Справа № 2-о-565-2010 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 серпня 2010 року Свердловській міський суд Луганської області у складі: головуючої судді Новосьолової Г.М.,
при секретарі: Воблікової І.О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в приміщенні Свердловського міського суду Луганської області в місті Свердловське Луганської області заяву ОСОБА_1 про встановлення факту втрати джерела засобів до існування ,-
ВСТАНОВИВ:
Заявниця звернулась до суду із заявою, в обґрунтування якої зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 51 рік помер її чоловік ОСОБА_2, з яким 05.11.1961 року у них був зареєстрований шлюб, актовий запис №693 у Свердловському рай бюро РАГС Луганської області.
До смерті чоловіка, вони з ним мешкали по АДРЕСА_1. При житті чоловік заявниці працював на підприємствах вугільної промисловості та на Свердловському молочному комбінаті, стаж праці у чоловіка закінчився у зв’язку зі смертю. На момент смерті чоловіка заявниця не працювала, але отримувала пенсію, але її доходи були значно меншими. В силу юридичної неграмотності вона не звернулась до УПФУ в м. Свердловську реалізувати своє право на отримання пенсії у зв’язку з втратою годувальника. На теперішній час її пенсія невелика для нормального життя, так заявниця вважає, що вона зі смертю чоловіка втратила джерело засобів до існування.
На цей час вона звернулась до УПФУ м. Свердловську для оформлення пенсії із втратою годувальника, їй було рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту втрати джерела засобів до існування.
У зв’язку з чим заявниця змушена звернутися до суду з дійсною заявою, у якій просить суд, постановити рішення, яким встановити факт втрати заявницею ОСОБА_1, джерела засобів до існування у зв’язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 її чоловіка ОСОБА_2.
У судовому засіданні заявниця повністю підтвердила обставини викладені в заяві, просить її заяву задовольнити в повному обсязі.
Заінтересована особа – представник Управління Пенсійного Фонду України у м. Свердловську Луганської області у судовому засіданні із заявленими вимогами погодилась у повному обсязі, не заперечувала проти їх задоволення.
Вислухавши заявницю, заінтересовану особу, дослідивши матеріали справи, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 37 Закону України „Про пенсійне забезпечення” і ст. 36 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” дружина, померлого пенсіонера, що була членом сім’ї, має право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, так як втратила джерело засобів до існування.
Частиною 4 п.8 Порядку подання до оформлення документів для призначення пенсії відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення”, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного Фонду України від 30.04.2002 року № 224/30 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2002 року № 536/6824, визначено, що у разі, коли одному з подружжя померлого пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається внаслідок втрати ним джерела засобів до існування, цей факт встановлюється в судовому порядку.
Судом встановлено, що з 05 листопада 1961 року заявниця – ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2, який зареєстрований у Свердловському рай бюро РАГС Луганської області, актовий запис № 693 (а.с.10).
Згідно свідоцтво про смерть - ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 51 років, актовий запис № 1202 (а.с.11).
З матеріалів справи убачається довідка про доходи від УПФУ в м. Свердловську на ОСОБА_2, з якій убачається, що він отримував пенсію розмір якої з 01.01.1994 року по 01.12.1994 року складав 7200000 корб., також згідно довідки ЗАТ «Чарівне Діво» ОСОБА_2 дійсно працював на Свердловськом молочному комбінаті електрослюсарем, його заробітна плата з січня 1992 року на кінець грудня 1992 рік складала 87165 корб. 19 коп. (а.с.16), також згідно довідки ВП Шахти «Центросоюз» ОСОБА_2 отримував регресові виплати, однак документи по начисленню регресних позовів з 01.04.1993 року по 21.12.1994 рік не збереглися (а.с.18). Згідно довідки УПФУ в м. Свердловську на ОСОБА_1, вона отримувала пенсію розмір якої з 01.01.1994 року по 01.12.1994 року складав 5400000 корб (а.с.17), що значне менш ніж у чоловіка. Також, як убачається з копії трудової книжки на ОСОБА_1 вона у період з 31.01.1994 року по 11.05.1995 рік не працювала (а.с. 7-9).
У судовому засіданні було встановлено, та згідно довідки депутату (а.с.12) заявниця ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по день його смерті вели спільне господарство та проживали за АДРЕСА_1.
Таким чином, судом встановлено, що заявниця перебувала на утриманні свого померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловіка – ОСОБА_2.
Встановлення даного факту для заявниці має юридичне значення.
На підставі ст.37 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, ст. 36 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст.ст. 256-259 ЦПК України, керуючись ст. 10,11,209,212, 213-215, 218, 259 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту втрати джерела засобів до існування - задовольнити.
Встановити факт втрати, ОСОБА_1, джерела засобів до існування у зв’язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 її чоловіка ОСОБА_2.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Свердловський міський суд Луганської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя: