Судове рішення #10386693

                                                                                 

Апеляційний суд Кіровоградської області

                                                                                                                                                     

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                    Справа № 22-3285-2010 р.                                                                Головуючий у 1 інстанції – Цоток В. В.                                                                                                                                                                  

Категорія  34                                                                                      Доповідач – Фомічов С.Є.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

          7 липня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області  у складі:

          головуючого судді   -   Вербицький В.С.

          суддів                        -   Драного О.П.

                                                 Фомічова С.Є.

          при секретарі           -    Слюсаренко Н.Л.      

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю „Завадське”, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки, за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю „Завадське” на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 19 квітня 2010 року і

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Завадське”, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 27 вересня 2009 року приблизно о 19 годині на дорозі біля водоймища, що розташовано біля с. Скопіївка Добровеличківського районного, на автомобіль „DAEWOO Lanos” державний номер НОМЕР_1, який належить йому на праві приватної власності було скоєно наїзд зернозбиральним комбайном „Славутич КС-9” під керування ОСОБА_3. Вказаний комбайн належить відповідачеві. В результаті наїзду було пошкоджено його автомобіль, відповідач в добровільному порядку відмовляється відшкодувати заподіяні збитки. Вважає, що даними діями позивачу були завдані матеріальна та моральна шкода. Просив суд стягнути з відповідача на його користь 32265 грн. у відшкодування матеріальних збитків та 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди.  

    Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 19 квітня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені частково.  Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Завадське” на користь  ОСОБА_2  32265 грн. в рахунок відшкодування матеріальних збитків, 500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди  та судові витрати. В решті позовних вимог відмовлено.  

      В апеляційній скарзі ставиться товариства з обмеженою відповідальністю „Завадське”   ставиться питання про скасування рішення суду як такого, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. На думку відповідача, суд неповно з’ясував дійсні обставини справи, не дав об’єктивної оцінки зібраним по справі доказам. В зв’язку з цим відповідач просить скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове рішення, яким задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши доповідача, пояснення представника товариства з обмеженою відповідальністю „Завадське”, якій підтримав доводи апеляційної скарги, заперечення проти апеляційної скарги ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та в  межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, відповідно до ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає  задоволенню частково з наступних підстав.     

Судом першої інстанції було встановлено, що 27 вересня 2009 року приблизно о 19 годині на дорозі біля водоймища, що розташовано біля с. Скопіївка Добровеличківського районного, в результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль „DAEWOO Lanos” державний номер НОМЕР_1, який належить, на праві приватної власності, позивачеві. Зернозбиральний комбайн „Славутич КС-9” під керування ОСОБА_3, який скоїв наїзд на автомобіль, позивача належить відповідачеві. ОСОБА_3 і на час скоєня наїзду на автомобіль позивача знаходився  в трудових відносинах з відповідачем.  

Згідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про  відшкодування шкоди” визначено, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа, що здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності. Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки на підставі трудових відносин з володільцем цього джерела.

Згідно вимог ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. За таких обставин суд першої інстанції дійшов до обґрунтовано висновку, що товариство з обмеженою відповідальністю „Завадське”, яке є власником  джерела підвищеної небезпеки повинно відшкодувати позивачеві завдані збитки та відшкодувати моральну шкоду.

 Колегія суддів апеляційного суду з таким висновком суду першої інстанції погоджується., але суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що відповідач повинен сплатити  позивачеві 32265 грн., як визначено в рахунку-фактурі № СФ-000023 від 22 вересня 2009 року (а.с. 7). Відповідно до висновку спеціаліста авто товарознавця № 123 від 2 квітня 2010 року провідного відповідно до ухвали Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 26 березня 2010 року з додатками (а. с.103-124) дійсний розмір шкоди заподіяний власнику автомобіля „DAEWOO Lanos” державний номер НОМЕР_1 складає 27849,29 грн., втрата товарної вартості автомобіля складає 3480,51 грн.. Колегія суддів судової палати апеляційного суду вважає, що саме дана сума підлягає відшкодуванню.

Ствердження скаржника про те, що позивачем в судовому засіданні не доведено, що діями відповідача йому була заподіяна матеріальна шкода не відповідають дійсним обставинам по даній справі так, як сам факт пошкодження майна позивача завдає останньому моральні страждання. Суд визначає розмір моральної шкоди відповідно до характеру і обсягу страждань, тяжкості змін у житті, яких зазнав позивач, інших обставин, виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості, а тому дійшов до вірно висновку, що необхідно стягнути з відповідача 500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення місцевого суду  підлягає зміні на підставі ст.309 ЦПК України в  частині визначення суму відшкодування матеріальних збитків завданих позивачеві в зв’язку з тим, що суд першої інстанції вирішуючи дані позовні вимоги допустився помилки, з ухвалення нового рішення, яким стягнута з відповідача на користь позивача 31329,8 грн. в рахунок відшкодування матеріальних збитків. В іній частині рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи та постановлено відповідно до вимог чинного законодавства , доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому підстав для  скасування рішення немає.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 308, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Завадське” задовольнити частково.

Рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 19 квітня 2010 року змінити в частині визначення суми стягнення. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Завадське” на користь ОСОБА_2 31329,8 грн. в рахунок відшкодування матеріальних збитків. В іній частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий  

Судді  

 

   

   

     

 

         

                                                                                                                                                     

                                                                                                                                                                                             

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація