Справа № 1-70/10                                                                                                                                                   ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2010 року Світловодський міськрайонний суд у складі головуючого судді Гармаш Т.І. при секретарі Пересунько О.А. з участю прокурора Петренко Л.Ю., захисника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Світловодську кримінальну справу за звинуваченням :

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Свободний Амурської області Приморського краю, Росія, українця, громадянина України, із середньою – спеціальною освітою, за спеціальністю столяр – плотник, проживає  в цивільному шлюбі, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого: АДРЕСА_2, раніше судимого:

-   24 травня 2001 року Автозаводським районним судом міста Кременчук Полтавської області за ст.229-6 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі, ст.14 КК України – лікування від наркоманії. Із застосуванням ст.46-1 КК України відстрочити виконання вироку суду на 1 рік, штраф 170 гривень;

-   13 листопада 2001 року тим же судом за ст.ст.309 ч.2, 71 КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнився 15 грудня 2003 року за постановою Полтавського районного суду Полтавської області умовно – достроково з невідбутим строком покарання 8 місяців 6 днів. Адміністративний нагляд на 1 рік;

-      26 жовтня 2004 року тим же судом за ст.ст.185 ч.3, 15 ч.2, 185 ч.3 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі. Згідно зі ст.71 КК України приєднати 4 місяці позбавлення волі по вироку Автозаводського районного суду міста Кременчук Полтавської області від 13.11.2001 року за ст. 309 ч.2, 71 КК України - до 3 років позбавлення волі. Остаточно засуджений до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнився 26 січня 2008 року за постановою Крюківського районного суду міста Кременчук Полтавської області від 18.01.2008 року – ст. 81 КК України умовно – достроково з невідбутим строком покарання 2 місяці 2 дні ,-  

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця міста Кременчук Полтавської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, спеціальності не має, не одруженого, не працюючого, проживаючого: АДРЕСА_3, раніше судимого:

-   27 березня 2001 року Автозаводським районним судом міста Кременчук Полтавської області за ст.229-6 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі. Із застосуванням ст.46-1 КК України відстрочити виконання вироку суду на 1 рік, штраф 170 гривень;

-   13 березня 2002 року Кременчуцьким районним судом Полтавської області за ст.308 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі. Із застосуванням ст.43 КК України приєднати 3 місяці позбавлення волі за вироком Автозаводського районного суду міста Кременчук Полтавської області від 27 березня 2001 року по ст.229-6 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі із застосуванням ст.46-1 КК України відстрочити виконання вироку суду на 1 рік. Остаточно засуджений до 5 років 3 місяців позбавлення волі. Звільнився 28 листопада 2005 року за постановою Ленінського районного суду міста Полтави від 21.11.2005 року згідно з ст.81 КК України умовно – достроково з невідбутим строком покарання 1 рік 5 місяців 16 днів. Встановлений адміністративний нагляд строком на 1 рік;

-   28 липня 2006 року Ленінським районним судом міста Миколаїв за ст.ст.309 ч.2, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнився 05 грудня 2008 року на підставі постанови Казанківського районного суду Миколаївської області від 27.11.2008 року - ст.81 КК України умовно – достроково з невідбутим строком покарання 8 місяців 18 днів;

-   2 листопада 2009 року Автозаводським районним судом міста Кременчука Полтавської області за ч.2 ст. 309 КК України до 2 років шести місяців позбавлення волі.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця міста Кременчук Полтавської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, за спеціальністю тесляр, неодруженого, не працюючого проживаючого: АДРЕСА_4, раніше судимого:  

-   31 січня 1989 року Автозаводським районним судом міста Кременчук Полтавської області за ст.ст. 30, 145 КК УРСР до 1 року 4 місяців позбавлення волі. Рішенням суду народного суду Автозаводського району міста Кременчук від 12.04.1988 року за ст.ст.17, 140 ч.1 КК УРСР до 1 року 6 місяців позбавлення волі, іспитові роботи з утриманням 20 % заробітної плати. Звільнився 27 квітня 1990 року у пільговому порядку з нарахуванням 34 робочих днів;

-   22 жовтня 1991 року тим же судом за ст.ст. 229-6 ч.1, 141 ч.2, 140 ч.3, 42 КК УРСР до 5 років позбавлення волі, ст. 14 – лікування від наркоманії;

-   12 серпня 1997 року тим же судом за ст.ст. 229-6 ч.2, 14 КК України до 2 років позбавлення волі. Звільнився 09.10.1998 року  на підставі постанови Крюківського районного суду міста Кременчук Полтавської області від 09.10.1998 року ст.1 п. «Е» Закону України від 24.07.1998 року «Про Амністію»;

-   01 вересня 1999 року тим же судом за ст. 140 ч.2 КК України до 6 місяців позбавлення волі. Звільнився 06.12.1999 року за відбуттям строку покарання;

-   17 січня 2002 року Крюківським районним судом міста Кременчук Полтавської області за ст.ст.141 ч.2, 140 ч.2, 70 КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнився 28 травня 2004 року за відбуттям строку покарання;

-   10 жовтня 2005 року Автозаводським районним судом міста Кременчук Полтавської області за ст.ст. 309 ч.2, 185 ч.2, 185 ч.3, 186 ч.2, 190 ч.2, 70 КК України до 4 років позбавлення волі. Звільнився 25 лютого 2009 року за відбуттям строку покарання,

За ч. 2 ст. 186 ч. 2 ст. 187  КК України,

        ВСТАНОВИВ:

Підсудні вчинили умисні корисливі  злочини проти власності за наступних обставин.

  01 листопада 2009 року ОСОБА_2 ОСОБА_5 ОСОБА_6 та ОСОБА_3, які перебували в стані алкогольного сп’яніння, рухалися на автомобілі «ЗАЗ – DAEWOO», державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_7 та яким ОСОБА_2 керував на підставі довіреності, по проїзній частині вулиці Леніна в місті Світловодськ Кіровоградської області у напрямку Обеліску Слави.

Приблизно о 21 годині 00 хвилин, рухаючись на автомобілі у зазначеному напрямку, навпроти в’їзду до прилеглої території будинку АДРЕСА_5 ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 побачили раніше невідомих їм ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які йшли по тротуару у напрямку Обеліску слави в місті Світловодську Кіровоградської області. У цей час, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 вступили в злочинну змову, направлену  на заволодіння шляхом обману майном зазначених осіб. Реалізовуючи спільний злочинний намір, направлений на заволодіння шляхом обману майном ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,  ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 заїхали на автомобілі  «ЗАЗ – DAEWOO», державний номер НОМЕР_1 на подвір’я будинку АДРЕСА_6, після чого ОСОБА_2 залишився в салоні автомобіля, а ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вийшли з даного автомобіля та направились до ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які продовжували йти по тротуару вулиці Леніна у напрямку Обеліску Слави в місті Світловодськ. Підійшовши до зазначених громадян, ОСОБА_3, звернувся з проханням до ОСОБА_9 надати йому можливість зателефонувати з його мобільного телефону. При цьому, ОСОБА_3, мав намір отримати мобільний телефон ОСОБА_9 в користування та не збирався повертати його потерпілому і таким чином звернути даний мобільний телефон  на користь співучасників.

У свою чергу, ОСОБА_9, не підозрюючи про злочинні наміри ОСОБА_3 та ОСОБА_4, передав ОСОБА_3 свій мобільний телефон «Nokia -6233», з картою пам’яті на 256 Мб вартістю 1248 гривень, в якому знаходилась сім – карта мобільного оператора зв’язку мережі «Ді – Джус», вартістю 25 гривень.

ОСОБА_3, взяв мобільний телефон у ОСОБА_9 та зателефонувавши з нього, не повернув мобільний телефон власнику, а, направився до автомобіля, в якому перебував ОСОБА_2 з метою втекти з місця вчинення злочину.

Коли, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 сіли у салон автомобіля, ОСОБА_2, завів двигун автомобіля, намагаючись розпочати рух і таким чином втекти з місця вчинення злочину. При цьому у ОСОБА_3 при собі знаходився мобільний телефон «Nokia -6233», яким він шляхом обману заволодів у  ОСОБА_9

В свою чергу, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, розуміючи, що ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 вчиняють злочин та не збираються повертати мобільний   телефон, який належить ОСОБА_9 підбігли до даного автомобіля, заблокували його, не даючи водієві розпочати рух. При цьому, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 почали вимагати повернути мобільний телефон «Nokia -6233», який належить ОСОБА_9

Не маючи можливості закінчити вчинення запланованого злочину шляхом обману, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, вирішили закінчити незаконне заволодіння майном потерпілого ОСОБА_9, шляхом застосування фізичної сили до потерпілих з метою подолання їхнього опору.

Крім цього, зважаючи на необхідність застосування сили відносно потерпілого ОСОБА_9 та його друзів, у співучасників також виник задум направлений на відкрите повторне заволодіння майном ОСОБА_10 та ОСОБА_11

 Для цього, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 вийшли з автомобіля і наблизились до ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 після чого з метою подолання опору потерпілих, діючи спільно, почали наносити ОСОБА_9 та ОСОБА_10 чисельні удари в різні частини тіла потерпілих. ОСОБА_11 при цьому вдалось втекти.

ОСОБА_9 та ОСОБА_10 від отриманих ударів впали на землю, а ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 продовжили реалізацію свого злочинного задуму, при цьому обшукали потерпілих та відкрито повторно заволоділи шкіряним чохлом до мобільного телефону вартістю 40 гривень, що належав ОСОБА_9,  а також  майном ОСОБА_10, а саме мобільним телефоном «Sony-Ericsson-Т-290» вартістю 70 гривень; двома сім – картками мобільного оператора зв’язку мережі «Київстар», вартістю 25 гривень за штуку, на суму 50 гривень; картою пам’яті до мобільного телефону об’ємом на 256 Мб вартістю 35 гривень; чоловічим шкіряним портмоне вартістю 110 гривень;  грошима в сумі 110 гривень; студентським квитком на ім’я ОСОБА_10 з Харківського національного університету радіоелектроніки.  

Застосувавши, за таких обставин, насильство, яке не було небезпечним, для життя та здоров'я особи, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 спричинили потерпілому ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді кровопідтьоку і садна обличчя, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, які не потягли за собою короткочасного розладу здоров’я, а також потерпілому ОСОБА_10 - тілесні ушкодження у вигляді кровопідтьоку і садна обличчя, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, які не потягли за собою короткочасного розладу здоров’я.

Відкрито повторно заволодівши вказаним майном ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, з місця вчинення злочину втекли, розпорядившись викраденим майном на свій розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_9 майнову шкоду на загальну суму 1313 гривень, потерпілому ОСОБА_10 майнову шкоду на загальну суму  375 гривень.

Крім того, 01 листопада 2009 року ОСОБА_2 разом зі своїми знайомими ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які перебували в стані алкогольного сп’яніння, після вчинення злочину за вказаних вище обставин, рухались на автомобілі «ЗАЗ – DAEWOO», державний номер НОМЕР_1, по проїзній частині вулиці Ювілейна в місті Світловодськ Кіровоградської області у напрямку Бульварного Спуску.

Приблизно о 21 годині 30 хвилин навпроти стадіону розташованого поблизу будинку № 2 по вулиці Ювілейна в місті Світловодську, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 побачили раніше невідомих їм неповнолітніх ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_12 та ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_13, які йшли у напрямку будинку № 2 по вулиці Ювілейна в місті Світловодську Кіровоградської області. У цей час ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 вступили в злочинну змову спрямовану на вчинення розбійного нападу на неповнолітніх ОСОБА_12 та ОСОБА_13 з метою незаконного заволодіння їх майном, поєднаного з погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу. ОСОБА_2 запропонував вчинити цей розбійний напад з застосуванням пневматичного пістолету «SIGARMS» НОМЕР_2, який знаходився у керованому ним автомобілі, на що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відповіли згодою.

Реалізовуючи свій злочинний намір до кінця, ОСОБА_2 зупинив автомобіль  «ЗАЗ – DAEWOO», державний номер НОМЕР_1 на проїзній частині вулиці Приморська в місті Світловодську неподалік від потерпілих. Після чого ОСОБА_2, ОСОБА_4. та ОСОБА_3 вибігли із салону  автомобіля та спільно з вчинили напад на неповнолітніх ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які продовжували йти у напрямку будинку № 2 по вулиці Ювілейна в місті Світловодську Кіровоградської області. При цьому ОСОБА_2, діючи з метою пригнічення волі неповнолітніх ОСОБА_12 та ОСОБА_13, направив в їх бік пневматичний пістолет «SIGARMS», який за зовнішніми ознаками схожий на вогнепальну зброю, бажаючи, щоб у осіб, які зазнали нападу склалось уявлення, що пістолет, який знаходиться в його руках є вогнепальною зброєю, і якщо вони будуть протидіяти нападаючим або ж не виконають їх вимог, він виконає в них постріл з цього пістолета, і таким чином застосує насильство небезпечне для життя та здоров’я потерпілих.    

У свою чергу, неповнолітні ОСОБА_12 та ОСОБА_13 сприйняли пістолет в руці ОСОБА_2 як вогнепальну зброю та розцінили його демонстрацію як реальну погрозу застосувати відносно них насильство, небезпечне для їх життя та здоров’я, у разі якщо вони протидіятимуть нападникам.

За таких обставин неповнолітні ОСОБА_12 та ОСОБА_13 не стали протидіяти ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3

У свою чергу ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, діючи спільно, досягнувши спільної мети пригнічення волі неповнолітніх ОСОБА_12 та ОСОБА_13, реалізовуючи спільний злочинний намір до кінця, обшукали кишені одягу останніх, та у ОСОБА_12 незаконно заволоділи мобільним телефоном «SONY-ERICSSON K800», вартістю 600 гривень, в якому знаходилась карта пам’яті об’ємом на 2 Гб вартістю 160 гривень, карта мобільного оператора зв’язку мережі «Ді – Джус», вартістю 25 гривень на рахунку якої перебували грошові кошти в сумі 4 гривні.

Заволодівши вказаним майном, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, з місця вчинення злочину втекли, розпорядившись викраденим майном на свій розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_14  майнової шкоди на загальну суму 789 гривень.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2  свою вину у вчинених злочинах визнав повністю та суду показав, що він разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на автомобілі під його керуванням приїхали до міста Світловодська. ОСОБА_3 попросив його зупинитись для того щоб у когось попросити телефон для здіснення дзвінка. Він заїхав на стоянку та сидів у автомобілі. ОСОБА_3 сів у автомобіль та  розмовляв по телефону. ОСОБА_4 сів на заднє сидіння автомобіля. Коли підійшли потерпілі та почали з'ясовувати стосунки, він почув як хтось із них ударив по автомобілю ногою. Після цього  він вийшов з автомобіля та вдарив ОСОБА_9, а ОСОБА_11 злякавшись, втік. Потім він сів у машину та вони всі разом поїхали. Він бачив, що ОСОБА_3 один раз ударив  ОСОБА_9 він же бив і ОСОБА_10 ногою та кулаком.  ОСОБА_4 з автомобіля не виходив, у бійці участі не брав. Коли вони їхали в автомобілі, то ОСОБА_3 показав два телефони.

По епізоду вчинення розбійного нападу підсудний ОСОБА_2 суду показав, що він разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 їхали в автомобілі. Він з ОСОБА_3  вийшли з автомобіля при цьому ОСОБА_4 залишався в автомобілі. Побачивши потерпілих, він дістав пістолет зупинив їх сказавши "руки за голову",  розвернув їх спиною до себе, та обшукав. У потерпілого знайшов мобільний телефон Соні Еріксон. Бачив, що ОСОБА_4 розмовляє з іншим потерпілим. Їх розмову він не чув. Другого потерпілого він також обшукав. ОСОБА_4 вийшов із машини після того як він зупинив потерпілих. Чув як ОСОБА_4, вийшовши з машини, сказав щоб вони нікого не чіпали. Пневматичний пістолет належить йому. При собі він його тримає для самозахисту, оскільки працює в таксі. Зовні пістолет схожий на справжній бойовий пістолет. Пістолет він тримав на рівні тулуба, при цьому пістолет був не заряджений. У вчиненому щиро розкаявся.

Підсудний ОСОБА_3 вину свою визнав повністю та суду показав, що він разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 приїхали на автомобілі у місто Світловодськ. Йому необхідно було зателефонувати, він попросив телефон у ОСОБА_2 але на рахунку його телефону  не було коштів. Після чого він попросив ОСОБА_2 зупинитись. Побачивши   хлопців, він підійшов до них та попросив телефон, щоб зателефонувати. Після того, як йому дали телефон він сів в автомобіль та почав розмовляти. ОСОБА_9 підійшов до автомобіля та попросив повернути телефон, при цьому смикав за двері автомобіля. ОСОБА_2 вискочив із автомобіля обійшов його та почав бити ОСОБА_9 Він також ударив ОСОБА_9, а після цього також ударив і другого хлопця. Весь цей час ОСОБА_4 сидів в автомобілі. Після цього вони сіли в автомобіль і поїхали. У нього були два телефони, оди з яких у нього придбав ОСОБА_2 за 100 грн. а другий він залишив собі. Коли приїхали у Кременчук, то він попросив ОСОБА_4 віддати телефон його матері.

По епізоду вчинення розбійного нападу підсудний ОСОБА_3 суду показав, що вони разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 їхали на автомобілі. Автомобіль зупинили, він відійшов та побачив хлопців. Чув як ОСОБА_4 сказав поїхали. Бачив ОСОБА_2 з пістолетом. У вчиненому щиро розкаюється.

Підсудний ОСОБА_4 свою вину не визнав у повному обсязі та суду пояснив, що вони разом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 приїхали в місто Світловодськ. ОСОБА_3 потрібно було подзвонити по телефону. ОСОБА_2 зупинив автомобіль, і вони разом з ОСОБА_3 вийшли з автомобіля. ОСОБА_3 взяв у ОСОБА_9 телефон та пішов у сторону автомобіля. Після чого до нього підійшли три особи та почали бити по автомобілю. ОСОБА_2 вийшов з автомобіля та ударив ОСОБА_9 ОСОБА_3 ударив ОСОБА_10, після удару останній присів, а ОСОБА_3 нагнувся над ним. Що він робив, він не бачив. У цей час він з автомобіля не виходив, ніяких розмов про злочин між ними не було.

По епізоду вчинення розбійного нападу підсудний ОСОБА_4 суду показав, що вони разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 їхали в автомобілі. ОСОБА_3 попросив зупинити автомобіль та вийшов з нього. Після цього він почув розмову на підвищених тонах, вийшов з автомобіля,  побачив хлопчаків та поцікавився скільки їм років на що один з них відповів – 15 років. Після цього він сказав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щоб ті нікого  не чіпали та сів у машину. Бачив як ОСОБА_3 смикав за руку ОСОБА_2, який обшукував потерпілого. Після цього вони поїхали на машині. В машині він побачив у ОСОБА_2 пістолет. ОСОБА_3 віддав йому телефон та попросив віддати його матері. Він виконав прохання ОСОБА_3, проте його мати відмовилась брати телефон. Заперечує свою причетність до вчинених злочинів.

Крім повного визнання вини підсудними ОСОБА_2 та ОСОБА_3, та не зважаючи на повне заперечення своєї причетності до вчинених злочинів підсудного ОСОБА_4 їх вина повністю підтверджується зібраними у справі доказами.

За епізодом відкритого викрадення майна у потерпілого ОСОБА_9 та ОСОБА_10 судом досліджені наступні докази:

Допитаний  у судовому за сіданні потерпілий ОСОБА_9,  суду  показав, що дійсно 01.11.2009 року у нього відкрито викрали телефон, при цьому йому були  спричинені тілесні ушкодження за наступних обставин. 01.11.2009 року він разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 йшли на дискотеку у "Золоту підкову". Перед ними зупинилась автомашина та до них підійшло двоє ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ОСОБА_2 – водій автомобіля залишався в автомобілі. Телефон попросив у нього ОСОБА_3. ОСОБА_3, взявши телефон пішов до автомобіля. У цей час ОСОБА_4 залишався розмовляти з ОСОБА_10  та ОСОБА_11. Згодом ОСОБА_3, покликавши ОСОБА_4, почав закривати двері автомобіля, а він перешкоджав його діям з метою не дати розпочати рух автомобіля.  Удари йому наносив чоловік, який сидів на задньому сидінні автомобіля скоріше за все це бцв ОСОБА_4 Цей висновок він зробив, оскільки він відчув удар коли водій автомобіля ОСОБА_2 лише тільки наближався до нього. Під час нанесення ударів свідомість не втрачав.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_10 суду показав, що в листопаді місяці він разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_17 йшли по вулиці у напрямку школи № 10. У районі магазину "Апельсин" біля них зупинилась машина, з якої вийшли два хлопці, один із них попросив у ОСОБА_9 телефон. Після того як ОСОБА_9  дав йому телефон,  хлопець, взявши телефон відійшов та сів у машину. ОСОБА_9 пішов до машини, після чого почалася бійка. Його вдарили, він упав на землю і при цьому чув як у нього з кишені витягли гаманець. Події він детально не пам'ятає.

Свідок ОСОБА_17 суду показав, що він разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 йшли біля магазину Апельсин. До них підійшли двоє та попросили телефон у ОСОБА_9. Він дав телефон. Після чого хлопці почали відходити до машини. Вони пішли за хлопцями і підійшовши до машини почали тримати двері. У цей час вибіг водій автомобіля та почав оббігати автомобіль. Він може впізнати лише водія автомобіля ОСОБА_2 інших осіб не впізнав. З автомобіля вийшли всі.

Свідок ОСОБА_18 суду показала, що вона є матір'ю підсудного ОСОБА_3 02.11.2009 року ОСОБА_4 прийшов до неї та сказав, що її син ОСОБА_20 знаходиться під вартою, а їй він передав телефон. Оскільки телефон не належав її сину, то вона не взяла його. Телефон чорного кольору "Соні –Еріксон" не новий.  

Крім цього вина підсудних підтверджується матеріалами кримінальної справи, а саме;

-   Заявою ОСОБА_9 про злочин, з якої вбачається, що останній просить притягнути до кримінальної відповідальності невідомих йому осіб, які 01.11.2009 року приблизно о 21 годині 00 хвилин по вулиці Леніна в місті Світловодськ нанесли йому тілесні ушкодження та заволоділи його мобільним телефоном «NOKIA-6233» (Т 1 а.с.6).

-   Заявою ОСОБА_10 про злочин, з якої вбачається, що останній просить притягнути до кримінальної відповідальності невідомих йому осіб, які 01.11.2009 року приблизно о 21 годині 45 хвилин по вулиці Леніна в місті Світловодськ нанесли йому тілесні ушкодження та заволоділи його мобільним телефоном «Соні – Еріксон», гаманець, гроші в сумі 110 гривень, студентський квиток на його ім’я. (Т.1 а.с.5).

-   Протоколом огляду місця події від 02 листопада 2009 року з якого вбачається, що місцем огляду є перехрестя вулиці Леніна та проїзної частини дороги, що веде до будинку АДРЕСА_5 ( в двір даного будинку) в місті Світловодськ Кіровоградської області. На момент проведення огляду слідів транспортних засобів, слідів боротьби не виявлено. (Т.1 а .с. 7-8).  

-   Висновком судово – медичної експертизи № 563 від 06 листопада 2009 року з якого вбачається, що: 1,2) у ОСОБА_9, у зв’язку із травмою 01.11.2009 року мались тілесні ушкодження у вигляді кровопідтьоку і садна обличчя. Дані тілесні ушкодження могли виникнути від дії тупих предметів, загальні ознаки яких не відобразились; 3) Взаємо розташування потерпілого та нападаючого у момент заподіяння могло бути самим різним, тільки б зона локалізації ушкоджень була доступна дії травмую чого знаряддя; 4) Враховуючи характер, локалізацію і взаємо розташування тілесних ушкоджень, експерт вважає, що вони не могли виникнути при падінні з висоти власного зросту на тупі предмети; 5) Вищевказані тілесні ушкодження могли виникнути у термін вказаний потерпілим; 6) Напрямок дії травмуючого знаряддя, вірогідніше всього було під кутом, сила не значна; 7) за ступенем тяжкості тілесні ушкодження відносяться до ЛЕГКИХ. ( Т.1 а.с.24).

-   Висновком судово – медичної експертизи № 564 від 06 листопада 2009 року з якого вбачається, що: 1,2) у ОСОБА_10, у зв’язку із травмою 01.11.2009 року мались тілесні ушкодження у вигляді кровопідтьоку і садна обличчя. Дані тілесні ушкодження могли виникнути від дії тупих предметів, загальні ознаки яких не відобразились; 3) Взаємо розташування потерпілого та нападаючого у момент заподіяння могло бути самим різним, тільки б зона локалізації ушкоджень була доступна дії травмую чого знаряддя; 4) Враховуючи характер, локалізацію і взаємо розташування тілесних ушкоджень, експерт вважає, що вони не могли виникнути при падінні з висоти власного зросту на тупі предмети; 5) Вищевказані тілесні ушкодження могли виникнути у термін вказаний потерпілим; 6) Напрямок дії травмуючого знаряддя, вірогідніше всього було під кутом, сила не значна; 7)за ступенем тяжкості тілесні ушкодження відносяться до ЛЕГКИХ. (Т.1 а.с.67).

-   Протоколом пред’явлення осіб для впізнання від 06.11.2009 року під час проведення якого потерпілий ОСОБА_9 серед пред’явлених йому на впізнання осіб вказав на обвинуваченого ОСОБА_2, як ту особу, яка 01 листопада 2009 року приблизно о 21 годині 00 хвилин на в’їзді до будинку АДРЕСА_5 в місті Світловодську Кіровоградської області разом з двома іншими невідомими йому особами побив його та ОСОБА_10 та забрали в нього мобільний телефон «Нокіа-6233», а у ОСОБА_10 мобільний телефон «Соні – Еріксон». При цьому під час проведення впізнання потерпілий ОСОБА_9 вказав на обвинуваченого ОСОБА_2 я особу, яка була  водієм автомобіля «ДЕУ», темного кольору. (Т.1 а.с. 32-33).

