Судове рішення #10365303

                                                                         

АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   ПОЛТАВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

   

Справа № 22ц -361/2010року                                                      Головуючий по 1-й інстанції:

                  Загнійко А.В.

      Суддя-доповідач: Карнаух П.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

2010 року   лютого  місяця  03  дня                                                                          м. Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді : Гасія Ю.В.

Суддів : Карнауха П.М., Дорош А.І.

При секретарі : Киві А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 та ОСОБА_4

на рішення Котелевського районного суду Полтавської області

від «03» грудня 2009 року

по справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком та покладення обов’язку вчинити певні дії, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів – ОСОБА_6.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Апеляційного суду, -

В С Т А Н О В И Л А :

 Рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 03 грудня 2009 року   у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком та покладення обов’язку вчинити певні дії – відмовлено повністю.

Вказано, що судові витрати позивачам не присуджуються.

З рішенням суду першої інстанції не погодилися ОСОБА_3  та ОСОБА_4, надавши апеляційну скаргу, в якій прохають рішення районного суду скасувати та постановити нове, яким задовольнити їх позовні вимоги.

Вважають, що висновки викладені в рішенні суду не відповідають фактичним обставинам справи та саме рішення винесене з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що остання задоволенню не підлягає.

Відповідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням  норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції повно і всебічно досліджені обставини і матеріали справи, на підставі яких судом постановлене правильне та справедливе рішення.

У  відповідності з ч.3 ст.10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При постановленні рішення судом першої інстанції вірно визначено предмет спірних правовідносин і норми матеріального права, які їх регулюють.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 являвся власниками житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Котелевського районного нотаріального округу 21 квітня 2007 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, відповідно до умов якого ОСОБА_5 передав, а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прийняли у власність зазначене нерухоме майно /а.с.11,12/.

Згідно з довідкою виконавчого комітету Котелевської селищної ради Полтавської області №2587 від 07.09.2009 року за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані позивачі - ОСОБА_3, ОСОБА_4, відповідач - ОСОБА_5 та третя особа – ОСОБА_6 /а.с.13/.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачі в наданому позові посилаються на ту обставину, що відповідач ОСОБА_5 систематично порушує правила нормального співжиття, а саме зловживає алкогольними напоями, постійно вчиняє сварки, в зв’язку з чим подальше сумісне проживання в одному будинку стало неможливим.

У відповідності до ч.1 ст.116 Житлового Кодексу України, якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

Згідно ст.391 ЦПК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Місцевий суд прийшов до вірного висновку, що позивачами не було надано доказів створення їм відповідачем ОСОБА_5 перешкод у володінні, користуванні чи розпорядженні належним ОСОБА_3 та ОСОБА_4 житловим будинком з господарчими спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 чи існування обставин, передбачених ст.116 ЖК України, на обґрунтування виселення відповідача без надання йому іншого житлового приміщення.

В зв’язку з цим, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції у відношенні того, що неприязні стосунки між сторонами та неможливість сумісного проживання відповідача з третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів – ОСОБА_6, не може бути підставою для виселення ОСОБА_5 за нормами ст.116 ЖК України.

Відповідно до ст.9 Житлового Кодексу України ніхто не може бути виселений із займаного житлового приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законодавством.

При постановленні рішення суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та прийшов до вірного висновку, відмовивши в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком та покладення обов’язку вчинити певні дії.

За таких обставин, приймаючи до уваги відсутність в апеляційній скарзі доводів, які б спростовували висновки рішення суду першої інстанції, вірне застосування судом норм матеріального і процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 03 грудня 2009 року - залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - відхилити.  

 

Рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 03 грудня 2009 року - залишити без змін.

 

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий :         /підпис/

 

         Судді :                   /підпис/

КОПІЯ

ВІРНО: Суддя апеляційного суду

   Полтавської області         /підпис/     П.М. Карнаух

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація