ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

  ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2010 р.                                                           Справа № 8/43-10

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                 

суддів:                                                                       

 при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача: Томашука М.С. - арбітражного керуючого - ліквідатора,

від відповідача: Лисака П.А. - директора,

розглянувши апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес", с.Обідне Немирівського району Вінницької області  

на рішення Господарського суду Вінницької області

від "25" березня 2010 р. у справі №  8/43-10  (Мельник І.Ю.)

за позовом Сільськогосподарського  товариства  з обмеженою відповідальністю "Україна", с. Тернівка Бершадського району Вінницької області

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес", с.Обідне Немирівського району Вінницької області  

про  стягнення 48 944 грн.,

ВСТАНОВИВ:  

Рішенням  Господарського суду Вінницької області від 25.03.2010р. у справі №8/43-10 відмовлено в задоволенні заяви СТОВ  "Прогрес" від 23.03.2010р. про припинення провадження у справі. Уточнені позовні вимоги задоволено: стягнуто з  Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" на користь  Сільськогосподарського  товариства  з обмеженою відповідальністю "Україна" 48944,00грн. збитків, 489,44 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим судом  першої інстанції рішенням, СТОВ  "Прогрес" звернулось до Житомирського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення  Господарського суду Вінницької області від 26.03.2010р. з підстав, наведених у скарзі, та прийняти новий судовий акт про відмову в задоволенні позовних вимог.

 Апеляційну скаргу мотивовано, зокрема, наступним:

- в порушення норм ст.56 ГПК України позивач не направляв на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів;

- суд першої інстанції  не дослідив обставин справи щодо до того, що перша частина попередньої оплати в розмірі 48944,00 грн. була спрямована на придбання молодняку, його годівлю та утримання. Після перерахування решти грошових коштів  в сумі 31873,00 грн. у строк, обумовлений сторонами, відповідач  зобов'язаний був передати ВРХ у власність позивача. В зв'язку з тим, що позивач не виконав належним чином  свої грошові зобов'язання ВРХ не була йому поставлена;

- Сільськогосподарське  ТОВ "Україна" не відшкодувало Сільськогосподарському  ТОВ "Прогрес" витрати, пов'язані із зберіганням ВРХ, загальна сума яких становить 97279,30 грн.;

- поза увагою господарського суду  залишився той факт, що 12.01.2010р. у справі №12/187-09 було прийнято рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Сільськогосподарського  ТОВ "Україна" про стягнення з Сільськогосподарського  ТОВ "Прогрес" 48944,00 грн., що є підставою для припинення провадження у справі відповідно до приписів п.2 ч.1 ст.80 ГПК України.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, надавши пояснення в обґрунтування своїх тверджень. Вважає, що рішення місцевого господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального  та процесуального права, в зв'язку з чим підлягає скасуванню.

 Арбітражний керуючий - ліквідатор Сільськогосподарського  ТОВ "Україна" заперечив проти доводів апеляційної скарги. Вважає, що рішення Господарського суду Вінницької області від 25.03.2010р. є таким, що прийнято відповідно до вимог чинного законодавства України, в зв'язку з чим має бути залишене без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

 Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

 Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту з'ясування та  доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм  процесуального та матеріального права при прийнятті  оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать, що в лютому 2010р. Сільськогосподарське  Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовною заявою про стягнення з Сільськогосподарського  Товариства з обмеженою відповідальністю  "Прогрес" 48944,00грн. (а.с.2-3). В своїй позовній заяві Сільськогосподарське  ТОВ "Україна" зазначає, що згідно усної домовленості між сторонами було досягнуто згоди щодо купівлі позивачем у відповідача ВРХ. 28.07.2008р. відповідачем був виставлений позивачу  рахунок №16 на суму 48944,00 грн. 30.07.2008р. позивач перерахував в якості попередньої оплати грошові кошти в розмірі 48944,00 грн. Однак, поставки ВРХ відповідачем позивачу не відбулось. Як зазначає позивач, визнання СТОВ "Україна" банкрутом тягне за собою припинення підприємницької діяльності, реалізацію майнових активів та стягнення дебіторської заборгованості. В зв'язку з чим 15.01.2010р. позивачем була направлена на адресу відповідача вимога про поставку ВРХ. Дану вимогу відповідач отримав 21.01.2010р., про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення, а тому, враховуючи приписи ст.530 ЦК України,  він мав би поставити ВРХ позивачу в строк до 28.10.2010р. Проте, поставка ВРХ відповідачем позивачу не відбулась. Посилаючись на приписи ч.2 ст.693 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача суму попередньої оплати в розмірі 48944,00 грн. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги СТОВ "Україна" посилається, зокрема, на рахунок №16 від 28.07.2008р. на суму 48944,00 грн., вимогу про поставку ВРХ або повернення  грошових коштів.

Ухвалою господарського суду від 23.02.2010р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №8/43-10 (а.с.1).

23.03.2010р. на адресу господарського суду від СТОВ  "Прогрес" надійшла заява про припинення провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.80 ГПК України (а.с.24).

25.03.2010р. в засідання суду представником позивача подано клопотання, в якому останній просив суд стягнути з СТОВ "Прогрес" на користь СТОВ "Україна" 48944,00 грн. як суму попередньої оплати (завданих збитків) (а.с.52).

Як вже зазначалось, рішенням господарського суду від 25.03.2010р.  відмовлено в задоволенні заяви СТОВ  "Прогрес" від 23.03.2010р. про припинення провадження у справі. Уточнені позовні вимоги задоволено: стягнуто з  відповідача  на користь  позивача 48944,00грн. збитків, 489,44 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с.57-58).

 Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду від 25.03.2010р., суд апеляційної інстанції враховує наступне.    

 У випадках, передбачених Законом України  "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру (ч.1 ст.22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Матеріали справи свідчать, що  постановою Господарського суду Вінницької області від 24.09.2009р. боржника - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Україна" визнано банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного  керуючого Томашука Миколу Савелійовича (а.с.15-16).

Приписами ст. 25 вище згаданого Закону встановлено, зокрема, що ліквідатор з дня свого призначення пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкрута.

За таких обставин, арбітражним керуючим - ліквідатором СТОВ "Україна"  заявлено позов про стягнення з відповідача 48 944,00 грн. суми  попередньої  оплати за поставку ВРХ.

 Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб , що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ч.1 ст.11 ЦК України).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків , зокрема, є  договори та інші правочини.

Як передбачено ч.1 ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обрати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи,  СТОВ "Україна" по усній домовленості 30.07.08 р. на підставі виставленого СТОВ "Прогрес" рахунку № 16 від 28.07.08 р. було  здійснено  попередню оплату відповідачу  в розмірі 48944,00 грн. за поставку молодняку ВРХ. Здійснення попередньої оплати позивачем підтверджується, зокрема,  випискою з банку від 30.07.08р. (а.с.51) та листами  відповідача №96 від 15.10.2009р. (а.с.45), № 98 від 30.10.09р. (а.с.9).

Відповідач кошти в сумі 48 944 грн. від позивача прийняв , але свого зобов'язання по поставці не виконав  - обумовлену поставку молодняку великої рогатої худоби не здійснив.

З огляду на те, що відповідач свого зобов'язання по поставці  ВРХ на суму попередньої оплати не здійснив і сторонами не було визначено строку виконання  відповідачем зобов'язання по поставці молодняку ВРХ, позивач 15.01.2010 р.  надіслав на адресу відповідача вимогу  про поставку молодняку ВРХ або повернення коштів в сумі 48 944 грн. - попередньої оплати (а.с.10). Факт отримання 21.01.2010р. відповідачем вимоги позивача підтверджується  повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.11).

З огляду на те, що вимогу позивача відповідачем отримано 21.01.2010р., а також враховуючи норми ст.530 ЦК України, зобов'язання СТОВ "Прогрес" перед СТОВ "Україна" щодо поставки молодняку ВРХ або повернення суми попередньої оплати в розмірі 48 944,00 грн. мало бути  виконано  до 28.01.2010 р.

Однак, вимогу про поставку ВРХ або повернення коштів відповідач  залишив без відповіді та задоволення ( в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про протилежне).

 Суд апеляційної інстанції враховує таке.

Приписами ч.1 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч.2 ст.193 ГК України).

Згідно зі ст. 525 ЦК України  одностороння відмова від зобов’язання або одностороння  зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України  зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства  , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Як встановлено ч.2 ст.530 ЦК України,  якщо  строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Частиною 2 ст. 693 ЦК України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

 За наведених обставин, позовні вимоги СТОВ "Україна" про повернення суми попередньої оплати в розмірі 48944,00 грн. є законними  та обґрунтовано задоволені судом першої інстанції.

 Місцевий господарський суд в своєму рішенні  зазначив про стягнення  з відповідача на користь позивача збитків в сумі 48944,00грн., хоча фактично ним стягнуто суму попередньої оплати. Проте, слід зазначити, що відповідно до ч.2 ст.224 ГК України під збитками розуміються у тому числі витрати, зроблені управненою  стороною.

 Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, безпідставними та такими, що  можуть бути підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

 Суд апеляційної інстанції не вбачає порушень норм процесуального права Господарським судом Вінницької області.

 За таких умов, рішення суду першої інстанції від 25.03.2010р. необхідно залишити без змін, як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу СТОВ "Прогрес" - без задоволення.

Керуючись ст.ст.  101,103,105  Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:  

1. Рішення Господарського суду Вінницької області від 25.03.2010р. у справі №8/43-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" (с.Обідне Немирівського району Вінницької області)  - без задоволення.

 2. Справу №8/43-10 повернути до Господарського суду Вінницької  області.

Головуючий суддя                                                                 

судді:

 Віддрук. 4 прим.:

-------------------------

1 - до справи;

2 - ліквідатору СТОВ "Україна" Томашуку М.С.

(1 - АДРЕСА_1);

3 - відповідачу;

4 - в наряд.