 -     Протоколом пред’явлення осіб для впізнання від 06.11.2009 року під час проведення якого свідок ОСОБА_11 серед пред’явлених йому на впізнання осіб вказав на обвинуваченого ОСОБА_2, як ту особу, яка 01 листопада 2009 року приблизно о 21 годині 00 хвилин на в’їзді до будинку АДРЕСА_5 в місті Світловодську Кіровоградської області була разом з двома іншими невідомими йому особами, які побили ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та забрали в них мобільні телефони. Чи бив ОСОБА_2 ОСОБА_9 та ОСОБА_10 він не може сказати. При цьому під час проведення впізнання свідок ОСОБА_11 вказав на обвинуваченого ОСОБА_2 я особу, яка була  водієм автомобіля «ДЕУ», темного кольору, на якому особи, які забрали телефони у ОСОБА_9 та ОСОБА_10 поїхали з місця події. (Т.1 а.с. 34-35).

-     Протоколом пред’явлення осіб для впізнання від 11.01.2010 року під час проведення якого потерпілий ОСОБА_9 серед пред’явлених йому на впізнання осіб вказав на обвинуваченого ОСОБА_4, як ту особу, яка 01 листопада 2009 року приблизно о 21 годині 00 хвилин на в’їзді до будинку АДРЕСА_5 в місті Світловодську Кіровоградської області разом з двома іншими невідомими йому особами побив його та ОСОБА_10 та забрали в нього мобільний телефон «Нокіа-6233», а у ОСОБА_10 мобільний телефон «Соні – Еріксон». При цьому під час проведення впізнання потерпілий ОСОБА_9 пояснив, що саме ОСОБА_4 вдарив його кулаком в обличчя, його мобільний телефон «Nokia-6233» забрав не ОСОБА_4, а інший, який знаходився біля нього.( Т.1 а.с. 36).

-     Протоколом огляду місця події від 04 листопада 2009 року під час проведення якого у ОСОБА_2 було виявлено та вилучено мобільний телефон «Nokia-6233», серійний номер ІМЕІ НОМЕР_3. При цьому ОСОБА_2 пояснив, що 01.11.2009 року  він разом зі своїми приятелями один на ім’я ОСОБА_4, а інший на прізвисько «Сеня» перебували в місті Світловодськ Кіровоградської області. Перебуваючи в автомобілі «ДЕУ» чорного кольору вони продали йому цей телефон за 100 гривень. При цьому вони повідомили йому, що вкрали цей телефон у мешканців міста Світловодськ. Після цього даний телефон зберігався у нього .( Т.1 а.с. 37).

-     Протоколом огляду місця події від 04 листопада 2009 року під час проведення якого у ОСОБА_4 було виявлено та вилучено мобільний телефон «Sony Ericsson Е 290 і», серійний номер ІМЕІ НОМЕР_4. При цьому ОСОБА_4 пояснив, що вказаний мобільний телефон він забрав 01.11.2009 року у вечірній час у невідомого йому чоловіка в місті Світловодськ Кіровоградської області під час бійки між його друзями  на ім’я ОСОБА_2 та невідомими мешканцями міста Світловодськ.( Т.1 а.с.71).

-     Протоколом пред’явлення предметів для впізнання від 06 листопада 2009 року в ході проведення якого потерпілий ОСОБА_10 серед пред’явлених йому на впізнання предметів впізнав мобільний телефон «Sony Ericsson Е 290 і», вилучений 04.11.2009 року у ОСОБА_4, як той який 01 листопада 2009 року приблизно о 21 годині 00 хвилин був відкрито викрадений у нього невідомими особами по вулиці Леніна біля в’їзду до будинків № 47 чи № 49. (Т.1 а.с. 72).

-     Матеріалами товарознавчої експертизи з якої вбачається, що вартість мобільного телефону  «Nokia – 6233» з картою пам’яті на 256 Мб складає 1248 гривень. (Т.1 а.с. 43).

-     Матеріалами товарознавчої експертизи з якої вбачається, що вартість мобільного телефону  «Sony Ericsson Е 290 і» складає 70 гривень. (Т.1 а.с. 77-78).

-       Актом товарознавчої консультації з якого вбачається вартість іншої частини викраденого майна. (Т.1 а.с. 89).

-     Протоколом відтворення обстановки та обставин від 08 січня 2010 року під час проведення якого потерпілий ОСОБА_9 показав місце вчинення відносно нього та ОСОБА_10 злочину та на місці розповів про обставини його вчинення. (Т.1 а.с. 50-52).

-     Протоколом відтворення обстановки та обставин від 08 січня 2010 року під час проведення якого потерпілий ОСОБА_10 показав місце вчинення відносно нього та ОСОБА_9 злочину та на місці розповів про обставини його вчинення. (Т.1 а.с.84-86).

-     Протоколом очної ставки від 11 січня 2010 року між обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в ході проведення якої обвинувачений ОСОБА_4 змінив свої раніше надані свідчення в якості підозрюваного та зокрема пояснив, що коли він вдарив хлопця, то телефон він з його рук не забирав, а він лише підібрав телефон «Соні Еріксон», який випав з рук того хлопця. В ході допиту ОСОБА_4 04.11.2009 року в якості підозрюваного останній показав, наступне «..Я вискочив із автомобіля та вдарив цього хлопця рукою в обличчя, від чого той хлопець впав на землю. В руках цього хлопця я помітив мобільний телефон, який нахилився та забрав з його рук, хлопець не захищався та не пручався…». Т 2. А.С. 120.( допит підозрюваного ОСОБА_21) . (Т.1 а.с. 204-205).

Протоколом затримання ОСОБА_4 в порядку ст.115 КПК України від 04.11.2009 року в якому ОСОБА_4 зокрема зазначив: «…так дійсно 01 листопада 2009 року приблизно о 21 годині 00 хвилин  я, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в місті Світловодську Кіровоградської області побили двох хлопців та забрали у них мобільні телефони «Нокіа-6233» та «Соні –Еріксон», після чого поїхали на автомобілі  «ДЕУ», яким керував ОСОБА_2 з місця де все це трапилось. Телефон «Соні – Еріксон», який я забрав у одного із хлопців я залишив собі, другий телефон який був у них забрав чи ОСОБА_3 чи ОСОБА_2».( Т.2 А.С. 109-110).

За епізодом розбійного нападу на неповнолітніх ОСОБА_12 та ОСОБА_13.

Допитаний у судовому засіданні неповнолітній потерпілий ОСОБА_12 суду показав, що події відбувалися на початку листопада 2009 року о 21 год. 30 хв. вони разом з ОСОБА_13 йшли по вулиці. До них зі сторони ресторану "Якорь" під'їхав автомобіль ДЕО. До них підійшли три чоловіки. Один з них навів пістолет у його голову, а ОСОБА_13 у шию при цьому наказали підняти руки за голову та розвернули обличчям від дороги. Його обшукував один чоловік, а ОСОБА_13 інший, а третій чоловік стояв з пістолетом і погрожував  У нього забрали мобільний телефон, який був у правій кишені брюк. Після чого чоловіки наказали їм іти геть, та сівши в машину поїхали. Пістолет був схожий на справжній він його сприйняв як реальну зброю. Чоловіки, які напали були тверезі, діяли чітко, узгоджено, між собою не перемовлялись. Точно вказати особу, яка його обшукувала він не може.

Допитаний у судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_13 суду показав, що вони з ОСОБА_12 повертались додому. Біля будинку його матері до них під'їхав автомобіль та з неї вийшли троє чоловіків. Сказали їм руки за голову, при цьому розвернули обличчям від себе. Почали обшукувати. На відстані одного метра стояв чоловік з пістолетом та погрожував їм, наставляючи пістолет в шию і голову. Після обшуку чоловіки наказали їм іти геть. ОСОБА_12  виявив, що у нього відібрали телефон. Його та ОСОБА_12  обшукували різні чоловіки, а третій стояв з пістолетом та запитував чому так довго. Пістолет він сприйняв як реальну зброю. Дії чоловіків були узгоджені. Він упізнав чоловіка, що тримав пістолет – це був ОСОБА_2 та чоловіка, який обшукував ОСОБА_12 – це був ОСОБА_4 Його обшукував чоловік кремезнішої статури. Під час цих подій він переніс стрес. У нього був потайна кишеня, у якій були ключі, але  їх не знайшли.

Допитані  у судовому засіданні законні представники неповнолітніх потерпілих ОСОБА_14, ОСОБА_22 підтвердили, що відносно їх дітей було вчинено злочин, цивільний  позов ними не заявлявся.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_23 суду показала, що вона працює експертом – оцінювачем в ломбарді «Скарбниця». 03 листопада 2009 року о 15 годині 10 хвилин до ломбарду прийшов клієнт ОСОБА_2, та заклав мобільний телефон «SONY- ERICSSON K 800 I» , ІМЕІ НОМЕР_5. За телефон вона заплатила йому 445 гривень. Телефон він заклав на 7 днів. Після цього ОСОБА_2 пішов і більше вона його не бачила. 06.11.2009 року в присутності понятих працівники міліції даний телефон вилучили. Про те, що даний телефон викрадений вона не знала

Свідок ОСОБА_7, покази, якої дані нею під час досудового слідства (протокол допиту Т. 1 а.с. 167) показала, що у її приватній власності є автомобіль «ЗАЗ-ДЕУ», 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, чорного кольору. Даний автомобіль знаходиться у  кредиті в банку «Приватбанк» міста Кременчук. 14 вересня 2009 року вона уклала довіреність на право керування даним автомобілем на жителя міста Кременчук Полтавської області ОСОБА_2. По всім документам власником зазначеного автомобіля є вона. Дана довіреність дійсна до 14.09.2012 року. ОСОБА_2 орендував вказаний автомобіль у неї в усній формі. Оренда даного автомобіля закінчилась 13.11.2009 року. За оренду автомобіля ОСОБА_2 платив їй гроші в сумі 100 гривень в день. Від працівників міліції міста Світловодськ вона дізналась, що її автомобіль вилучений у ОСОБА_2 та знаходиться в місті Світловодську. Від працівників міліції вона також дізналась, що ОСОБА_2 на даному автомобілі 01.11.2009 року приїхав в місто Світловодськ, де зі своїми товаришами вчинив злочини. Обставини цих злочинів їй невідомі

 Крім цього вина підсудних підтверджується матеріалами кримінальної справи, а саме;

Заявою ОСОБА_14 про вчинений злочин в якій останній просить встановити та притягнути до кримінальної відповідальності невідомих осіб, які 01.11.2009 близько 21:30 год. напали на його неповнолітнього сина ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_14 та погрожуючи пістолетом обшукали його та забрали мобільний телефон SONY-ERICSSON K800. (Т.1 а.с.93).

-   Протоколом огляду місця події від 02 листопада 2009 року з якого вбачається, що місцем огляду є територія, що прилягає до стадіону поряд із будинком № 2 по вулиці Ювілейна в місті Світловодськ зі сторони вулиці Приморська. На момент проведення огляду слідів транспортних засобів, слідів боротьби не виявлено. ( Т.1 а.с.94-95).

-   Схемою намальованою власноручно потерпілим ОСОБА_12 в якій останній  власноручно схематично зобразив місце вчинення відносно нього злочину. (Т.1 А.С.97).  

-   Схемою намальованою власноручно потерпілим ОСОБА_12 в якій останній  власноручно схематично зобразив форму пістолета чорного кольору, який тримав в руках нападник, при цьому відмітивши, що у верхній частині пістолет мав сріблясту частину.( Т.1 а.с. 98).

-   Протоколом пред’явлення осіб для впізнання від 06.11.2009 року під час проведення якого неповнолітній потерпілий ОСОБА_13 серед пред’явлених йому на впізнання осіб вказав на обвинуваченого ОСОБА_2, як ту особу, яка 01 листопада 2009 року приблизно о 21 годині 30 хвилин по вулиці Ювілейна в місті Світловодську Кіровоградської області біля будинку № 2 навпроти стадіону разом з двома іншими невідомими йому особами напала на нього та його товариша ОСОБА_12, обшукала їх та забрала у його товариша ОСОБА_12 мобільний телефон «Соні – Еріксон К 800». Також потерпілий ОСОБА_13 в ході впізнання показав, що у ОСОБА_2 був  великий пістолет, чорного кольору, який він приставляв до його шиї. Після цього вони поїхали на автомобілі «Деу – Ланос», темного кольору. Ці особи сказали їм: «Руки за голову». (Т.1 а.с. 127-128).

Протоколом пред’явлення осіб для впізнання від 11.01.2010 року під час проведення якого неповнолітній потерпілий ОСОБА_13 серед пред’явлених йому на впізнання осіб вказав на обвинуваченого ОСОБА_4, як ту особу, яка 01 листопада 2009 року приблизно о 21 годині 30 хвилин по вулиці Ювілейна в місті Світловодську Кіровоградської області біля будинку № 2 навпроти стадіону разом з двома іншими невідомими йому особами напала на нього та його товариша ОСОБА_12. ( Т.1 а.с. 129).

Протоколом відтворення обстановки та обставин від 08 січня 2010 року під час проведення якого потерпілий ОСОБА_13 показав місце вчинення відносно нього та ОСОБА_12 злочину та на місці розповів про обставини його вчинення, при цьому показавши яким чином невідомі особи йому погрожували пістолетом та обшукували кишені його одягу. (Т.1 а.с.130-133).

Протоколом огляду місця події від 04 листопада 2009 року під час проведення якого в місті Кременчук Полтавської області було виявлено та вилучено автомобіль «ЗАЗ – DAEWOO», чорного кольору, державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_7 та яким по дорученню керував ОСОБА_2 Під час огляду салону даного автомобіля під переднім сидінням (сидінням водія автомобіля) було виявлено предмет схожий на пістолет на якому малися маркування «SIGARMS GSR» НОМЕР_6. У верхній частині даного предмету була виявлена хромована частина, з позначеннями 4, 5мм/177.Присутній під час проведення огляду ОСОБА_2 пояснив, що даний предмет є пневматичним пістолетом, який належить йому. Також під час проведення огляду в салоні автомобіля було виявлено та вилучено договір № 46-1862609 від 03.112009 року про заставу ОСОБА_2 мобільного телефону «SONY- ERICSSON K 800 I» у ломбарді скарбниця. Номер видаткового чеку АХ 488247 та чек на суму 445 гривень із ломбарду «Скарбниця» від 03.11.2009 року. (Т.1 а.с. 136-138).

-     Речовими доказами – договором № 46-1862609 від 03.11.2009 року про заставу ОСОБА_2 мобільного телефону «Sony Ericsson К 800 I» на суму 445 гривень 00 копійок. Номер видаткового чеку АХ 488247, чеком на суму 445 гривень із ломбарду «Скарбниця» від 03.11.2009 року, які оглянуті та приєднані до матеріалів кримінальної справи в якості речових доказів. (Т.1 а.с. 139-141).

-     Протоколом обшуку від 06 листопада 2009 року з якого вбачається, що при проведенні обшуку ПТ «Ломбард Скарбниця» у Кременчуком відділенні № 36 за адресою: Полтавська область, місто Кременчук, вулиця Гагаріна, 17/47 було виявлено та вилучено мобільний телефон  «SONY- ERICSSON K 800 I», ІМЕІ НОМЕР_5 з акумуляторною батареєю та флеш карткою на 2 Г б. (Т.1 а.с. 150).

Матеріалами судово – товарознавчої експертизи з якої вбачається, що вартість мобільного телефону «SONY- ERICSSON K 800 I» складає 600 гривень, вартість карти пам’яті на 2 Гб – 160 гривень. (Т.1 А.С. 159).

Протоколом пред’явлення предметів для впізнання від 04.01.2010 року в ході проведення якого потерпілий ОСОБА_12 впізнав пістолет «SIGARMS» вилучений 04 листопада 2009 року в ході проведення огляду салону автомобіля «ЗАЗ- Daewoo», державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_7, та яким  керував по дорученню обвинувачений ОСОБА_2, як ой яким 01 листопада 2009 року приблизно о 21 годині 30 хвилин навпроти стадіону поблизу будинку № 2 по вулиці Ювілейна в місті Світловодську Кіровоградської області погрожував йому та ОСОБА_13 один із трьох невідомих йому чоловіків, які напали на них, обшукали та забрали в нього його мобільний телефон «Соні – Еріксон – К-800 І. (Т.1 а.с. 184).

Матеріалами судово – балістичної експертизи № 11 від 25.01.2010 року з якого вбачається, що: пістолет вилучений 04 листопада 2009 року під час огляду салону автомобіля «ЗАЗ- Daewoo», державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_7 та яким  керував по дорученню ОСОБА_2 є пневматичною зброєю, пістолетом моделі «GSR SIGARAMS» калібром 4, 5 мм, виготовлений заводським способом, виробництва Тайвань і до вогнепальної зброї не належить.(Т.1 а.с. 191-193).

-   Протоколом очної ставки від 11 січня 2010 року між обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в ході проведення якої обвинувачений ОСОБА_4 змінив свої раніше надані свідчення в якості підозрюваного та зокрема пояснив,  що «…обставини розбійного нападу йому невідомі, він нікого не обшукував, ніякого майна ні у кого не забирав, нікому ні чим не погрожував. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стояли та розмовляли з цими двома хлопчиками. Про що вони розмовляли він не чув. Коли він вийшов із автомобіля, то підійшов до одного із хлопчиків, побачив, що один маленький хлопчик труситься, він запитав у нього скільки йому років, на що він сказав, що йому 15 років, він сказав йому, що: «Не бойся тебе никто не тронет», після чого він сів в автомобіль. Після цього в автомобіль сів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 і вони поїхали в місто Кременчук. Чи забрали вони щось у цих хлопців він не знає, він нічого не забирав у тих  хлопців..». У свою чергу обвинувачений ОСОБА_2 також змінив свої раніше надані свідчення та показав, що «.він не бачив, щоб ОСОБА_4 виходив з автомобіля. Він зупинив одного із хлопчиків, при цьому у нього в руці був його пневматичний пістолет чорного кольору, він пістолетом цьому хлопчику не погрожував. ОСОБА_3 відтягував його від того хлопчика, казав щоб він його не чіпав. Він обшукав одного із цих хлопчиків та забрав у нього мобільний телефон «Соні – Еріксон», в корпусі чорного кольору, ОСОБА_3 нікого не обшукував, він, принаймні, цього  не бачив. Другого хлопчика він не обшукував. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 цих хлопчиків взагалі не чіпали і їм не погрожували…». (Т.1 а.с. 204-205).

Протоколом затримання ОСОБА_2 в порядку ст.115 КПК України від 04.11.2009 року в якому ОСОБА_2 зокрема зазначив: «…01 листопада 2009 року після 21 години  00 хвилин я разом з ОСОБА_4 та чоловіком на прізвисько «Сеня» в місті Світловодську Кіровоградської області в іншому місці побачили двох маленьких хлопців, яких обшукали та при цьому забрали у одного із них мобільний телефон «Соні – Еріксон К -800», який я в подальшому купив у ОСОБА_4 та чоловіка на прізвисько «Сеня», а потім його заклав у ломбард «Скарбниця» в місті Кременчук. При обшукуванні цих хлопців був використаний мій пневматичний пістолет, який я передав чоловіку на прізвисько «Сеня» та яким він погрожував маленьким хлопцям.  Після цього ми  поїхали на автомобілі яким я керував «ЗАЗ-ДЕУ», державний номер НОМЕР_1 з місця де все це трапилось до міста Кременчук. Я сам тим хлопцям ні чим не погрожував та не обшукував їх…».( Т.2 а.с. 34-35).  

-   Протоколом затримання ОСОБА_4 в порядку ст.115 КПК України від 04.11.2009 року в якому ОСОБА_4 зокрема зазначив: «…01 листопада 2009 року після 21 години  00 хвилин я разом з ОСОБА_2, ОСОБА_3 в місті Світловодську Кіровоградської області в іншому місці побачили двох маленьких хлопців, яких обшукали та при цьому забрали у одного із них мобільний телефон «Соні – Еріксон». При обшукуванні цих хлопців ОСОБА_3 погрожував їм пневматичним пістолетом, який належить ОСОБА_2. Після цього на автомобілі ОСОБА_2 ми поїхали з міста Світловодськ до міста Кременчук ..». (Т.2 а.с. 109-110).

Довіреністю виданою ОСОБА_7 на ім’я ОСОБА_2 на право керування  останнім автомобілем «ЗАЗ – DAEWOO», державний номер НОМЕР_1. (Т.2 а.с.30).

