.2007 року була винесена постанова у відношенні ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення та 20.12.2007 року був складений акт №433, а також 21.05.2009 року був складений акт № 321 перевірки дотримання вимог земельного законодавства, щодо звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки ОСОБА_1, вимоги яких також виконані не були. Враховуючи те, що правові підстави для зайняття земельної ділянки відповідачем відсутні, позивач просив суд, зобов’язати ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, орієнтовною площею 0,0004 га, яка прилягає до квартири АДРЕСА_1 та стягнути шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у розмірі 38,60 грн.

У судове засідання представник позивача не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належно, надав до суду заяву у який просив розглянути справу за його відсутності та задовольнити позовні вимоги. У разі нез’явлення у судове засідання відповідача, просив ухвалити заочне рішення.

У судове засідання по розгляду позову по суті, відповідачка не з’явилася, повідомлена про день та час слухання справи належним чином, що убачається з поштового повідомлення, яке повернулося до адреси суду з відміткою: «за закінченням терміну зберігання». Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у її відсутність суду не надавала.

Згідно з частиною 1 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов’язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться  

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд знаходить позовні вимоги підлягаючими задоволенню по наступних підставах.

Частиною 1 ст.11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 12 жовтня 2007 року Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель АР Крим Державного комітету України по земельним ресурсам відповідно до вимог ст.ст. 6, 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» була проведена перевірка з питань дотримання вимог земельного законодавства   ОСОБА_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 та складений акт № 269, відповідно до якого встановлено, що самовільно зайнята земельна ділянка, орієнтовною площею 0,0004 га, яка прилягає до кв.№7 будинку № 20 по вул. Дибенко у м. Сімферополі використовується ОСОБА_1 під розміщення огорожі без правовстановлюючих документів (а.с.7). Також 12.10.2007 року Держземінспекцією АР Крим виданий ОСОБА_1                          припис № 010557 та приписано усунути порушення земельного законодавства у строк 30 днів (а.с.11) та 12.10.2007 року Держземінспекцією АР Крим виданий акт обстеження земельної ділянки №5/269/07 (а.с.19). 12.10.2007 року у відношенні ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення №103718, передбачене ст. 53-1 КУпАП, з яким ОСОБА_1 була ознайомлена та надала пояснення (а.с.9). 22.10.2007 року Держземінспекція АР Крим винесла постанову №405, якою ОСОБА_1 була визнана винною у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн., яка у встановленому законом порядку не оскаржувалася та набрала законної сили (а.с.12).

20.11.2007 року Держземінспекцією АР Крим, відповідно до вимог ст.ст. 6, 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» була проведена перевірка з питань дотримання вимог земельного законодавства ОСОБА_1 за адресою:                      АДРЕСА_2 та складений акт № 336, відповідно до якого встановлено, що земельна ділянка, орієнтованою площею 0,0004 га, яка прилягає до АДРЕСА_3 та використовується ОСОБА_2 під розміщення огорожі без правовстановлюючих документів (а.с. 14).

На підставі складеного акту Держземінспекцією АР Крим був складений протокол №103730 від 20.11.2007 року про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за            ст. 188-5 КУпАП та за ст. 211 Земельного кодексу України. Від ознайомлення з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 відмовилася (а.с. 14).

Також, 20.11.2007 року Держземінспекцією АР Крим  виданий ОСОБА_1 припис №010572 та приписано усунути порушення земельного законодавства у строк 30 днів (а.с.15).

14.12.2007 року Держземінспекція АР Крим винесла постанову №426, якою                     ОСОБА_1 була визнана винною у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.188-5 КУпАП та на неї накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51 грн., яка у встановленому законом порядку не оскаржувалася та набрала законної сили (а.с.16).  

При проведенні перевірки виконання припису №010572 від 20.11.2007 року Держземінспекцією АР Крим, відповідно до вимог ст.ст. 6, 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» 20 грудня 2007 року був складений акт №433, відповідно до якого встановлено, що припис від 20.11.2007 року №010572 не виконаний, правовстановлюючих документів на земельну ділянку, орієнтованою площею 0,0004 га, яка прилягає до АДРЕСА_4 у ОСОБА_1 не має, самовільно зайнята земельна ділянка під огорожу, не звільнена (а.с.17).

Відповідно до положень ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво або за її рахунок.

Відповідно до вимог частин 2, 3 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Статтею 212 ЗК України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного використання ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, спірна земельна ділянка орієнтованою площею 0,0004 га,  розташована перед АДРЕСА_2 у м. Сімферополі, яка прилягає до кв.№7, тобто відповідно до ч. 1 ст. 12, ч.2 ст. 83 ЗК України знаходиться у власності територіальної громади в особі Сімферопольської міської ради.

На вищевказаній земельній ділянці розташовано об'єкт – огорожа, яка фактично знаходиться у володінні відповідача ОСОБА_1 без відповідної документації, необхідних узгоджень і дозволу на земельній ділянці, яка знаходиться у власності Сімферопольської міської ради і нікому ні на яких умовах у встановленому законом порядку не надавалась.

Таким чином, ОСОБА_1 самочинно, без правовстановлюючих документів, зайняла спірну земельну ділянку.

Статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням і охороною земель» передбачено, що самочинним зайняттям земельної ділянки є користування нею без правовстановлюючих документів.

Згідно зі ст. 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється,

Судом встановлено, що всупереч вимогам ст. 125 ЗК України, ОСОБА_1 зайняла земельну ділянку та приступила до її використання, а саме встановила огорожу, не маючи на це згоди власника земельної ділянки.

Враховуючи вимоги вищевказаних нормативно-правових актів та встановлені судом по справі обставини, суд приходить до висновку, що відповідач самочинно займає земельну ділянку орієнтованою площею 0,0004 га, розташовану перед АДРЕСА_1 у                   м. Сімферополі, яка прилягає до кв. №7, без відповідного дозволу, тому на неї належить покласти обов’язок звільнити зазначену земельну ділянку шляхом зносу самовільно зведеної огорожі.

Крім того, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню матеріальні збитки, яки заподіяні внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у розмірі 38,60 грн. (а.с. 20).

Також, з відповідача, на підставі ст. 88 ЦПК України, підлягає стягненню у дохід держави  судовий збір у розмірі  8,50 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пов’язаного з розглядом цивільної справи у суді у розмірі 7,50 грн .

На підставі ст.ст.376,387,391 ЦК України, ст.ст.12,125,126,152,212 Земельного кодексу України, керуючись ст.ст. 10,11,60,88,209,212-215,218,224-226, 294 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Зобов’язати ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, орієнтовною площею 0,0004 га, яка прилягає до квартири АДРЕСА_5, шляхом зносу самовільно зведеної огорожі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Сімферопольської міської ради (місцевого бюджету м. Сімферополя) збитки у розмірі 38,60 грн..

Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у розмірі 8,50 грн..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Сімферопольської міської ради судові витрати по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 7,50 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

                 Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії

Суддя: