АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
1 Справа № 10-976/10 Головуючий у 1 інстанції – Пилаєва М. К.
Ст. 236-8 КПК України Доповідач – Лук’янець Л.Ф.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 червня 2010 року Колегія суддів судової палати
в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі :
головуючого судді Полтавцевої Г. А.,
суддів Лук’янець Л.Ф., Глиняного В. П.,
з участю прокурора Василини А. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляцію ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 26.04.2010 року,
Встановила :
Постановою суду залишено без задоволення скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України від 14.12.2009 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1, за фактом вчинення зловживання службовим становищем та службового підроблення, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.
Своє рішення суд мотивував тим, що постанова слідчого винесена з дотриманнями вимог ст. 94, 97, 98 КПК України, а в наданих до суду матеріалах, які стали підставою для порушення кримінальної справи, містяться достатні дані, які вказують на наявність в діях ОСОБА_1 ознак використання нею службового становища в інтересах третіх осіб всупереч інтересам служби, а також внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, тобто ознак вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, але провести оцінку доказів та вирішити питання про доведеність вини ОСОБА_1, дослідити суб’єктивну сторону злочину, можливо лише в межах розслідування даної кримінальної справи.
На дану постанову суду подана апеляція ОСОБА_1, яка просить скасувати постанову суду та задовольнити її скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, посилаючись на те, що судом істотно порушено норми кримінально-процесуального закону, допущено однобічність і неповноту дослідження матеріалів, на підставі яких було порушено кримінальну справу, ряд обставин не було досліджено та на надано їм оцінки, а висновки суду, викладені у постанові, не відповідають фактичним обставинам справи.
Також, скаржниця зазначила, що на момент порушення кримінальної справи у органів досудового слідства були відсутні достатні дані, які вказують на наявність в її діях ознак злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.
Крім того, апелянт, звертає увагу на те, що вона не може бути суб’єктом злочинів, передбачених ст.ст. 364, 366 КК України, оскільки вона не є службовою особою.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який вважає, що апеляція не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали судової справи, та матеріали справи, які стали підставою для порушення кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 94 КПК України приводами до порушення кримінальної справи є:
Заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян;
Повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним;
Явка з повинною;
Повідомлення опубліковані в пресі;
Безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим прокурором або судом ознак злочину.
Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
З постанови про порушення кримінальної справи вбачається, що ОСОБА_1 працюючи заступником директора департаменту активних операцій - начальником відділу звітності ТОВ КБ «Західінкомбанк» та головою кредитного комітету зазначеного товариства, тобто будучи службовою особою та виконуючи організаційно-розпорядчі обов’язки, в період з 12 по 15 травня 2008 року, зловживаючи службовим становищем, умисно, в інтересах ОСОБА_2 використала службове становище всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, чим скоїла злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України.
Так, ОСОБА_1, в період з 09 по 13 лютого 2009 року, входячи до складу кредитного комітету ТОВ КБ «Західінкомбанк» та будучи обраною його головою, з метою створення уяви у сторонніх осіб про реальність видачі кредитів безпосередньо ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, так як за кредитами, оформленими на даних осіб рахується заборгованість, достовірно знаючи про те, що 14.05.2008 засідання кредитного комітету ТОВ КБ «Західінкомбанк» щодо надання кредиту ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 не проводилось, рішення щодо надання кредиту зазначеним особам не приймалось, протоколи засідання кредитного комітету не складались, отримала від ОСОБА_7 попередньо підготовлені та виготовлені ним на початку лютого 2009 року 4 протоколи засідань кредитного комітету ТОВ КБ «Західінкомбанк».
Крім того, у період з 09 по 13 лютого 2009 року, ОСОБА_1, з використанням свого службового становища, зловживаючи ним, виконала власноручно підпис від свого імені в графі «Голова кредитного комітету» у 4 протоколах засідань кредитного комітету ТОВ КБ «Західінкомбанк» від 14.05.2008 року щодо надання кредиту ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, які відразу передала ОСОБА_7 Своїми діями ОСОБА_1 спричинила тяжкі наслідки, оскільки кредитні кошти за кредитними договорами, укладеними від імені зазначених осіб ними не отримувались, кредитні договори не підписувались, анкетні та паспортні дані зазначених осіб були використані для оформлення кредитних договорів та проведення касових операцій, а грошові кошти по зазначеним кредитним договорам привласнив ОСОБА_2 Своїми діями ОСОБА_1 вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 366 КК України.
Розглядаючи скаргу, суддя, відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, заслухав думку прокурора, скаржника та її захисника, слідчого, дослідив матеріали, які стали підставою для порушення кримінальної справи, і обґрунтовано прийшов до висновку, що при порушенні кримінальної справи слідчим були дотримані вимоги діючого законодавства України, з чим погоджується і колегія суддів.
З матеріалів справи вбачається, що приводом до порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення слідчим ознак злочинів в діях ОСОБА_1 під час проведення розслідування по кримінальній справі № 24-76.
Підставами до порушення кримінальної справи стали достатні дані, які містяться в матеріалах кримінальної справи, а саме: в показаннях самої ОСОБА_1; показах економіста КС «Інкомвклад» ОСОБА_7; протоколах очних ставок між ОСОБА_1 та ОСОБА_5; показах ОСОБА_8; показах головного бухгалтера ТОВ КБ «Західінкомбанк» ОСОБА_9; показах ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6; листах та документах ТОВ КБ «Західінкомбанк» про рух коштів по кредитних договорах; протоколах виїмок, обшуку та оглядів документів, кредитних справ на вказаних вище осіб з протоколами засідань кредитного комітету за кредитними договорами від 14.05.2008 року; акті позапланової виїзної ревізії; висновках почеркознавчих експертиз; показах ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19,а також інших даних, які наявні в матеріалах справи.
Суд першої інстанції ретельно перевірив виконання органом досудового слідства вимог ст. 94, 97, 98 КПК України при порушенні кримінальної справи, дав їм належну оцінку з позиції допустимості та достатності даних для порушення кримінальної справи і обґрунтування своїх висновків виклав у мотивувальній частині постанови, з чим погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.
На підставі наведеного, враховуючи, що при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи судом в повному обсязі було досліджено підстави та достатність даних, які вказують на наявність ознак злочину, в достатній мірі перевірені доводи скаржника, чим дотримані вимоги ст. 236-8 КПК України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України в діях ОСОБА_1, та з цих підстав, відмовив в задоволенні скарги на постанову про порушення кримінальної справи.
Крім того, досліджувати докази, давати їм оцінку, в інший спосіб перевіряти питання щодо доведеності чи недоведеності винності особи, суд не вправі, оскільки дані питання мають бути вирішені при проведенні досудового слідства та розгляді справи по суті.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи порушень кримінально-процесуального закону не встановлено, тому підстави для скасування постанови суду та задоволення апеляції відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 26.04.2010 року про залишення без задоволення скарги ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України від 14.12.2009 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1, за фактом вчинення зловживання службовим становищем та службового підроблення, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України залишити без змін, а апеляцію ОСОБА_1 без задоволення.
Судді: ___________________ ___________________ ___________________
Полтавцева Г. А. Лук’янець Л. Ф. Глиняний В. П.