Таким чином  суд вважає що вина підсудних ОСОБА_2  ОСОБА_4  у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого повторно, та за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, ОСОБА_3  у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого  за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого та нападу з метою заволодіння чужим майном поєднаного з погрозою застосування насильства небезпечного для життя і здоров’я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненого за попередньою змовою групою осіб доведена повністю сукупністю, послідовних та узгоджених  між собою доказів, які отримані під час досудового та судового слідства з дотриманням  вимог кримінально-процесуального закону.

Оцінивши сукупність наведених доказів, дії підсудних ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.2  ст. 186 та ч. 2 ст. 187 КК України

При призначенні покарання підсудним ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи підсудних, пом’якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

Підсудний ОСОБА_2 неодноразово судимий, не працює за місцем проживання характеризується посередньо, за місцем колишньої роботи у колективному підприємстві ЖБІ-2 міста Кременчука характеризується позитивно,  має на утриманні неповнолітніх дітей, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, має батьків пенсіонерів, свою вину визнав, щиро  розкаявся запевнив суд, що не допустить в майбутньому подібних діянь.

Підсудний ОСОБА_3 неодноразово судимий,  за місцем проживання характеризується посередньо, за місцем відбування покарання характеризується посередньо, у лікаря психіатра на обліку не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога як особа, що епізодично вживає опіати. вину визнав, щиро  розкаявся запевнив суд, що не допустить в майбутньому подібних діянь.

Підсудний ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, свою вину не визнав, надав суду недостовірні свідчення з метою уникнення від відповідальності, перебуває на обліку у лікаря нарколога з 1989 року з діагнозом полі наркоманія, знаходився під наглядом в Кременчуцькому обласному психоневрологічному диспансері з 1984 року з приводу невротичних, пов’язаних зі стресом та соматоформних розладів. З 12.1991 року на диспансерному обліку не значиться , знятий з обліку з причини виїзду в інший район. за місцем проживання характеризується посередньо. за місцем колишньої роботи у приватному підприємстві «Фірма Марка Чен», в якості робітника з 05.03.2009 року по 24.09.2009 року характеризується позитивно. Мати ОСОБА_4 – ОСОБА_28 є інвалідом 1 –ої групи, у зв’язку із зором. згідно висновку проведеної судово – психіатричної експертизи № 29 від 19 січня 2010 року ОСОБА_4 в момент вчинення правопорушення психічним захворюванням не страждав, не знаходився в тимчасовому хворобливому стані. Міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. Підпадає під дію ст. 19 ч.1 КК України. У відношенні інкримінує мого правопорушення, ОСОБА_4 слід вважати осудним. В даний час ОСОБА_4 психічним захворюванням не страждає, застосування заходів медичного характеру не потребує.

Щире каяття підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчинених злочинах, активне сприяння  ними у розкритті злочинів, наявність на утриманні у підсудного ОСОБА_2 неповнолітніх дітей, суд розцінює як обставини, що пом’якшують покарання.

    Обставин, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_4 судом не встановлено.

Обставинами, що обтяжують покарання підсудних ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ОСОБА_4  є рецидив злочинів.

Враховуючи особи підсудних, а саме те що вони протягом невеликого проміжку часу вчинили декілька злочинів проти власності, що свідчить про їх схильність до вчинення злочинів та особливу суспільну небезпечність зазначених осіб, обставини пом’якшуючі та обтяжуючі покарання суд, виходячи з основних засад призначення покарання, передбачених ст.65 КК України приходить до висновку, що виправлення підсудних можливе в лише в умовах  ізоляції їх від суспільства.

Цивільний позов повного товариства "Ломбард Скарбниця" підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати підлягаю стягненню з підсудних

Долю речових доказів суд вирішує у порядку ст. 81 КПК України,-

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,-

ЗАСУДИВ:

    ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, та ч. 2 ст. 187 КК України, призначивши покарання:

за ч. 2 ст. 186  КК України у виді позбавлення волі на строк 4 ( чотири) роки;

за  ч. 2 ст. 187  КК України у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з конфіскацією майна;

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з конфіскацією майна.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, та ч. 2 ст. 187 КК України, призначивши покарання:

за ч. 2 ст. 186  КК України у виді позбавлення волі на строк 4 ( чотири) роки 6 (шість) місяців;

за  ч.2 ст. 187  КК України у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 6 (шість) місяців з конфіскацією майна;

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 6 (шість) місяців  з конфіскацією майна.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, та ч. 2 ст. 187 КК України, призначивши покарання:

за ч. 2 ст. 186  КК України у виді позбавлення волі на строк 4 ( чотири) роки;

за  ч.2 ст. 187  КК України у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з конфіскацією майна;

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з конфіскацією майна.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання  покарань, що призначено за вироком Автозаводського районного суду міста Кременчука від 02.11.2009 року та даним вироком, визначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (років) років з конфіскацією майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з 2 листопада 2009 року.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 та  ОСОБА_4 рахувати з дня затримання. з 04 листопада 2009 року.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити утримання під вартою.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 на користь Повного товариства "Ломбард "Скарбниця" 481 (чотириста вісімдесят одну) грн. 53 коп.

Стягнути з з ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4  у рівних частинах у прибуток держави судові витрати за проведення судово-дактилоскопічної експертизи на суму 300 (триста) грн. 48 коп. та за проведення судово-балістичної експертизи у сумі 300 (триста) грн.

Речові докази: мобільний телефон «Нокіа-6233» в якому встановлена карта пам’яті на 256 Мб переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_9,  мобільний телефон «Sony-Ericsson-Т-290» переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_10, мобільний телефон «Sony- Ericsson К -800» в якому встановлена карта пам’яті на 2 Гб переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_12 - передати потерпілим за належністю

Речові докази: договір № 46-1862609 від 03.11.2009 року про заставу ОСОБА_2 мобільного телефону «Sony Ericsson К 800 I» на суму 445 гривень 00 копійок. Номер видаткового чеку АХ 488247, чек на суму 445 гривень із ломбарду «Скарбниця» від 03.11.2009 року залишити при матеріалах справи.

Речовий доказ: автомобіль ЗАЗ – DAEWOO, державний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску переданий на зберігання ОСОБА_7, - передати ОСОБА_7 за належністю

Речовий доказ: пневматичний пістолет «SIGARMS» НОМЕР_2 переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів Світловодського МВ УМВС України в Кіровоградській області – знищити.

Скасувати арешт на автомобіль ЗАЗ – DAEWOO, державний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, який належить ОСОБА_7 та переданий їй на зберігання.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15 (п'ятнадцяти) діб з моменту проголошення, а засудженому, який перебуває під вартою – в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя Світловодського міськрайонного суду             Т.І. Гармаш